Головні бронхи

Починаються від біфуркації трахеї і йдіть до воріт легень. Правий ширший і коротший від лівого, його скелет утворений 6-8 хрящовими кільцями Він відходить від трахеї під більш гострим кутом (тому всі чужорідні тіла при попаданні в дихальні шляхи потрапляють в правий бронх). Лівий вужчий але довший від правого, його скелет утворений 9-12 хрящовими кільцями Слизова бронхів має гаку ж будову, як і трахея.

Легені (pulmones) ]

Права та ліва, займають більшу частину грудної порожнини По формі легені нагадують конус: нижня розширена частіша - основа легені, верхня -верхівка легені. Основа легень повернута вбік діафрагми, а верхівка виступає над ключицею на 2-3 см. На легенях розрізняють три поверхні - реберну, діафрагмальну і медіальну, і два краї - передній та нижній.

Реберна поверхня випукла, діафрагмальна вгнута, тобто повторяють форми грудної клітини. Медіальна поверхня вгнута і обернена до органів середостіння і хребта; тому поділяється на 2 частини: медіастінальну та хребтову. На медіастінальній поверхні лівої легені є серцеве вдавлення, а по передньому краю серцева вирізка. На медіальній поверхні є заглиблення - ворота легені V ворота входять головні бронхи, легенева артерія, легеневі всип, нерви, лімфатичні судини, бронхіальні артерії. Вони об'єднані в пучок, який називається коренем легень. Легені складаються з часток, які розділені глибокими щілинами. Права легеня має 3 частки: верхню, середню та нижню, ліва - 2 частки: верхню та нижню. Кожна з часток легені складається з бронхолегенсвих сегментів.

Бронхолегеневий сегмент - це частина частки легені, конусоподібної або пірамідальної форми, яка відповідає одному сегментарному бронху та пою розгалуженням. У правій легені виділяють 11 сегментів, а в лівій - 10 сегментів. Кожен сегмент поділяється на часточки, а часточки складаються з ацинусів.

Бронхіальне дерево. Головні бронхи, зайшовши в ворота легень, поділяються HajjaCTKOBJ (правий на три. лівий на два) Часткові бронхи діляться нага$гснтсни£(вентилюють сегменти) Сегментарні бронхи дихотомічно (на ^юТнТчасгочкові. Кожний часточковий розгалужується всередині часточки на 16-18°к?нічеві4лброн.\іол. які не мають хряща і залоз. Бронхіальне дерево слугує для проведення повітря при вдиху і видиху.

Ацинус (альвеолярне дерево) структурно-функціональна одиниця легені, яка несе основну функцію легень - газообмін. Ацинус - одна кінцева бронхіола, що поділяється на дві дихальні бронхіоли, які переходять в

альвеолярні ходи, мішечки та альвеоли. В одній часточці налічується 12-і Н ацинусів. Альвеоли мають вигляд кулястих випинів. Стінки альвеол побудовані з еластичних волокон, які вкриті одношаровим плоским епітелієм. Через стінку товщиною 0.5 мкм відбувається газообмін між альвеолярним повітрям та кров'ю

Плевра (pleura)

Це тонка серозна оболонка, яка складається з двох листків: легеневого (вісцерального) та пристінкового (парієнтального). Легеневий щільно покриває легеневу тканину, а біля воріт легень переходить у пристінкову плевру, яка поділяється на три частини: середостінну; реберну та діафрагмальну. Пристінкова плевра переходячи з однієї частини на іншу утворює плевральні закутки: Реберно-середньостінний, реберно-діафрагмальний, діафрагмально-середньостінний.. Найбільший з них - реберно-діафрагмальний закуток. Вони заповнюються легенями при глибокому вдиху. Частина плеври, яка покриває верхівку легені називається куполом плеври. Між легеневою та пристінковою плеврою є щілиноподібний простір - порожнина плеври (cavitas plevralis) де міститься незначна кількість серозної рідини, яка зменшує тертя. Права та ліва порожнина плеври між собою не сполучаються, в них від'ємний тиск (менший за атмосферний).

Межі легень і плеври

Верхівка легень визначається на 2-3 см вище 1 ребра (1-2 см над ключицею). Від верхівки починається передня межа. Передня межа правої легені іде від верхівки через грудино-ключичий суглоб до білягрудинної лінії, далі по білягрудинній лінії - до VI ребра, де переходить в нижню межу; Передня межа лівої легені іде від верхівки через грудиноключичний суглоб до білягрудинної лінії, далі по білягрудинній лінії - до IV ребра, потім по IV ребру межа досягає лівої середньоключичної лінії по якій опускається до VI ребра, де переходить в нижню межу.

Середостіння (mediastinum)

Середостіння- це комплекс органів, розміщених між правою та лівою середостінними плеврами. Спереду середостіння обмежене грудиною та хрящами ребер, ззаду - хребетним стовпом і головками ребер, знизу діафрагмою. -Умовною фронтальною площиною, проведеною по задній поверхні коренів легень, середостіння поділене на переднє та заднє. В передньому розташовані серце з перикардом, загрудинна залоза, висхідна частина аорти, легеневий стовбур та верхня порожниста вена. В задньому - стравохід, низхідна аорта, грудна протока, блукаючий нерв, черевні нерви.

Механізми дихання

Під час вдиху скорочуються зовнішні міжреберні м'язи, що піднімають ребра, це збільшує об'єм грудної клітки. Діафрагма при цьому скорочується. її купол опускається. Це призводить до збільшення об'єму грудної клітки у фронтальній і сагітальній площинах. Як наслідок цього - зменшується тиск в плевральній порожнині і повітря йде в легені.

Під час спокійного дихання видих здійснюється пасивно, за рахунок еластичної енергії, що накопичилась під час попереднього вдиху. М'язи, які забезпечували вдих, розслаблюються, грудна клітка під силою тяжіння повертається у вихідне положення. Діафрагма розслабляється, її купол піднімається. Все це призводить до зменшення об'єму грудної клітки і виходу повітря назовні.