Механізм утворення сечі.

Сечоутворсння є результатом 3-х процесів: фільтрації, реабсорбції. секреції.

Фільтрація відбувається у ниркових тільцях завдяки фільтраційному тиску, який виникає в результаті різниці діаметрів приносної і виносної судин капілярного клубочка.

Внаслідок фільтрації утворюється первинна сеча. Склад первинної сечі подібний до плазми крові, за винятком білків з молекулами великих розмірів.

За добу утворюється 150-і 80 л первинної сечі. Протягом доби плазма крові очищується нирками 60 разів. Кількість фільтрату і швидкість його утворення залежить від ефективного фільтраційного тиску (ЕФТ). який залежить від гідростатичного тиску крові капілярів клубочка онкотичного тиску крові і гідростатичного тиску ультрафільтрату капсули

Реабсорбція - зворотне всмоктування різних речовин із первинної сечі у кров. Вона відбувається у канальцях нефрона. Це стосується таких речовин як вода, глюкоза, амінокислоти, солі. Завдяки реабсорбції із 180 л первинної сечі залишається 1-1,5 л вторинної сечі, яка виділяється із організму.

Реабсорбція забезпечується активним і пасивним транспортом.

Насипний транспорт відбувається за електрохімічним, концентраційним і осмотичним градієнтами. Таким чином потрапляють назад у кров вода, вуглекислий газ. деякі іони, невелика кількість сечовини.

Активний транспорт проходить проти електрохімічного і концентраційного градієнтів. Дія його здійснення необхідна енергія АТФ та спеціальні переносники і обов'язково приєднані до них іони Na . Активно транспортуються глюкоза, амінокислоти. Na*.

Секреція - це виділення речовин із крові через клітини канальців у сечу. Секреція може відбуватися активно, за рахунок використання молекул переносників та енергії АТФ. і пасивно. Секретуються сечова кислота, слабкі органічні кислоти (парааміногіпурова) і основи, аміак. Н . К . деякі лікарські препарати (пеніцилін та ін.)

Сеча. Кількісний і якісний склад нормальної сечі.

Виділення і виведення з організму сечі має назву діурезу. В середньому за добу діурез людини становить 1.5 л. Кількість сечі підвищується після більшого надходження в організм води, вживання більшої кількості білка.

Сечовід (ureter)

Трубка довжиною ЗО см в діаметрі 3-8 мм. Розрізняють черевну та тазову частини сечоводу. Черевна частина починається від ниркової миски йде вздовж задньої стінки черевної порожнини вниз, а на рівні тазової пограннчної лінії переходить в малий таз досягає нижнього відділу сечового міхура. Правий сечовід розміщений між нижньою порожнистою веною та висхідною ободовою кишкою, а лівий - між черевною частиною аорти та низхідною ободовою кишкою. Перед впадінням в сечовий міхур сечовід перехрещує у чоловіків сім'явиносну протоку, а у жінок маткову артерію. Стінка сечоводу складається з трьох оболонок: слизової, м'язової (зовнішній поздовжній шар. внутрішній циркулярний), сполучнотканинної (адвентиції).

Сечовий міхур (vesica urinaria)

Непарний порожнистий орган розміщується в малому тазі позаду лобкового симфіза. Порожній міхур сплющений, а наповнений піднімається вище лобкового зрощення. Ззаду від сечового міхура у чоловіків знаходяться сім'яні міхурці та пряма кишка, a v жінок - матка і піхва. В сечовому міхурі розрізняють верхівку, тіло та дно міхура.

Верхівка - найбільш рухлива частина міхура, саме вона піднімається при накопиченні сечі. Тіло - середня найбільша частина, теж рухлива, має передню, задню і дві бокові поверхні. Дно - обернене дозаду та донизу, звужується і переходить в шийку міхура, яка майже нерухома. Під дном міхура у чоловіків розташована передміхурова залоза, а у жінок - нижня частина матки.

Стінки сечового міхура складаються з трьох оболонок: слизова, м'язова, сполучнотканинна (адвентиційна) - там, де міхур не покритий очеревиною.

Слизова утворена багатошаровим кубічним епітелієм, утворює численні складки, які дають змогу розширюватись міхуру при наповненні. Складок немає на дні міхура, ця ділянка має вигляд трикутника, на вершинах якого є отвори: два отвори сечоводу, а третій - отвір сечівника. М'язова складається з трьох шарів непосмугованих м язів, два з них поздовжні, а один циркулярний. Циркулярний шар в ділянці шийки міхура потовщений і утворює м'яз стискач міхура - сфінктер сечового міхура.

Сполучнотканинна - зовнішня оболонка - вкриває міхур в ділянці дна. Очеревина покриває сечовий міхур спереду, з боків, зверху і частково ззаду

Сечівник (urethra)

Кінцевий відділ сечовидільної системи і призначений для виведення сечі з сечового міхура на човні. Сечівник має різну будову у чоловіків та жінок Чоловічій сечівник має форму трубки 18-20 см завдовжки. Починається від сечового міхура і закінчується на верхівці головки статевого члена зовнішнім отвором. Сечівник поділяється натри частини: передміхурову, перетинчасту та губчасту.

Передміхурова 2.5-3 см. довжиною, найширша частина, починається від внутрішнього отвору сечівника перфорує передміхурову залозу і проходи ТІ. її товщу. М'язові клітини залози утворюють другий стискач сечівника. В цю частину сечівника відкривається дві сім'явиносні протоки та численні (15-20) вивідні протоки передміхурової залози. Перетинчаста - найвужча і найкоротша (1-2 см.) частина. Вона оточена сфінктером сечівника.

Губчаста - найдовша частина (15-20 см). Має два розширення: оцю розміщене в ділянці цибулини статевого члена, а друге в місці проходження сечівника через головку статевого члена. Чоловічий сечівнні: має два згини: один відповідає перетинчастій частині, а другий - кореневі статевого члена Внутрішня стінка сечівника представлена слизовою оболонкою. Ззовні її вкриває шар непосмугованих м'язів.

Жіночий сечівник значно коротший (3 см). прямий та широкий. Починається внутрішнім отвором в ділянці шийки сечового міхура, де розташований мимовільний стискач (сфінктер). Сечівник проходить ззаду іа інизу лобкового зрощення і закінчується зовнішнім отвором, який розміщений на 2 см. нижче та назад від клітора, в присінку піхви. На своєму шляху проходячи сечостатеву діафрагму він оточений м'язом-стнекачем сечівника (довільним). Стінки жіночого сечівника мають таку ж будову як і чоловічого.