30

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУРСОВА РОБОТА

Використання у підприємницькій діяльності прав інших суб’єктів господарювання (комерційна концесія)

З дисципліни «Господарське право України»

Група: ГП – 118

Спеціальність: 6. 060101 – Правознавство

Виконав Ібрагімов Мамед Рустамович

Керівник курсової роботи к.ю.н. доц.

Шиян Д.С.

Запоріжжя

2011

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ФРАНЧАЙЗИНГ: ІСТОРИЧНИЙ ЕКСКУРС…………………………5

РОЗДІЛ 2. ЮРИДИЧНА ПРИРОДА ДОГОВОРУ КОМЕРЦІЙНОЇ КОНЦЕСІЇ (ФРАНЧАЙЗИНГУ)…………………………………………………………………8

2.1. Поняття сутність і ознаки договору комерційної концесії…………….8

2. 2. Обов’язки правоволодільця і користувача……………………………10

2. 3. Обмеження прав сторін за договором комерційної концесії……………………………………………………………………………...14

РОЗДІЛ 3. ЗМІНА І ПРИПИНЕННЯ ДОГОВОРУ КОМЕРЦІЙНОЇ КОНЦЕСІЇ…………………………………………………………………………..16

РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФРАНЧАЙЗИНГУ В УКРАЇНІ……………………………………………………21

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….............28

ВСТУП

Формування громадянського суспільства, розбудова України як правової, демократичної, соціальної держави пов’язані із активним впровадженням інститутів ринкової економіки серед яких чинне місце завжди займала і зберігає комерційна концесія (франчайзинг). Франчайзинг – це спосіб ведення підприємницької діяльності, заснований на правах, придбаних однією фірмою в іншої, на використання в межах обговореного ринку визначених торговельної марки, технології, ноу-хау.

Широке поширення франчайзингу й активне використання цієї системи бізнесу в більш ніж 80 країнах світу, обумовлює необхідність його застосування з метою подолання інвестиційної кризи і створення сприятливих умов для розвитку малого підприємництва, що свідчить про актуальність розвитку в Україні цього способу здійснення бізнесу.

Актуальність теми підвищується тим, що введення в дію з 1 січня 2004 року Господарського кодексу України ставить нові задачі, пов’язані з необхідністю всебічного вивчення і наукового аналізу юридичної конструкції договору комерційної концесії, виявлення та вирішення проблем, що виникають у процесі її реалізації. Недостатня вивченість питань, що є предметом даної курсової роботи пов’язана з новизною категорії «комерційна концесія».

На одержання результатів курсової роботи вплинули дослідження відомих вітчизняних і зарубіжних авторів, таких як: Г.О. Андрощука, М.І. Брагинського, В.В. Вітрянського, О.А. Городова, В. Денисюка, В.В. Довганя, В.Н. Євдокимової, Р.Б. Шишки, Г.В. Цірат, М. Мендельсон, Дж. Стэнворт, Б. Смит.

Отже, викладене дозволяє зробити висновок про актуальність дослідження проблематики становлення і функціонування інституту комерційної концесії (франчайзингу) в Україні.

Мета дослідження полягає у виявленні особливостей правовідносин, які опосередковуються договором комерційної концесії, у виявленні на цій основі проблематики розвитку інституту франчайзингу в Україні та перспектив існування такого типу договору в нашій країні.

Відповідно до викладеної мети в роботі ставляться наступні завдання:

• проаналізувати генезис становлення і розвитку цивільно-правового регулювання комерційної концесії у світі та в Україні;

• дослідити проблему юридичної природи договору комерційної концесії;

• визначити його ознаки й істотні умови, розглянути основні елементи договірного зобов’язання;

• визначити основні тенденції розвитку інституту комерційної концесії в Україні.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини між учасниками господарського права в сфері франчайзингу, які опосередковуються договором комерційної концесії.

Предметом дослідження є: комерційна концесія (франчайзинг) як економіко-правове явище, конструкція договору комерційної концесії, комерційна концесія як система майнових відносин.

Методи дослідження. В курсовій роботі використовувалася сукупність теоретичних і практичних прийомів пізнання досліджуваного правового інституту, що складають єдиний комплекс методів дослідження. У ході даного дослідження використані закони логіки, аналіз і синтез, що відносяться до числа загальнонаукових методів.

Теоретична і практична результативність дослідження досягалася шляхом використання порівняльно-правового методу тлумачення правових норм і методу комплексного аналізу законодавства.

Так, історико-правовий метод дозволив розглянути інститут комерційної концесії у його розвитку та виявити зв’язок минулого і сьогодення, соціологічний метод – дозволив з’ясувати думку фахівців-практиків щодо проблеми, яка досліджується. Використання синергетичного наукового напрямку та комплексне застосування методів наукового пізнання сприяло дослідженню проблеми становлення інституту комерційної концесії в Україні в сукупності всіх елементів та єдності соціального змісту та юридичної форми, що сприяло підвищенню наукового та практичного значення отриманих результатів.

Розділ 1. Франчайзинг: історичний екскурс

За своєю суттю франчайзинг є одним із засобів надання продукції або послуг споживачам, форма організації і ведення підприємницької діяльності на основі об’єднання матеріальних та фінансових засобів і зусиль юридичних та фізичних осіб, що зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності. Франчайзинг передбачає створення широкої мережі однорідних підприємств, які мають знак для товарів і послуг (торговельний знак), що об’єднує багатьох підприємців, які дотримуються однакових умов, стилю, методів та форми продажу товарів і надання послуг, а в деяких випадках – і при виробництві товарів [5, с. 115].

Поняття франчайзингу виникло в середньовічній Франції. Там воно позначало надання привілеїв третім особам, які за винагороду виробляли продукцію для забезпечення державних інтересів.

Ознаки тих відносин, які тепер називають франчайзингом, можна відшукати також у відносинах католицької церкви, яка дарувала привілеї збирачам податків. Вони залишали собі певну частину податків, а решту відправляли Папі. Така схема існувала до 1562 року, поки не була скасована. Приватним особам могли бути надані франшизи на організацію ринків і ярмарок, а також на експлуатацію річкових поромів [21, с. 92].

Прикладом франчайзингу може слугувати також торгова практика у Великобританії, що існувала ще в XII столітті, коли король надавав права баронам щодо збору і підрахунку податків. В обмін на це право барони були зобов’язані поставляти солдатів для армії з відповідним спорядженням [17, с. 51]. У Великобританії ще й досі існують стародавні франшизи, що дають право проводити ярмарки, розміщувати ринки, надавати пороми, мости і споруджувати броди через річки і водні потоки.

Незважаючи на те, що корені франчайзингу походять з Європи, свого сучасного значення він набув в США в другій половині XIX століття. У 1863 році фірма Зінгер вперше у світовій практиці почала використовувати чистий франчайзинг, надаючи за плату роздрібним торговцям виключне право збуту зінгерівської продукції на відведеній кожному з них території США [1, C. 98].

Розвиток франчайзингу в Європі, на відміну від США, відбувався не так стрімко. Зокрема, у Франції перші зародки мережевої торгівлі з’явились у 1930-ті роки. Піонерами тут стали такі великі трикотажні компанії, як Phildar і Pingouin, які існують і сьогодні після численних перетворень. Варто згадати і про мережу продуктових магазинів Felix Potin, що виникли ще за часів Другої імперії і проіснували до 1996 року. У Великобританії першими освоїли франчайзинг такі фірми, як Wimpy, ServiseMaster, Dyno-Rod і Kentucky Fried Chicken [8, с. 39].

У 70-х роках у Європі починають формуватися не тільки фірми, що використовують франчайзингові схеми, а й цілісні інституції, завданням яких стає дослідження і впровадження франчайзингу. Так, 23 вересня 1972 року була створена Європейська Федерація Франчайзингу.

Регулювання відносин в сфері франчайзингу здійснюється на підставі Європейського Кодексу етики Франчайзингу, яки був прийнятий  у 1990 році. На основі цього Кодексу будується регулювання франчайзингових відносин в кожній країні, яка є членом Європейської Федерації Франчайзингу.

Зазначений кодекс визначає, що франчайзинг – це система збуту товарів, послуг або технологій, котра заснована на тісній і тривалій співпраці між юридично і фінансово незалежними підприємцями, франчайзером та індивідуальним франчазі, за якою франчайзер надає індивідуальному франчазі право і накладає зобов’язання здійснювати підприємницьку діяльність у відповідності з концепцією франчайзера.

На сьогоднішній день в країнах з розвинутою ринковою економікою більшість підприємств працює за схемою франчайзингу в таких сферах, як ресторани і закусочні («McDonald's», «Pizza Hut», «Baskin Robbins» та інші), туризм і готельне господарство («Holiday Inn», «Sheraton» та інші), індустрія безалкогольних напоїв («Coca Cola», «Pepsi», «7UР» та інші), стоматологія («Cabot»), фотопослуги («Kodak», «Fuji», «АGFА» та інші), автосервіс, будівельні та реконструкційні фірми. Досить поширений франчайзинг і при наданні таких видів послуг, як бухгалтерські, аудиторські, юридичні, консалтингові. Схему франчайзингу поступово починають використовувати і вітчизняні підприємці («Мак-Смак», «Картопляна хата», «Швидко», «ТНК-Україна», «ХХІ-век» та інші) [4, c. 153-155].

Перші франчайзингові системи в Україні не створювалися національними підприємствами, вони приходили із-за кордону. Перша франчайзингова точка на Україні почала працювати у 1993 році – в рамках міжнародної інформаційної системи Компас (Нідерланди) [11, C. 112]; пізніше на ринку з’явився McDonald's. З часом і українські підприємці побачили переваги франчайзингового виду діяльності. Як результат в 1999 році в Києві була відкрита перша Українська франчайзингова точка – піцерія «Pizza Celentano».

Тобто розвиток франчайзингу в Україні почався з середини 1990-х років, але до 1 січня 2004 року вітчизняне законодавство не містило нормативної регламентації цих відносин. Фактичне використання франчайзингу у вітчизняних умовах зажадало спеціального законодавчого оформлення. Присвячена регулюванню цих відносин глава 76 ЦК України одержала назву «Комерційна концесія».

З тих пір кількість франчайзингових мереж щорічно зростає в середньому на 30%. На даний час принципи франчайзингу використовують близько 400 компаній в 90 галузях. Як і в більшості інших країнах, більш всього франшиз надано в роздрібній торгівлі, на другому місці – громадське харчування, потім сфера послуг і виробництво [13, с. 80].

На сучасному етапі, в Україні по договору комерційної концесії (франчайзингу) працює немало всесвітньо відомих корпорацій. До них відносяться такі відомі франчайзери як McDonald`s, 1С-Бугалтерія, Піца Челентано, SELA, Форнетті, Евротоп, Наш Край, DiaWest, Аптека Доброго Дня, ТНК тощо.

При цьому потрібно відмітити, що доля вітчизняних франчайзерів в кількісному вираженні на зараз складає близько 50 % від загальної їх кількості.