Вимоги нормативно-технічної документації до якості скляних побутових товарів.

Скляні побутові товари за формою, розмірами, видами обробки, зовнішнім виглядом повинні відповідати зразкам-еталонам, затверд­женим в установленому порядку, а також мати комплекс визначених споживних властивостей.

За якістю виготовлення посуд із натрій-кальцій-силікатного скла повинен відповідати вимогам ГОСТ 26821—86 "Посуда и декора­тивные изделия из натрий-кальций-силикатного стекла. Технические условия."

У виробах із безкольорового скла допускаються незначні кольорові відтінки, які не псують товарний вигляд. Крім того, допус­кається різниця в інтенсивності забарвлення одного і того ж виробу з кольорового і накладного скла, викликані нерівномірністю товщини стінок, які не псують товарний вигляд виробу. Різні кольорові відтінки декору, одержані при термообробці сульфідцинкового скла, також допустимі у виробах. В скляних виробах не допускаються інші включення розміром понад 1 мм . На декорованих кольоровими "крихтами" ділянках виробів допускаються інші включення розміром не більше 1 мм в кількості не більше 3 шт — для дрібних і середніх виробів, та не більше 5 штук — для крупних і особливо крупних. Шви та торцева поверхня верхнього краю виробів повинна бути гладкою. До виробів повинні бути підібрані кришки і корки. Кришка повинна вільно накривати виріб чи входити в нього. Вироби повинні бути стійкими на плоскій горизонтальній поверхні. Загальна кількість допустимих дефектів зовнішнього вигляду в одному дрібному виробі повинна бути не більше 2, середньому — 3, в крупних — 4.

Якість виготовлення виробів із кришталю визначається ГОСТ 26822—86 "Посуда и декоративные изделия из хрустальных стекол. Технические условия".

В залежності від якості скла, способів виробки і обробки кришталеві вироби поділяють на 1 та 2-й сорти, крім виробів пресованих без малюнка, які не діляться на сорти. В залежності від розмірів і місткості кришталеві вироби діляться також на дрібні, середні, крупні і особливо крупні, параметри яких ідентичні параметрам відповідних груп виробів із скла.

Кришталеві вироби повинні мати блискучу, гладку поверхню, відполіровану до повної прозорості. На відміну від посуду скляного, в кришталевих виробах сколення і щербини оброблені, які не псують товарний вигляд, допускаються лише в 2-му сорті. Для таких виробів 1 сорту допускаються подовження ліній матового рисунка розміром не більше 2 мм, але не допускається недоведення і переведення ліній інших малюнків, які псують товарний вигляд виробу.

Оцінка якості скляних побутових товарів.

Такими факторами є вид скла, спосіб виробки, вид дефекту, розмір і місцезнаходження дефекту на

{Виробі, розмір виробу, кількість однойменних дефектів на виробі, загальна кількість допустимих дефектів на виробі.

Приймання скляних побутових товарів проводиться партіями. При оцінюванні якості скляних побутових товарів особлива увага звертається на відповідність виробів установленим нормам до зовнішнього вигляду, розмірів, якості, відпалу та термостійкості. Для цього методом випадкового відбору з різних місць від партії виробів відбирають певну кількість виробів. Відібрані таким чином вироби перевіряють за такими показниками: дефекти зовнішнього вигляду, розмір, маса, місткість, стійкість, якість відпалу, термостійкість. Для перевірки наявності дефектів від партії відбирають 1%, але не менше 10 шт, а кришталевих виробів — така ж кількість кожного сорту. Для визначення відповідності виробів основним розмірам, масі, місткості, стійкості, якості відпалу та іншим показникам відбирають 0,5%, але не менше 10 шт (для кришталевих виробів — від кожного сорту). Дефекти зовнішнього вигляду виробів визначаються зовнішнім оглядом неозброєним оком в умовах нормального освітлення на відстані 500—600 мм від ока спостерігача. Міцність закріплення декоративних покрить перевіряється сильним протиранням бавовняною тканиною протягом 30 с.

Місткість виробів перевіряють за допомогою мірного посуду або за масою води (в грамах), вміщеній в посуд до краю, при температурі 20°С. Лінійні розміри виробів перевіряють універсальним інструментом (лінійка, штангенциркуль, кронциркуль) з похибкою вимірювання не більше 1 мм. Стійкість посуду визначають так: наповнені водою вироби встановлюють на площині з кутом нахилу до горизонталі 10°. Якість відпалу скляних виробів встановлюють за допомогою поляриметра — полярископа ПКС — 250. В добре відпалених виробах поле зору в цьому приладі повинно бути рівномірно забарвленим у фіолетовий колір або мати червонувато-оранжеві відтінки з синім або фіолетовим кольорами.

Термічну стійкість склянок і блюдець для чаю, тарілок і чашок для гарячої їжі із звичайного скла перевіряють таким чином: у вироби при t° 20°С наливають несильним струменем гарячу воду не нижче 95°С. Після охолодження у виробі до 70°С (для пресованих до 60°С) її виливають, а виріб швидко занурюють у воду кімнатної температури (20°С). Термостійкість загартованих пресованих виробів перевіряють наступним чином: нагрівають їх в спеціальній печі до 150°С, а потім швидко охолоджують у воді при температурі 15°С. При цьому випробуванні вироби не повинні руйнуватись.

Випробування на термостійкість жаростійкого кухонного посуду проводять в більш жорстких умовах відповідно до умов експлуатації-Вироби протягом 15 хв витримують в печі при 200°С з наступним

зануренням у воду, температура якої 15°С. При цьому допускається руйнування не більше 1% досліджуваних виробів, яких повинно бути не менше 100 одиниць.

Згідно з НТД, при одержанні незадовільних результатів перевірки і випробувань скляних виробів хоча б з одного показника, проводять повторну перевірку на подвоєній вибірці. Результати повторної перевірки розповсюджуються на всю партію скловиробів.