- •1.Форми і види перекладу.Буквальний,адекватний,реферативний,анотаційний.
- •Основні види і форми перекладу
- •1.2.2. Загальні вимоги до адекватного перекладу та його оформлення
- •Реферативний переклад
- •Анотаційний переклад
- •2.Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською.
- •3.Вибір синоніма під час перекладу
- •4.Переклад термінів
- •5.Особливості редагування наукового тексту
- •6.Помилки у змісті й побутові висловлювань.
- •Мовні помилки
- •Висновок
1.2.2. Загальні вимоги до адекватного перекладу та його оформлення
• Точна передача тексту оригіналу.
• Ясність викладу думки при максимальній стислості та формі, яка притаманна українській науково-технічній літературі.
При перекладі не слід переносити в українську мову специфічні особливості англійської мови. Це особливо важливо тому, що необхідно сформулювати думку на рідній мові таким чином, щоб вона відповідала сучасній практиці.
• Переклад повинен повністю відповідати загально прийнятим нормам української літературної мови. Це необхідно пам'ятати при перекладі відсутніх в українській мові, але характерних для англійської мови, синтаксичних конструкцій.
Крім того, необхідно пам'ятати, що смислова насиченість речення в англійській мові послаблюється на кінець речення, а в українській - навпаки. Така відмінність пояснюється будовою англійського речення.
• Переклад повинен зазнати наукового і літературного редагування з додержанням єдиної термінології і стандартних позначень і скорочень. Переклад повинен бути чітким, супроводжуватися відповідними ілюстраціями до тексту. При перекладі слід пам'ятати, що багато термінів науково-технічної літератури багатозначні в різних сферах науки і техніки і, навіть в межах однієї галузі, можуть виступати в різних значеннях. В зв'язку з цим при виборі перекладного еквіваленту потрібно урахувати контекст.
Необхідно пам'ятати, що науково-технічна термінологія постійно розвивається і навіть поширені терміни можуть набувати нових значень. Якщо в тексті оригіналу зустрічається термін, якого немає у словниках даної галузі, то потрібно підібрати (перекладний) еквівалент, скориставшись довідниками або спеціальною літературою даної галузі.
Можна створити новий еквівалент за існуючими моделями утворення термінів, або перекласти цей термін описовим шляхом, і при першому згадуванні записати його в дужках на мові оригіналу.
• Переклад повинен складатися з таких частин:
а) титульний лист;
б) зміст тексту;
в) ілюстративний матеріал, графіки, таблиці тощо.
Титульний лист має охоплювати: - назву організації, що випустила переклад;
- номер перекладу;
- прізвище автора (у транскрипції рідною мовою);
- назву перекладеного матеріалу (на рідній мові і мові оригіналу);
- прізвище автора (на мові оригіналу);
- назву джерела (на мові оригіналу);
- кількість сторінок і ілюстрацій;
- прізвище та ініціали перекладача, редактора;
- дату (місяць і рік);
- місце випуску перекладу;
- короткий зміст (анотація).
На першій сторінці тексту після назви перекладу наводиться короткий зміст перекладу (5-10 рядків) з таким розрахунком, щоб його можна було використати при складанні каталогу (картотеки перекладів).
Ілюстративний матеріал:
- малюнки (фотографії, креслення, графіки) повинні бути чіткими і розміщеними у відповідних місцях або в кінці тексту;
- формули повинні бути написані чітко;
- весь ілюстративний матеріал повинен мати єдину нумерацію, яка відповідає нумерації оригіналу.
Переклад повинен підлягати науковому і літературному редагуванню з додержанням єдиної термінології і стандартних позначень і скорочень.[5,c.87-89]