1.3 Методи нарахування дивідендів та визначення ефективності дивідендної політики

Враховуючи фактори впливу на дивідендну політику і теоретичні концепції у цій галузі, в практиці використовуються такі основні підходи (методи) нарахування та виплати дивідендів:

- залишковий метод і стратегія припинення дивідендних виплат;

- метод стабільних дивідендів;

- метод гнучкої дивідендної політики;

- метод стійкого приросту дивідендів;

- метод стабільної та бонусної частини.

Загальний огляд методів нарахування дивідендів, їх переваги та недоліки наведено у табл. 1.1 [23, с. 77].

Таблиця 1.1

Методи нарахування дивідендів

Методи	Переваги	Недоліки
1	2	3
1. Залишковий метод, припинення ди­відендних виплат	забезпечення високих темпів росту підприємства платоспроможність фінансова незалежність	нестабільність дивідендів відтік дрібних інвесторів
2. Метод стабільних дивідендів	збільшення довіри до підприємства стабілізація котировок акцій	слабкий зв’язок з фінансовими результатами мінімізація самофінансування
3. Метод гнучкої дивідендної політики	зв’язок з фінансовими результатами	нестабільність розмірів дивідендів
4. Метод стійкого приросту дивідендів	забезпечення зростання ринкового курсу акцій привабливість для інвесторів при додатковій емісії	відсутність гнучкості постійне зростання фінансової напруги
5. Метод стабільної та бонусної частин	регулярність виплати мінімальної частини залежність від фінансових результатів	нестабільність розмірів дивідендів

Залишковий метод. Метод ґрунтується на теоретичних висновках М. Міллера та Ф. Модільяні, згідно з яким за джерела фінансування підприємства насамперед слід використовувати його прибуток. На дивіденди повинна спрямовуватися частина чистого прибутку, що залишилася у підприємства після здійснення всіх необхідних реінвестицій. До переваг методу належать забезпечення високих темпів розвитку підприємства. Головним недоліком є нестабільність дивідендів та відтік у інвесторів, орієнтованих на споживання, зокрема дрібних інвесторів. У рамках цього методу використовують і так звану стратегію припинення дивідендних виплат. При цьому широко застосовується негрошова форма виплати дивідендів (Gratisaktien).

Метод стабільних дивідендів. Зміст методу зводиться до того, що ставка дивідендів та їх абсолютна сума на одну акцію тривалий час залишаються незмінними або коливаються в незначних, заздалегідь визначених межах. Сума дивідендів при цьому не прив’язується до фактичних фінансових результатів за звітний період. Доцільність такого підходу обґрунтовується тим, що стабільні дивіденди відповідають інтересам стратегічних інвесторів, які вкладають кошти в корпоративні права підприємства на тривалий період, і навпаки, обмежують арбітражні можливості біржових спекулянтів, оскільки курс корпоративних прав за такої дивідендної політики матиме тенденцію до стабілізації або навіть поступового зростання. Для уникнення порушення фінансової рівноваги за використання цього методу підприємство повинне створювати резерв виплати дивідендів, який слід поповнювати у роки з високою прибутковістю і використовувати, коли фінансові результати є недостатніми [16, с. 22].

Метод гнучкої дивідендної політики. На противагу до попереднього цей метод ґрунтується на принципі залежності розміру дивідендів від фінансових результатів у періоді, за який виплачуються дивіденди. Метод побудований на тезі про те, що, на відміну від облігацій, корпоративні права є ризиковими вкладеннями і тому винагородою за ризик повинен бути відповідний дохід, який коливається залежно від рівня прибутковості підприємства. Використання цього методу не означає, що величина дивідендів буде дзеркальним відображенням фінансових результатів суб’єкта господарювання. Обсяг сплачуваних дивідендів можна регулювати також шляхом зміни співвідношення розподіленого та нерозподіленого прибутку. В цілому метод є ефективним для підприємств зі стабільними доходами [25, с. 49].

Метод стійкого приросту дивідендів. Метод ґрунтується на моделі виплати дивідендів М. Гордона і передбачає стабільне їх зростання, як правило, в твердо встановленому проценті приросту до розміру дивідендів у попередні роки. Аналогічно до методу стабільних дивідендів за цього методу обсяг дивідендів не залежить від прибутків підприємства у відповідному періоді. До переваг методу можна віднести відносне зростання ринкової вартості корпоративних прав, а отже, сприятливі можливості залуче­ння коштів при додатковій емісії. Недоліком такої політики є відсутність гнучкості. Якщо використання методу не підкріплене відповідними фінансовими результатами та достатніми резервами, то це може призвести до порушення фінансової рівноваги та втрати підприємством ліквідності.

Метод стабільної та бонусної частин. Використовуючи цей метод, підприємство регулярно виплачує стабільні невисокі дивіденди плюс додаткові бонуси за наявності високих прибутків чи у разі святкування знаменних подій, ювілейних дат тощо. Така політика є ефективнішою, ніж у разі виплати стабільно високих дивідендів та їх зниження за незадовільних фінансових результатів [6, с. 77].

Розділ 2

Управління вартістю капіталу на підприємстві

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

ВАТ "Одеський завод поршневих кiлець" створено в процесi приватизацiї державного пiдприємства - Одеського завода поршневих кiлець згiдно з Указом Президента України вiд 26.11.94 р. № 699/94.

Iсторiя ВАТ ОЗПК починається з 23 сiчня 1925 року, тобто з моменту створення Одеського заводу "Червоний профiнтер", створеного на базi артiлi "КОМБОРБЕЗ", який випускав пароводяну арматуру. ВАТ ОЗПК є спецiалiзованим пiдприємством по виробництву поршневих кiлець до тракторних та комбайнових дизельних двигунiв внутрiшнього згорання. За останнi роки здiйснена модернiзацiя технологiчного обладнання.

Разом з Iнститутом чорної металургiї НАН України та Днiпропетровським дочiрнiм пiдприємством "ОЗПК-ДНIПР" розроблюються та втiлюються новi технологiчнi процеси, силами власного технiчного вiддiлу - новi види кiлець та технологiї їх виготовлення. Першими в Українi на заводi налагодженi випуск компресiйних кiлець iз стального проката (замiсть чавуну); втiлили технологiю нанесення зносостiйкого хромового покриття составом нiмецької фiрми "АТОТЕСН"; маслос'ємнi поршневi кiльца почали обробляти шляхом iоно-плазменого напилення нiтрiдом молiбдена.

Сьогоднi ВАТ ОЗПК виробляє бiльш нiж 85 типорозмiрiв та конструкцiй поршневих кiлець дiаметром вiд 30 до 130 мм. Виробляються комплекти поршневих кiлець до двигунiв автомобiлей "КамАЗ", "ГАЗ", "КрАЗ", "МАЗ", "Москвич-412", "ВАЗ", мотоциклiв "IЖ", "ЯВА", а також поршневi кiльця до рiзних компресорiв та ущiльнювальнi кiльця. Нещодавно на заводi розробили та засвоїли виробництво кiлець для автомобiля "TATRA" та автобуса "IKARUS", закiнчується засвоєння виробництва кiлець для автобусiв "RABA MAN" та комбайнiв "DOMINATOR" та "John Deer".

У планах на майбутнє - виробництво кiлець для легкових автомобiлей та вантажiвок iмпортного виробництва. 40% продукцiї ВАТ ОЗПК експортується в Росiю, Беларусь, В'єтнам та в iншi країни. Уся продукцiя заводу сертифiкована, вiдзначена дипломом вища проба "European Quality".

В 2000 р. за випуск високоякiсної продукцiї завод отримав Диплом лауреата Мiжнародного вiдкритого рейтингу популярностi та якостi товарiв та послуг "Золота Фортуна". В сiчнi 2001 р. пiдприємство було нагороджено Орденом Пошани Мiжнародної Кадрової Академiї, а його генеральний директор Ю.М. Голованов - медаллю МКА "За ефективне управлiння". У 2004 р. ВАТ ОЗПК стало лауреатом Всеукраїнського конкурсу якостi продукцiї "100 найкращих товарiв України - 2004" в номiнацiї промисловi товари для населення. Важливих подiї розвитку (в тому числi злиття, подiл, приєднання, перетворення, видiл) в звiтному роцi не вiдбувалось.

Основна продукцiя, яку виробляє ВАТ ОЗПК, є поршневi кiльця до двигунiв тракторiв ("Беларусь", "Кировець", Т-150) та автомобiлям (КАМАЗ, ГАЗ, КРАЗ, МАЗ,ТАТРА,ВАЗ), двигунам ЯМЗ 236 i 238. В зв"язку з тим, що пiдприємство працює в умовах ринку, попит на продукцiю носить не системний характер.

В даних економiчних умовах надати оцiнку перспективностi виробництва окремих видiв товарiв неможливо. Дiяльнiсть товариства не залежить вiд сезонних змiн. Основними ринками збуту продукцiї товариства є Росiя, Узбекiстан, Бiлорусiя, Молдова, В'єтнам, Iспанiя. Основнi клиєнти: ТОВ "Агропiєзу" (Молдова), ТОВ "Укрросбелзапчасть" (Бiлорусiя), ТОВ "Запчасть" (Росiя), ТОВ "Багатдеталь" (Узбекiстан). На внутрiшнiй ринок продукцiя товариства реалiзується в незначному обсязi. Потенцiйнi ризики представленi комерцiйними ризиками, фiнансовими ризиками, ризиками, пов'язаними з форс-мажорними обставинами.

Комерцiйнi ризики пов'язанi з реалiзацiєю продукцiї та послуг на товарному та споживчому ринках - зменшення розмiрiв i ємностi ринку, зниження платоспроможного попиту, поява нових конкурентiв, тощо.

Заходами по зниженню комерцiйних ризикiв є [9, с. 90]:

1) системне вивчення кон'юнктури ринку;

2) рацiональна цiнова полiтика;

3) реклама, тощо. Фiнансовi ризики викликанi iнфляцiйними процесами, всеохоплюючою несплатою, коливанням курсiв основних валют, тощо.

Вони можуть бути зниженi шляхом створення системи фiнансового менеджменту на пiдприємствi, роботi з дилерами i споживачами на умовах передплати, використаннi акредитивiв, тощо. Ризики, пов'язанi з форс-мажорними обставинами - це ризики, обумовленi непередбачуваними обставинами (стихiйнi лиха, змiна полiтичного курсу країни, страйк, тощо).

Заходами по зниженню служить робота пiдприємства з достатнiм запасом фiнансової мiцностi. Продукцiя товариства реалiзується на пiдставi укладених iз замовниками договорiв, а також через дiлерську сеть. Оплата в безготiвкому порядку. Продукцiя реалiзується iз 100% предоплатою.

Найголовнiшими конкурентами з основних видiв продукцiї, що виробляє ВАТ ОЗПК, є пiдприємства Росiйської Федерацiї: - Ставропольський завод поршневих кiлець; - Костромський завод поршневих кiлець. А також пiдприємства Нiмеччини, Iндiї, Китая, Японiї. Матерiали, якi використовуються в основному виробництвi- стальна лента та чавун. Стальна лента постачається з Росiї (м. Iжевськ), чавун - з України (м. Запорiжжя).

Також стальна лента постачається ДП "ОЗПК-Днiпр". В зв"язку iз вiдсутнiстю вiльних обiгових коштiв товариство немає можливостi впроваджувати новi технологiї та новi види продукцiї.Становище на ринку не є монопольним. Невизначенiсть та нестабiльнiсть в економiцi, неготовнiсть багатьох клiєнтiв до довгострокових вiдносин не дають можливiсть планувати щось на довгострокову та середньострокову перспективу. Постачальником матерiалiв, обсяг якого складає бiльш нiж 10% в загальному обсязi постачання, є пiдприємство з Росiї (м. Iжевськ).