2. Профіль видавництва і його кадровий потенціал

Наступним чинником, що впливатиме на зміст програми, профіль видавництва і його кадровий потенціал. Безумовно, різна буде наповненість розділів поточного і перспективного планування універсального і спеціалізованого видавництва, в того видавця, хто взяв в основу своєї діяльності випуск літератури для дітей чи дорослих, для студентів чи на широкий читацький загал.

Сьогодні немає потреби з'ясовувати, видавництву якого профілю легше заробляти гроші чи бодай "втриматися на плаву" в нинішніх перехідних умовах. З цим завданням успішно може справитися і вузько спеціалізоване, й універсальне, середнє і велике. Важливим лише мас бути одне - компетентність видавця в обраній ділянці діяльності, "без програшність" у виборі тем майбутніх книг та їхніх авторів

І все ж, наявний у штаті кадровий потенціал здебільшого й визначає "обличчя" фірми. Досвідчений, інтелігентний, грамотний і небайдужий до своєї справи редактор знайте підхід навіть до найвередливішого чи найамбітнішого автора, зробить з розхристаного і неструктурованого рукопису "читабельну" річ.

3. Схема поширення своєї продукції у ланцюгу "видавництво друкарня-покупець (споживач)"

Більшість видавців починають свою діяльність з випуску замовних видань. Це, безумовно, правильно, бо дає можливість бодай незначною рентабельністю стати на ноги, розпочати роботу сформувати первинний капітал. Замовник сам вкладає кошти у видання, забирає виготовлений наклад книг і сам ним розпоряджається - реалізовує чи дарує. Проте така форма роботи не забезпечує стабільності. В умовах жорсткої конкуренції видавців непросто знайти кількох замовників одразу й надовго затримати їх біля себе.

Виграють тут малі видавництва. За рахунок мобільності в організації своєї роботи, значно нижчих розцінок у статтях загально видавничих витрат у порівнянні з тими, де великий штат працівників, вони практично перебрали на себе значну кількість малотиражних і малообсягових замовних видань. Передусім це наукова, інструктивна література, буклети, програми й проспекти.

Існує кілька способів поширення власних видань. Серед них:

• власно створеною дистриб’юторською мережею;

• напряму через книжкові магазини;

• за посередництва книгорозповсюджуючих організацій;

• через замовлення поштою;

• під час книжкових ярмарків та інших спеціалізованих заходів "під які" видається та чи Інша книга, або тематика яких співзвучна з тематикою конкретного видання.

Шукати потенційних споживачів і поширювачів друкованої продукції найкраще під час роботи книжкових ярмарків, у довідниках "Видавництва, видавничі та книгорозповсюджуючі організації", які періодично видає Книжкова Палата України, а також на сторінках спеціалізованих видавничо-поліграфічних часописів, якими є зокрема, "Друкарство", "Палітра друку", "Книгоноша", ''Книжковий огляд" і нещодавно утворений двотижневик "Книжник-ревю".

4. Орієнтація щодо видавничих програм і характеру діяльності своїх конкурентів

Сьогодні найближчі, а тим більше перспективні, плани того чи іншого видавця нерідко с комерційною таємницею. Ми поступово приходимо до публічної форми "розкриття" своїх планів на етапі, що віддавна поширений па Заході, - "book іn рrint", тобто коли книга вже перебуває в друці. На цьому етапі обігнати конкурента таким же солідним виданням, яке обіцяє добрий прибуток, практично немає ніякої можливості. І все ж ще й досі можна навести ряд прикладів недобросовісної конкуренції, коли одне популярне видання знаходимо через кілька днів на розкладках чи на Петрівці, але вже в іншій оправі І в іншій якості. Звичайно, значно гіршій, бо робилося в нічні зміни па "лівому" поліграфічному обладнанні. Це вже із сфери видавничого піратства, яке через недосконалість національного законодавства, передусім, з авторського права, процвітало і не збирається відступати в нашій державі найближчим часом.

Жоден видавець, а тим більше початкуючий, не застрахований, що чергова його книжкова родзинка конкретна назва їй на подібну тему, на яку він сильно розраховує І в "іміджевому", і в фінансовому плані, - не готується паралельно в іншому видавництві. За розумного маркетингу й вивчення читацького по в регіонах поправити ситуацію можна кількома шляхами: спрощеною формою видання і, відповідно, зменшенням ціни. вдарить попиту конкурентові, або. навпаки, "підтягуванням" книги до "люксусового", подарункового рівня.

Безумовно, кращим варіантом уникнення такої ситуації упередження дій конкурентів. Саме для цього треба їх добре знати прямо й опосередковано спілкуватися з ними, бути в курсі всіх головних подій, що стосуються життя книговидавничої галузі дружити із редакціями фахових видань.

Таким чином, видавнича програма буде тим дієвішою життєздатнішою, чим ретельніше і професійніше будуть враховані розробниками різноманітні, навіть найменші, нюанси книговидавничого ринку.