РОЗРОБКА ВИДАВНИЧОЇ ПРОГРАМИ

• Знання тенденцій книговидавничого ринку і потенційного споживача (читача) своєї продукції

• Визначення профілю видавництва і забезпечення його відповідним кадровим потенціалом

• Схема поширення своєї продукції у ланцюгу "видавництво- друкарня-покупець (споживачу

• Орієнтація щодо видавничих програм і характеру діяльності своїх конкурентів

Накресливши в Статуті (у загальних рисах) основні напрямки діяльності й зареєструвавши видавництво, перед початку ючим видавцем постає чи не найголовніше і найважче завдання: розробка власної видавничої програми

На характер і зміст видавничої програми безпосередньо впливають кілька чинників, без врахування яких годі сподіватися на її дієвість і результативність у найближчій перспективі. Серед цих чинників найголовнішими є:

- глибоке знання тенденцій книговидавничого ринку і потенційного споживача (читача) своєї продукції;

- чітке визначення профілю видавництва і забезпечення його відповідним кадровим потенціалом;

- добре продумана схема поширення своєї продукції у ланцюгу "видавництво-друкарня-покупець (споживач)";

- достатня орієнтація щодо видавничих програм і характеру діяльності своїх конкурентів.

Коротко зупинимося на характеристиці цих чинникі

1. Знання тенденцій книговидавничого ринку потенційного споживача (читача) своєї продукції

В останнє десятиріччя розвитку вітчизняного книговидання ми є свідками кардинальних змін, що відбулися на ринку пропозиції книги і ринку попиту на неї, які помітно вплинули на тенденції книговидавничого ринку і поведінку читача (покупця). В недавні радянські часи наш читач змушений був купувати лише те, що пропонували їм видавництва, політику яких, у свою чергу, диктували партійно-ідеологічні органи "згори". Книга несла в собі передусім "виховний", "ідеологічний" заряд, а не "пізнавальний "споживацький", як це прийнято розуміти в західному світі.

І коли всі заборонницькі й обмежувальні шлюзи щодо друкованого слова в перші роки української незалежності були знесені, саме читацькі смаки стали визначальними в поточних перспективних планах діяльності більшості видавництв.

На першому місці за накладами і кількістю назв тривалий час домінували книги двох, таких протилежних за тематикою, напрямків сексуально-еротичної та... історичної. З одного боку, спостерігались немалі черги за різноманітними "кама сутрами", ''амазонками'' "анжеліками". З іншого - не менший попит був на заборонені раніш твори М. Костомарова, М. Гру шевського, Д. Драгоманова, М. Аркас; І. Огієнка. Ті видавництва, які вчасно зорієнтувалися і за структурою та кадровим потенціалом, були гнучкі й динамічні, протягом одного - двох тижнів додруковували додаткові десятки, а то й сотні тисяч примірників таких книг, які розходилися практично з-під коліс.

Поступово на зміну цій тематиці приходила література, що з змістом була ближчою до нашої недавньої, радянської, історії, основі якої - прихована від мільйонів співвітчизників правда прототалітарний режим, сталінізм, періоди хрущовської відлиги т "перестройки". Справжніми тоді книжковими бестселерами, були твори, скажімо, Д. Волкогонова, Б. Єльцина, П. Шелеста, репринтні видання періоду УНР та передруки. діаспорних видань.

Переживши романтичний період національного пробудження і дещо перенаситившись такою "важкою" тематикою, наш читач протягом короткого часу спонукав своїми потребами до зміни характеру книжкових розкладок; "правити бал" на них стали твори класиків детективного жанру (А. Крісті, Ж. СІменон, А. Чейз). На зміну їм прийшли незабаром романи жахів та література легких жанрів (різноманітні любовні пригоди), які пізніше доповнилися кримінально-бандитською тематикою сучасних авторів (усілякі "розборки" різних рівнів, "Петербурга й москви бандитські") та фантастикою.

У проміжку між цими тематичними блоками, але нетривалим час, було модним купувати для своєї домашньої бібліотеки й для подарунків близьким книги поточних телевізійних серіалів, здебільшого "мильних" латиноамериканських. Варто згадати хоча б шалений успіх книжкових видань, що з'являлися в продажу буквально із завершальними серіями "Маріанни", "Багатих, що теж плачуть", "Ніхто, крім тебе" і навіть дуже кримінального італійського "Спрута",

Десь із другої половини 90-х років книжкові розкладки такого штибу стали поступово витіснятися так званою діловою літературою ринкової тематики (право, економіка, фінанси, менеджмент, маркетинг).

Нова хвиля читацького попиту винесла на ринок різноманітну літературу з вивчення іноземних мов, комп’ютерної тематики. Окремим потужним блоком на перші місця і за кількістю назв, І за накладами стали виходити навчальні видання. Міцно й надовго утверджуються на книжкових розкладках і полицях в останні роки довідники, словники. Повільно, але впевнено, з огляду на входження України до Європейського дому й пожвавлення туристичного бізнесу, розширюється асортимент і - найголовніше - якість видань краєзнавчо-туристичного характеру. Цей тематичний блок, судячи з його стрімкого розвитку в країнах Східної Європи, безумовно, має добру перспективу.

. В усі часи незалежно від суспільно-політичних змін у кожній державі, завжди була і буде певна категорія читачів, що потребуватиме книг не просто взагалі, а лиш з певного тематичного блоку, для конкретного споживацького призначення.

Тому-то перший чинник передбачає не лише добре знання видавцем зазначених вище тенденцій, а й читача – потенційного споживача своєї продукції. Видавнича програма, таким чином розробляється, не взагалі, а для конкретного читача. Такого, якого треба знати і за віком, і за освітою, і за статтю, і за політичними чи релігійними переконаннями. Так само як більший наклад "Самоучителя украинского языка" чи "Російсько-український словник" слід направити саме у східні чи південні області, України, де потреба в такій книзі є нагальнішою, ніж у Києві Львові. Наклад видання з генної інженерії "заляже" в провінції може швидко розійтися у великих обласних центрах. "Збірник пісень нашої молодості" залюбки купуватимуть представники середнього старшого покоління і аж ніяк не студенти чи старшокласники.