Тонка кишка (intestinum tenue)

Найдовший відділ травного каналу довжиною 5-7 м. В ній найбільш інтенсивно протікає і в основному закінчується перетравлення їжі. відбувається всмоктування в кров та лімфу поживних речовин. Вона поділяється на гри частини: дванадцятипалу кишку, порожню та клубову, яка в правій клубовій ямці переходить в товсту кишку. Дванадцятипала кишка (duodenum)

Початковий відділ тонкого кишечника, найбільш коротка його частина. Вона підковоподібно огинає голівку підшлункової залози. В ній розрізняють 4 частини, що переходять одна в одну: верхню (цибулину), низхідну, горизонтальну, висхідну. Висхідна пройшовши дванаддятипалоголодний згин продовжується в голодну кишку

Приблизно посередині низхідної частини на внутрішньо-задньої поверхні є одна поздовжня складка, на нижньому кінці якої розташований великий сосочок (Фатерів). Тут відкривається загальна жовчна протока та основна протока підшлункової залози. Інколи дещо вище є малий сосочок - де відкривається додаткова протока підшлункової залози.

Порожню (jejunum) і клубову (ileum) кишки об'єднують під назвою брижової частини тонкої кишки. тому. що вони покриті очеревиною з усіх боків і підвішені на брижі, між листками якої проходять судини, нерви і лежать лімфатичні вузли. Це дає їм велику рухливість.

Будова спинки тонкої кишки. Зсередини кишка вкрита слизовою оболонкою, яка представлена одношаровим циліндричним епітелієм. Вона містить численні залози, що виділяють кишковий сік. Під слизовою - м'язова оболонка, яка має два шари гладких м'язів - внутрішній циркулярний, зовнішній поздовжній. Початковий і кінцевий відділи дванадцятипалої кишки покриті очеревиною з усіх боків, решта дванадцятипалої кишки - лише спереду (екстраперітонеально). Порожня і клубова вкриті очеревиною з усіх сторін.

На всьому протязі слизова утворює колові складки, що значно збільшує поверхню всмоктування. Ці складки вкриті ворсинками. Ворсинки являють собою вирости слизової, які збільшують всмоктувальну та видільну поверхню тонкої кишки. Центральне місце в кожній ворсинці займає центральна а лімфатичний капіляр, в який надходять жири. По периферії від нього розташовані артеріальні та венозні капіляри, в які надходять білки та вуглеводи.

На слизовій оболонці голодної кишки є поодинокі лімфатичні фолікули а на слизовій клубової кишки групові лімфатичні фолікули (пейєрові бляшки), які несуть захисну функцію, знешкоджуючи шкідливі речовини та мікроорганізми, що проникають в організм.

Товста кишка (intestinum crassum)

Кінцевий відділ травного каналу. її довжина 1.5-2.Ü м. Товста кишка поділяється на три частини: сліпу⁷, ободову, пряму.

Сліпа кишка (cecum) - початковий відділ товстої кишки, розташована в правій клубовій ямці. У місці переходу в сліпу кишку клубової слизова оболонка тонкої кишки утворює істубово-сліпокишкову (Баугінієву) заслонку. Вона складається з двох слизових губ. які заходять у просвіт сліпої кишки. Завдяки цій заслонці вміст сліпої кишки не переходить в тонку кишку.

Від внутрішньої поверхні сліпої кишки відходить червоподібний відросток (appendix vermifonnis) - або апендикс. Частіше всього він опускається до низу, а ж до входу в малий таз. В рідких випадках він розташований позаду сліпої кишки, піднімається догори і може досягнути печінки. Відросток має вузьку порожнину, яка відкривається отвором в сліпу кишку. Отвір оточений складкою слизової оболонки (заслонкою). Слизова оболонка апендикса містить багато лімфоїдної тканини, тому його називають мигдаликом черевної порожнини. Очеревиною він покритий з усіх сторін, має свою брижу.

■ Ободова кишка (colon) - у вигляді обода оточує петлі тонкої кишки Поділяється на чотири відділи: висхідну, поперечну, низхідну та сигмоподібну.

Висхідна ободова кішка (colon ascendens) - розташована в черевні й порожнині справа і прилягає до задньої її стінки. Вона піднімається від сліпої їсинки до печінки і утворюючи згин переходить в поперечну.

Поперечна ободова кишка (colon transversum) - проходить в черевній порожнині справа наліво, знаходячись нижче шлунка над петлями тонкої кишки. Вона має брижу, яка прікріплена до задньої стінки черевної порожнини. В ділянці лівого підребер'я, під селезінкою, поперечна ободовії кішка утворює згин і переходить в низхідну.

Низхідна ободова кішка (colon descendens) - лежить в лівій боковій ділянці черевної порожнини, прилягаючи до задньої стінки. На рівні гребеня лівої клубової кістки вона переходить в сигмоподібну ободову кишку.

Сигмоподібна ободова кишка (colon sigmoldeum) - вона дуже рухлива • бо має свою брижу і її положення залежить від наповнення сусідніх органів. На іовні III крижового хребця вона переходить в пряму кишку.

Будова стінки сліпої і ободової кишки. Зсередини - слизова оболонка. Вона не має ворсинок, утворює три ряди поперечних складок, які називаються півмісяцевими. М'язова оболонка має два шари непосмугованих м'язів -внутрішній циркулярний та зовнішній поздовжній. Поздовжній шар не суцільний, а у вигляді трьох поздовжніх тяжів - стрічок (сальникової, брижової. вільної). Стрічки дещо коротші по довжині, тому на поверхні кишки утворюється три ряди випинань, які називаються гаустрами. Вздовж стрічок є пальцеподібні вирости очеревини, наповнені жиром - сальникові довіски. Зовні кишка вкрита серозною оболонкою - очеревиною. Очеревина покриває різні частини кишки