Мовні помилки

Культура мовлення вимагає від мовця доброго знання і дотримання норм літературної мови. Але в процесі спілкування люди допускають помилки. Для правильного спілкування, попередження і виправлення помилок треба пам'ятати, що кожна помилка - це порушення якоїсь мовної норми. Оскільки існують норми вимови, слововживання, граматичні, стилістичні, орфографічні і пунктуаційні, то й помилки відповідають цим нормам.

Помилки у змісті висловлювання трапляються в усних відповідях на уроках і в творчих роботах, повсякденному спілкуванні, оформленні документів тощо.

Чимало змістових помилок пов'язано із побудовою тексту: безсистемність викладу, смислові розриви у викладі змісту, невдалий початок і кінець висловлювання, незавершеність, необгрунтованість виражених думок, відсутність смислового зв'язку, безпідставне виділення абзаців та ін.

Лексичні, фразеологічні та стилістичні помилки прийнято називати мовленнєвими.

Лексичні помилки виявляються в перекрученні слів, вживанні їх у невластивому значенні. До мовленнєвих помилок відноситься порушення у вживанні фразеологізмів (перекручення, змішування фразеологізмів, уживання в невластивому значення). Стилістичні недоліки теж належать до мовленнєвих. Найпоширеніші з них такі: неправильне вживання слів з переносними значеннями. Граматичними помилками вважаються порушення граматичних норм - творення частин мови, відмінювання і дієвідмінювання, побудови словосполучень і речень. Розрізняють морфологічні і синтаксичні помилки.

Морфологічні помилки - неправильно утворені слова, неправильні форми або змішування форм слів.

Синтаксичні помилки - порушення норм узгодження, керування, неправильна побудова речень з однорідними, відокремленими частинами, складних речень.

Запобігання мовним і мовленнєвим помилкам та їх усунення спирається на досконале знання норм літературної мови. Інші види помилок (орфоепічні, орфографічні, пунктуаційні) пов'язані з порушеннями правил вимови і написання слів, інтонування речень і розстановки розділових знаків.

Висновок

Люди спілкуються між собою за допомогою мови. Обмін думками, життєвим досвідом здійснюється в процесі мовлення.

Немає нічого такого, про що не можна було б розповісти. Тому мова - найдосконаліший засіб спілкування людей. Кожна людина навчається мови від тих, хто її оточує. Суспільство (сім'я, знайомі, дитячий садок, школа) вчить дитину мови. Якщо дитина виросте не серед людей, а наприклад, серед тварин (такі випадки відомі), то вона не навчиться говорити.

Мова - засіб спілкування не тільки між людьми, що живуть в один час, а й між поколіннями. Завдяки мові відомі думки, спосіб життя людей, що жили в сиву давнину.

Мова - величезне надбання людського суспільства.