
- •Значення водних ресурсів і забезпечення їх охорони.
- •Джерела і види забруднення водних ресурсів.
- •Методи поліпшення якості води.
- •Охорона водойм Чорного та Азовського морів.
- •Контроль за рівнем забруднення водосховищ.
- •Ресурси та їх збереження.
- •Раціональне користування землею.
- •Здоров’я людини та оточуюче середовище.
- •Причини зміни чисельності популяції.
- •Багатство флори.
- •Рослинні ресурси.
- •Автотрофні рослини - це рослини, що створюють (продукують) органічну речовину з неорганічної (води, вуглекислого газу та мінеральних солей) за рахунок сонячної енергії в процесі фотосинтезу.
- •Лісові багатства.
- •32. Правова охорона оточуючого середовища.
- •33. Міжнародне співробітництво у галузі охорони середовища.
Причини зміни чисельності популяції.
Популяція — сукупність організмів, що займають обмежений ареал, мають спільне походження за фенотипом та географічно ізольовані від інших популяцій даного виду. Ріст популяції — співвідношення народжуваності і смертності.
Популяція — група організмів, яка займає певну частину території і складається з особин одного виду.
Ознаки популяцій видів рослин:
наявність системних відносин;
організми об'єднуюються за принципом індукції;
потенційно безсмертні, через соматичне чергування (оновлення) поколінь;
потенційно необмежене поширення в просторі;
мінімальна перебудова структури в несприятливих умовах;
структурність через існування підсистем — груп особин;
емерджентність — розвиток за рівнями організації;
елементарні одиниці виду і компоненти екосистем;
елементарні одиниці еволюційного процесу
Світова популяція 12–20 тис. самців. Ще 40–50 років тому в Україні оселялось в 4–5 разів більше птахів, ніж тепер. Загальна чисельність зараз оцінюється в 3,5–4,1 тис. самців (тобто, 15–20% світової популяції). В Україні виділяються два популяційні угруповання: прип'ятське (3–3,5 тис. самців), яке локалізоване в основному в північній частині Волинської області та деснянсько-дніпровське (500–600), що охоплює Чернігівську та Київську області. Щільність гніздування сягає 1–2 самців на га. Причини зміни чисельності: втручання людини у природні процеси болотних систем, яке порушує гідрологічний режим. Критичною є трансформація гніздових біотопів.
Багатство флори.
Флора (в ботаніці, лат. Flora) - історично сформована сукупність видів рослин, поширених на конкретній території («флора Росії») або на території з певними умовами («флора боліт») в даний час або в минулі геологічні епохи. На практиці під виразом «Флора території» нерідко розуміють не всі рослини даній території, а тільки судинні рослини (Tracheophyta); рослини інших груп, як правило, розглядаються окремо в силу особливостей методики збору та визначення. Кімнатні рослини, рослини в оранжереях та інших спорудах з штучним кліматом не входять до складу флори. Розділ ботаніки, що займається вивченням флори, називається флористикою.
Традиційно термін «флора» («мікрофлора») використовується і для опису сукупності мікроорганізмів, характерних для певного органу людини чи тварини (наприклад, «мікрофлора шкіри людини», «мікрофлора кишечника людини»).
географічний аналіз - поділ флори по географічному поширенню; виявлення частки ендеміків;
генетичний аналіз (від др.-греч. γένεσις - «походження, виникнення») - поділ флори за критеріями географічного походження та історії розселення;
ботаніко-географічний аналіз - встановлення зв'язків даної флори з іншими флорами;
еколого-фітоценологичеських аналіз - поділ флори за умовами проростання, за типами рослинності;
вікової аналіз - поділ флори на прогресивні (молоді за часом появи), консервативні та реліктові елементи;
аналіз систематичної структури - порівняльний аналіз кількісних і якісних характеристик різних систематичних груп, що входять до складу даної флори.
Всі методи аналізу флори спираються на її попередню інвентаризацію, тобто виявлення її видового і родового складу.