ядерної безпеки. Фонд діє на державному, обласному і місцевому рівні, коштами місцевих підрозділів фонду розпоряджаються місцеві державні адміністрації.
Джерелами формування Фонду є:
збір за забруднення навколишнього природного середовища;
штрафи за порушення норм і правим охорони навколишнього середовища;
добровільні внески і пожертвування підприємств, організацій
громадян.
Основним джерелом формування Фонду є збір за забруднення навколишнього природного середовища, який встановлюється за:
викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;
скиди забруднюючих речовин у водні ресурси і підземні горизонти;
розміщення відходів у навколишньому природному середовищі. Нормативи збору встановлюються Кабінетом Міністрів України і
обчислюються платниками самостійно щоквартально наростаючим підсумком з початку року як добуток затверджених лімітів, фактичних обсягів викидів, нормативів збору, коригувальних коефіцієнтів.
Збір перераховується платниками у співвідношенні: 30% – до державного бюджету; 70% – до місцевих бюджетів. У подальшому, у такому ж співвідношенні збір розподіляється між фондами охорони навколишнього природного середовища.
Головною проблемою даного фонду є недостатність коштів, у середньому 50 млн грн. За підрахунками вчених-економістів для фінансування екологічних програм і проектів потрібно як мінімум у 10 разів більше коштів. Міністерством охорони навколишнього середовища і ядерної безпеки уже розроблені декілька проектів реформування Фонду. З їх прийняттям будуть ефективніше використовуватись кошти і фінансуватись виключно пріоритетні екологічні проекти.
Державний дорожній фонд: призначення, джерела формування
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» від 16 грудня 1997 року з 1999 року змінено порядок формування коштів на дорожнє господарство України. Ним передбачено здійснювати витрати на дорожнє господарство за рахунок бюджетних та інших коштів. Вони спрямовуються на фінансування витрат, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування та сільських доріг України.
Ці кошти акумулюються та обліковуються на окремих рахунках відповідних дорожніх фондів, формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів, а також інших законодавчо визначених надходжень. Зазначені кошти зараховуються до Державного бюджету України,
республіканського бюджету АР Крим, обласних бюджетів та бюджету міста Севастополя.
Для цього створено:
Державний дорожній фонд України;
територіальні дорожні фонди.
Доходна частина цих фондів здійснюється за рахунок:
надходжень від акцизного збору та ввізного мита на нафтопродукти;
надходжень від акцизного збору та ввізного мита з імпортованих транспортних засобів;
податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів;
плати за проїзд платними автомобільними дорогами;
плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів;
добровільних внесків;
інших надходжень, які не суперечать чинному законодавству.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб: статус, призначення, джерела формування
З метою забезпечення захисту інтересів фізичних осіб – вкладників комерційних банків, створення фінансових можливостей для відшкодування їм коштів у разі неможливості виконання банками вимог вкладників щодо повернення коштів та відповідно до пункту 4 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України Президентом України було підписано Указ від 10 вересня 1998 року № 996/98 «Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб – вкладників комерційних банків України», і на виконання цього Указу було створено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до норм зазначеного Закону учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вважаються банки – юридичні особи, які зареєстровані в Державному реєстрі банків, який ведеться Національним банком України, та мають банківську ліцензію на право здійснення банківської діяльності. Участь у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб зазначених банків є обов’язковою.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління в сфері гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є юридичною особою, яка не має на меті одержання прибутку, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України. Він має відокремлене майно, яке є об’єктом права державної власності та перебуває у його повному господарському віданні.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку – учасника (тимчасового учасника) відшкодування коштів за їх вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів,
але не більше 50 000 гривень за вкладами у кожному із таких банків (відповідно до Рішення адміністративної ради Фонду від 11 серпня 2007 року № 4). Цей розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рішенням адміністративної ради Фонду може бути збільшено за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в залежності від тенденцій розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників банками – учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Джерелами формування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є:
початкові збори з банків – учасників Фонду;
регулярні збори з банків – учасників (тимчасових учасників) Фонду;
спеціальні збори з банків – учасників (тимчасових учасників) Фонду;
кошти, внесені Національним банком України в розмірі 20 мільйонів гривень;
доходи, одержані від інвестування коштів Фонду в державні цінні папери України;
кредити, залучені від Кабінету Міністрів України, Національного банку України, банків та іноземних кредиторів;
пеня, яку сплачують банки – учасники (тимчасові учасники) Фонду за несвоєчасне або неповне перерахування зборів до Фонду;
доходи від депозитів, розміщених Фондом у Національному банку України.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є єдиним розпорядником акумульованих у процесі його діяльності коштів.
Як можна охарактеризувати досвід створення та функціонування позабюджетних фондів у західних країнах?
У західних країнах накопичений величезний досвід створення позабюджетних цільових фондів. Особливо це характерно фондам економічного призначення. Вони розширюють можливості державного впливу на розвиток господарського і соціального життя суспільства. Перші фонди економічного стимулювання виникли в роки світової економічної кризи (19291933 рр.) для надання фінансової підтримки приватному бізнесу. Однією з перших держав, що створила позабюджетні фонди, були США, створивши фонд реконструктивної фінансової корпорації. Після Другої світової війни подібні фонди були створені у всіх розвинених країнах світу. Зокрема, у Франції з моменту закінчення війни діє Фонд модернізації, який після об’єднання з рядом інших фондів був перетворений у Фонд економічного і соціального розвитку. Західнонімецький фонд вирівнювання наслідків війни, що було створено після її закінчення, в цей час продовжує використовуватися для фінансування важкої промисловості, головним чином для модернізації виробництва. В Угорщині державна комісія по санації підприємств має спеціальний фонд, кошти якого використовуються для фінансової підтримки
тих підприємств, реконструкція яких може вивести їх в категорію прибуткових тощо.
З початку 60-х рр. в розвинених країнах світу велика увага надається створенню науково-технічних фондів. Для формування дохідної частини цих фондів використовуються як бюджетні кошти (надходження з бюджетів, позики держави, субсидії тощо), так і кошти великих компаній, внески університетів та інші джерела. Кошти вказаних фондів спрямовують на фінансування програм у області фундаментальних досліджень, будівництво наукових центрів, підготовку кадрів і т.д.
В останнє десятиліття в промислово розвинених країнах значно зросли (у 5-8 разів) фонди соціального призначення, що дозволяє державі проводити активну соціальну політику. У створенні цих фондів, як правило, використовуються: страхові внески застрахованих осіб; страхові внески підприємців; субсидії і безпроцентні позики держави.
Отже, у фінансових системах зарубіжних країн спеціальні фонди займають важливе місце. Обсяг концентрованих в них коштів значний. У Франції спеціальні фонди за розміром наближаються до державного бюджету країни. У Японії зі спеціальних фондів фінансується майже половина державних витрат, у Великобританії – ⅓. У країнах з розвинутою ринковою економікою найбільші позабюджетні фонди – фонди національного страхування, створені за рахунок страхових внесків працівників підприємств, самозайнятих осіб, підприємців і дотацій з державного бюджету.
Який існує досвід функціонування економічних фондів у розвинених країнах?
УСША функціонує фонд перебудови і розвитку економіки, що формується за рахунок коштів федерального бюджету. Головне його завдання – страхування банківських операцій в інтересах приватних промислових компаній. З 1984 р. він здійснює керівництво новими програмами економічного розвитку і насамперед програмами розвитку чорної металургії. Величина гарантованих фондом позичок обмежена 20 млн дол. Даний фонд стимулює приватний бізнес, особливо в роки спаду виробництва. Велике значення мають регіональні фонди, що надають чималу допомогу підприємцям штатів. Кожен штат має спеціальний фонд агентства економічного розвитку, метою якого є надання компаніям фінансової підтримки.
УФранції після закінчення Другої світової війни був створений фонд модернізації, який після об’єднання з іншими фондами в 1955 p. перетворився у Фонд економічного і соціального розвитку. До нього надходять, головним чином, позики, які розміщуються на ринку позичкових капіталів, а також відрахування з бюджету. Фонд фінансує інвестиційні програми, а також плани регіонального розвитку, розміщення продуктивних сил у країні, перекваліфікації робочої сили і переведення промислових підприємств з індивідуальних центрів у відсталі райони. Кошти надаються у формі
-324 -
безповоротних позичок і довгострокових пільгових позик націоналізованим та приватним підприємствам, які здійснюють інвестиції відповідно до загальнодержавної програми розвитку. Для підприємств, розташованих у районах, які переживають економічні труднощі, створений фонд промислової адаптації, за рахунок якого виділяються субсидії. Капітальні вкладення в промисловість здійснюються через спеціально створений кон’юнктурний фонд, який формується за рахунок низки джерел, у тому числі кон’юнктурного податку. Використання фонду залежить від економічного становища в країні: при спаді виробництва з нього надходять кошти в промисловість, житлове будівництво, соціальну сферу, при зростанні виробництва він поповнюється
(див. табл. 12.5).
Різноманітні економічні фонди діють у Японії. Найбільший фонд – інвестиційний бюджет, який виступає кошторисом субсидій і кредитів держави суспільним корпораціям. Його обсяг досягає половини державного бюджету. Цей фонд формується з коштів ощадних, страхових, пенсійних та інших довірчих фондів і використовується для фінансування державного сектора у формі безповоротних субсидій і пільгових кредитів. Державні корпорації створюють сприятливі умови для функціонування приватного капіталу за допомогою політики низьких цін і тарифів. Таким чином, інвестиційний бюджет, обслуговуючи ці корпорації, підтримує через них широку мережу приватних компаній.
Які фонди розвитку науково-технічного прогресу виділяє закордонна практика?
УСША діють два великих фонди: Національний науковий фонд (ННФ) і Науковий фонд бюро стандартів (НФБС).
Кошти ПНФ формуються за рахунок надходжень з федерального бюджету, відрахувань від прибутку промислових підприємств, а також внесків університетів і коледжів. Витрачаються кошти на фінансування програм у галузі фундаментальних досліджень, на премії вченим за наукові досягнення, будівництво наукових центрів, підготовку кадрів. НФБС надає кошти компаніям, які проводять експерименти, і доводить наукові дослідження до їх промислового і сільськогосподарського використання.
УВеликобританії Фонд національної корпорації з розвитку досліджень має самостійний баланс і не залежить від державного бюджету. Його кошти формуються за рахунок доходів від продажу ліцензій на право використання винаходів. Держава надає фонду безстрокові аванси і щорічні субсидії. Фонд фінансує капітальні вкладення приватних підприємств, які займаються науковою розробкою проблем і впровадженням результатів цієї розробки у виробництво. На кошти фонду здійснюються дослідження, які проводяться в лабораторіях державних університетів, національних і приватних компаніях і доводяться до їх промислового освоєння (див. табл. 12.6).
-325 -
Які види кредитних фондів практикуються в розвинених країнах?
УСША функціонує ціла низка кредитних фондів, які здійснюють програми, зосереджені в трьох найважливіших галузях – сільському господарстві, житловому будівництві і зовнішньоекономічних зв’язках. Для кредитування сільського господарства створений Фонд адміністрації фермерського кредиту, який здійснює координацію діяльності федеральних земельних банків, федеральних банків середньострокового кредиту і федеральної кооперації. Фонди кредитних установ формуються за рахунок коштів казначейства, а також шляхом продажу власних зобов’язань і використовуються для надання позичок на різні цілі (реалізацію врожаю, будівництво складів та ін.).
Важливе значення для експорту американського капіталу має Фонд експортно-імпортного банку США. Він видає кредити (до 15-20 років) американським експортним компаніям, а також надає гарантії з експортних кредитів приватним банкам (у межах 30-60% суми кредиту). Основним джерелом ресурсів банку є власні кошти і позики.
УЯпонії є велика кількість кредитних фондів. Найбільшого значення набули фонди фінансових корпорацій (корпорації фінансування житлового будівництва, корпорації фінансування дрібних і середніх підприємств) і фонди спеціальних банків (див. табл. 12.7).
Рекомендована література
Основна |
2, 15-19, 21, 31, 44, 108, 238 |
навчальна: |
|
Основна |
134, 204, 221 |
наукова *: |
|
Додаткова: |
Додаткові джерела інформації вибирайте із загального списку |
|
використаної та рекомендованої літератури, а також |
|
здійснюйте власний пошук. |
* для написання наукових, курсових, дипломних, магістерських робіт.
- 326 -
ДЕРЖАВНІ ЦІЛЬОВІ ФОНДИ
Соціального |
Економічного |
призначення |
призначення |
Пенсійний фонд України |
Фонд гарантування вкладів |
|
фізичних осіб |
Фонд соціального страхування з |
|
тимчасової втрати працездатності |
Державний дорожній фонд |
|
України |
Фонд соціального страхування від |
|
нещасних випадків на |
Державний фонд сприяння |
виробництві та професійних |
молодіжному житловому |
захворювань |
будівництву |
Фонд загальнообов’язкового |
Державний фонд стимулювання і |
державного соціального |
фінансування заходів з охорони |
страхування України на випадок |
навколишнього природного |
безробіття |
середовища |
Фонд України соціального захисту |
Страховий фонд безпеки авіації |
інвалідів |
|
Рис. 12.1. Види державних цільових фондів в Україні
Таблиця 12.1 Джерела доходів та напрямки видатків Пенсійного фонду України
|
|
Джерела доходів |
|
|
|
|
Напрямки видатків |
|
1. Внески |
підприємств |
у |
розмірі |
31,8% |
до |
1. |
Виплата пенсій: |
|
|
Фонду заробітної плати |
|
|
|
|
|
за віком; |
|
|
2. Кошти |
державного |
та |
місцевих |
бюджетів |
за інвалідністю; |
|
|
(10% від суми фіксованого податку, 40% від |
при втраті годувальника; |
|
єдиного податку, 17% від коштів, одержаних |
за вислугу років; |
|
|
від продажу спеціальних торгових патентів) |
|
інших видів |
|
|
|
|
|
3. Страхові платежі найманих робітників (1% |
2. |
Виплата допомоги по догляду за дитиною |
від зарплати до 150 грн та 2% від зарплати |
|
|
|
|
більше 150 грн) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Цільові надходження з бюджету на виплату |
3. |
Реалізація державних, регіональних і |
пенсій |
військовослужбовцям, |
працівникам |
обласних програм |
соціальної |
підтримки |
органів Міністерства внутрішніх справ, |
пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших |
інвалідам з дитинства |
|
|
|
|
|
категорій громадян, що потребують допомоги |
5. Доходи від розміщення тимчасово вільних |
4. |
Утримання органів Пенсійного фонду |
коштів фонду |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6. Суми фінансових санкцій, стягнених за |
|
|
|
|
порушення |
порядку |
сплати |
зборів |
на |
|
|
|
|
обов’язкове державне пенсійне страхування |
|
|
|
|
|
7. Добровільні внески та пожертвування, інші |
5. |
Організація та |
проведення |
масово- |
доходи |
|
|
|
|
|
|
|
роз’яснювальної роботи |
|
Таблиця 12.2 Джерела доходів та напрямки видатків Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності
|
|
Джерела доходів |
|
|
Напрями видатків |
1. |
Внески роботодавців в розмірі 2,9% до |
1. |
Виплата допомоги: |
фонду заробітної плати |
|
|
|
|
за тимчасовою непрацездатністю; |
2. |
Відрахування |
від |
зарплати найманих |
|
за вагітністю і пологами; |
робітників |
(0,5% |
від |
зарплати |
до |
|
на поховання; |
прожиткового мінімуму і 1% від зарплати |
|
інші види |
більше прожиткового мінімуму) |
|
|
|
|
|
|
|
3. |
Надходження плати за путівки на |
2. |
Витрати на санаторно-курортне лікування і |
санаторно-курортне лікування, відпочинок і |
відпочинок, надання дієтичного харчування |
дієтичне харчування |
|
|
|
|
|
4. |
Надходження |
від комерційної діяльності |
3. |
Утримання санаторіїв-профілакторіїв |
підприємств і організацій профспілок |
|
|
|
5.Благодійні внески підприємств, установ, |
4. |
Позашкільне обслуговування дітей |
організацій та фізичних осіб |
|
|
|
|
6.Асигнування із Державного бюджету |
5. |
Витрати на забезпечення поточної діяльності |
України |
|
|
|
|
|
фонду і утримання органів управління |
7. |
Інші |
надходження |
відповідно |
до |
|
|
законодавства |
|
|
|
|
|
|
Таблиця 12.3 Джерела доходів та напрямки видатків Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Джерела фінансування підприємств |
|
Напрями видатків |
|
1. |
Внески роботодавців у розмірі37, що |
1. Виплата допомоги: |
|
визначається |
класом |
професійного ризику |
за тимчасовою непрацездатністю; |
виробництва, |
до |
якого |
віднесено |
одноразова допомога в разі стійкої втрати |
підприємство (існує 67 класів професійного |
|
професійної працездатності; |
|
ризику виробництва, 1-му класу відповідає |
щомісячна грошова сума в разі часткової чи |
страховий тариф у розмірі 0,66%, 67-му |
|
повної втрати працездатності; |
|
класу – 13,6%). |
|
|
пенсія за інвалідністю внаслідок нещасного |
Внески бюджетних установ та організацій – |
|
випадку на виробництві; |
|
згідно закону з асигнувань, виділених на їх |
інші виплати згідно законодавства |
утримання та забезпечення |
|
|
|
|
|
2. |
Прибуток, одержаний від тимчасово |
2. Організовує робочі місця для інвалідів |
вільних коштів фонду на депозитних |
самостійно або разом з органами виконавчої |
рахунках |
|
|
|
влади |
|
|
3. |
Кошти, одержані від стягнення штрафів і |
3. |
Забезпечує |
фінансування |
заходів, |
пені з підприємств, винних у порушенні |
передбачених |
національною, |
галузевими, |
вимог нормативних актів з охорони праці |
регіональними програмами поліпшення стану |
4. |
Добровільні внески та інші надходження, |
безпеки, умов праці та виробничого |
отримання яких не суперечить законодавству |
середовища |
|
|
Таблиця 12.4 Джерела доходів та напрямки видатків Фонду загальнообов’язкового
державного соціального страхування України на випадок безробіття
|
Джерела формування |
|
Напрями видатків |
1. |
Внески роботодавців за ставкою 1,3% до |
1. |
Виплата допомоги по безробіттю |
фонду заробітної плати |
|
|
|
2. |
Страхові платежі найманих працівників у |
2. |
Витрати на перекваліфікацію робітників і |
розмірі 0,5% від заробітної плати та інших |
службовців |
доходів |
|
|
|
|
3. |
Асигнування з державного бюджету |
3. |
Витрати на працевлаштування |
4. |
Благодійні |
внески |
підприємств, |
4. |
Витрати на утримання центрів зайнятості |
організацій та фізичних осіб |
|
|
|
5. |
Інші надходження |
|
|
|
|
37 Середній розмір страхового тарифу становить 1,5% від фонду оплати опраці.
П Л А Т Н И К И збору на обов’язкове державне пенсійне страхування
Юридичні особи |
Фізичні особи |
|
|
– підприємства, організації |
СПД, які використовують |
та їх об’єднання; |
працю найманих працівників |
–бюджетні, громадські і
інші установи та організації; |
|
СПД, які не використовують |
|
працю найманих працівників |
– |
об’єднання громадян; |
|
|
|
|
– |
структурні підрозділи. |
|
Які працюють на умовах |
|
|
|
|
трудового договору |
|
|
|
|
|
|
Суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють:
Операції |
Відчуження |
|
Торгівлю |
Виробниц- |
|
купівлю |
|
Користу- |
|
купівлі- |
легкових |
|
ювелір- |
тво та |
|
нерухо- |
|
вання |
|
продажу |
автомобілів |
|
ними |
імпорт |
|
мого |
|
послугами |
|
валют |
|
|
|
виробами |
тютюнових |
|
майна |
|
стільнико- |
|
|
|
|
|
|
|
виробів |
|
|
|
|
вого зв’язку |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Об’єкти оподаткування
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Фактичні витрати на оплату праці працівників, сума винагород |
|
|
|
|
Вартість |
|
|
|
Вартість |
|
|
|
Сума оподатковуваного доходу (прибутку) |
|
Сукупний оподатковуваний дохід |
|
Сума операцій з валютою |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
послуг стільникового зв’язку |
|
|
|
|
автомобіля |
|
реалізованих дорогоцінностей |
|
тютюнових виробів |
нерухомого майна |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
31,8% (2%) для |
1% |
3% |
5% |
6% |
1% (коли < 150 грн) |
працюючих інвалідів |
|
|
|
|
2% (коли > 150 грн) |
|
|
|
|
|
|
Сума збору до Пенсійного фонду
Рис. 12.2. Схема визначення суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування
- 330 -