2.3 Результати експериментальної роботи

Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, розвиток мислення молодших школярів на уроках буде здійснюватися ефективніше за умови впровадження методики навчання курсу « Я і Україна«, яка передбачає цілеспрямоване, систематичне використання пізнавальних завдань, спрямованих на формування логічних умінь, наочності (живі об’єкти, малюнки, гербарії, чучела тощо, різноманітні схеми, таблиці); здійснення організації і постійного контролю за формуванням логічних умінь прямим способом, ми перевіряли в процесі експерименту.

Формуючий експеримент проводився року на базі ЗОШ І-ІІ ступенів с. Верещаки Лановецького району Тернопільської області протягом 2007-2008 н. р. У педагогічному експерименті взяли участь 44 учні других класів даних шкіл. Серед них визначено контрольний клас 2-Б - 21 учень та експериментальний клас 2–А – 23 учні. Класи було підібрано приблизно з однаковим рівнем навчальних досягнень.

У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику навчання учнів курсу«Я і Україна«, яка була спрямована на розвиток мислення молодших школярів у процесі пізнання природи.

Показником розвитку логічних умінь мислення другокласників була правильність виконаних дій.

Упродовж експериментального дослідження проводили індивідуальне опитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання.

Змістову основу завдань для контрольної роботи становив програмовий матеріал із курсу «Я і Україна« у 2 класі з розділу « Природа навколо нас»

Завдання для контрольної роботи з теми «Природа навколо нас»

1. Назви одним словом рослин, які зображенні на малюнку. Поясни, чому ти так думаєш.

На малюнку зображено - _______________________, тому що_______________________________________________________

2. Розподіли рослини на 3 групи: барвінок, соняшник, каштан, калина, дуб, пролісок, береза, бузок, шипшина. Вкажи ознаки, за якими розподілили їх на групи.

___________________________________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________

3. Підкресли назви диких тварин.

Вовк, кінь, лось, корова, ведмідь, бджола, борсук, курка, заєць, коза. Вкажи, за якими ознаками ти відніс цих тварин до диких?

_____________________________________________________________

4. Доведи, що калина – кущ.

5. Розглянь малюнки білки і лисиці. Порівняй їх.

Спільні ознаки_________________________________________

Відмінні ознаки___________________________________________

6. Визначити причину і наслідок. Причину підкреслити однією рискою, а наслідок – двома рисками.

Узимку їжак впадає в сплячку. Взимку немає комах, черв’яків, жаб.

Восени у більшості дерев і кущів листя жовтіє і опадає. Восени настають холоди.

Критерієм оцінювання результатів виконання завдання була правильність і повнота виконання завдання.

Кількісний та якісний аналіз результатів виконання учнями експериментального і контрольного класів підсумкової контрольної роботи наведено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Результати досягнення учнями рівня знань

№ зрізу знань	Кількість учнів, що досягли рівня знань (у %)
	високого		достатнього		середнього		низького
	Експер. клас	Контр. клас	Експер. клас	Конт. клас	Експер. клас	Контр. клас	Експе. клас	Контр. клас
1	8 (35%)	6 (28, 5%)	12 (52%%)	10 (48%)	3 (13%)	5 (23,5%)	-	-

Зіставивши результати, отримані в експериментальному та контрольному класах, ми дійшли висновку, що в експериментальному класі кількість учнів із високим рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному. Такими чином, кількісний і якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про позитивний вплив експериментальної методики на розвиток мислення у молодших школярів, на якість знань, умінь та навичок учнів.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. Людське мислення в будь-якій формі нерозривно пов'язане з мовою та мовленням. Будь-яка думка виникає і набуває свого розвитку у слові, а вдало дібране слово вдосконалює, уточнює думку. Мовлення є способом, а мова — засобом вираження думки і формою її існування. Чим більше продумана думка, тим чіткіше вона виражається у мовленні. Мислення здійснюється через аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, конкретизацію, тобто через мисленнєві операції, спираючись на знання і дістає вираження у слові. В основі мисленнєвого процесу лежить аналітично-синтетична робота всієї кори великих півкуль головного мозку.

2. На основі аналізу педагогічної літератури виявлено, що розрізняють різні форми мислення: поняття, судження, умовиводи, якими оволодівають молодші школярі

3. З’ясовано, що розумова діяльність проявляється у дитини в різноманітних видах — як наочно-дійове, наочно-образне і логічне мислення, однак домінуючим у цьому віці є наочно-образне мислення. Ефект у розумовому розвитку визначається взаємодією трьох форм мислення. Повноцінний розвиток образного мислення і вправляння в розв’язанні завдань на рівні логічних міркувань сприяють розвитку логічного мислення як підґрунтя для засвоєння наукових знань. Протягом молодшого шкільного віку в дітей формуються такі мислительні операції, як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення.

4. Діяльність вчителя щодо формування мислення учнів здійснюється через різноманітність форм, методів, засобів і прийомів, змісту навчання.

5. Вивчення шкільної практики формування мислення молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» показало, що більшість учителів не приділяє належної уваги даній проблемі. В основному вчителі використовують і опираються на ті завдання, які містяться у підручнику для 2 класу.

6. Визначено загальні методичні підходи розвитку мислення молодших школярів у процесі пізнання природи:

- засобом розвитку мислення учнів є різноманітні пізнавальні завдання, які побудовані на прийомах мислення (аналізувати, порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, доводити);

- щоб сформувати логічні уміння мислення необхідно використовувати наочність (живі об’єкти, малюнки, гербарії, чучела тощо, різноманітні схеми, таблиці);

- при формування умінь мислення необхідно дотримуватись таких етапів: засвоєння знань про спосіб виконання дії шляхом демонстрації вчителем зразка; репродуктивне відтворення знань і використання їх за зразком; кількаразове повторення способу дії в подібній ситуації; виконання способу дії в новій ситуації;

- постійний контроль за етапами формування логічних умінь.

7. Розроблено методику формування мислення учнів на уроках курсу «Я і Україна« у 2 класі. Її сутність полягала у доборі пізнавальних завдань до уроків на основі визначених нами критеріїв (відповідати змісту програмового матеріалу і меті уроку; бути посильними для учнів; бути різноманітними; складність завдань повинна поступово зростати), визначенні етапу уроку, на якому будемо використовувати дані завдання. Організація і контроль за виконанням завдань здійснювалася прямим способом в чотири етапи: 1 етап - учням пояснюють значення прийому, що формується, і з’ясовують, з яких послідовних дій він складається; 2 етап - учні відтворюють той чи інший прийом; 3 етап - структура прийому закріплюється в процесі виконання подібних пізнавальних завдань; 4 етап - учні самостійно використовують засвоєні прийоми міркувань у певній послідовності в нових навчальних ситуаціях.

8. У педагогічному експерименті доведено ефективність розробленої методики формування мислення в молодших на уроках курсу «Я і Україна«

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Айзенк Г.Ю. Интеллект: новый взгляд // Вопр. психологии. - 1995. - №1.-С. 111-131.

2. Бадинцян И.В. Развитие мыслительной деятельности младших школьников // Методологические и теоретические основы процесса обучения и воспитания в начальной школе: Сб. научн. трудов. - М., 1978.-С. 70-77.

3. Байбара Т.М. Методика викладання природознавства у початкових класах. — К.: Освіта, 2001. — 424 с.

4. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна: Підруч. для 2 кл. - К.: Форум, 2002.- 144 с.

5. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. — Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000. — 400 с.

6. Блонский Н.П. Развитие мышления школьников //Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие сред.пед.учеб.заведений /Сост. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин. – М.: Изд. центр «Академия«, 1999. – С. 131-142.

7. Богоявленский Д.Н., Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний в школе. - М.: Просвещение, 1959. - 242 с.

8. Божович Л.И. О развитии мышления в младшем школьном возрасте //Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие сред.пед.учеб.заведений /Сост. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин. – М.: Изд. центр «Академия«, 1999. – С. 157-159.

9. Бондар С.П. Аналогія як засіб організації пізнавальної діяльності учнів //Початкова школі. – 1974. - №6. – С.17-20.

10. Варакута О. Пізнавальні завдання для формування природничих понять // Початкова школа. — 1999. — № 8. — С. 53-56.

11. Вікова і педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Волинська, З.В. Огороднійчук. - К.: Каравела, 2008. - 400 с.

12. Вікова і педагогічна психологія / За ред. Г.С. Костюка. – К.: Педаго-гіка, 1976. – 486 с.

13. Газдун М.І. Як учити молодших школярів розв'язувати задачі // Початкова школа. - 1988. - № 11. - С. 70-72.

14. Гальперин П.Я., Котик К.Р. К психологии творческого мышления //Вопр. психологии. - 1982. - №5. - С. 80-84.

15. Гільбух Ю.З. Діагностика мислительних здібностей // Рад. школа. -1990. - №12.-С. 19-26.

16. Грединарова Е.М. Развитие творческого мышления как условие успешного обучения // Практична психологія та соціальна робота. -1999.-№1.-С. 13-14.

17. Давыдов В.В. Младший школьный возраст как особый возраст в жизни ребенка //Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие сред.пед.учеб.заведений /Сост. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин. – М.: Изд. центр «Академия«, 1999. – С. 18-24.

18. Державний стандарт початкової загальної освіти /Збірник нормативних документів з освіти та виховання /Упоряд. З.М. Онишків. – Тернопіль, Тернопільський національний університет імені Володимира Гнатюка, 2006. – 172с.

19. Жаркова І. Технологія формування у молодших школярів природничих знань дієво практичного характеру. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. - 64с.

20. Жукова С. Розвиток логічного мислення учнів початкових класыв шляхом вивчення формальної логіки // Початкова школа, 2001, - №2.-С.47—48.

21. Зак А.З. Типология динамики мыслительного процесса // Вопр. психологии. - 1986. - №5. - С. 96-103.

22. Кабанова-Меллер Е.Н. Формирование приемов умственной деятельности и умственное развитие учащихся. – М.: Просвещение, 1968. – 288с.

23. Кагальняк Г.И. Развитие у детей умения сравнивать предметы и явления //Начальная школа. – 1958. – №1. - С.16-18.

24. Калмыкова З.И. Пути развития продуктивного мышления школьников//Вопр. психологии. - 1978. - №3. - С. 143-148.

25. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. — К.: Вища школа, 1975.— 176 с.

26. Коваль Н.С. Пошукові завдання для самостійної роботи з природознавства // Початкова школа. — 1977. — № 9. — С. 57-62.

27. Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства: Посібник для вчителів. — К.: Радянська школа, 1982. — 96 с.

28. Куб’юк М.Я. Формування у другокласників умінь міркувати //Початкова школа. – 1986. - № 7. – С.30-33.

29. Кульчицька О.І. Дивергентне мислення як умова розвитку творчості дітей молодшого шкільного віку // Обдарована дитина. - 1999. - №1.-С. 2-6.

30. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974. - 356 с.

31. М'ясоїд П.А. Загальна психологія. - К.: Вища школа, 1998. - 479 с.

32. Максименко С.Д. Індивідуальні особливості мислення дитини. – К.: Знання, 1977. – 48 с.

33. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. -М.: Просвещение, 1972. -204 с.

34. Меланов С.В. К вопросу о структуре и составе теоретического мышления // Мир психологии. - 2001. -№1. - С. 145-155.

35. Мечник Л., Жаркова І. Система пізнавальних завдань як засіб формування дієвих природничих знань молодших школярів// Початкова школа. — 2003. — № 4. — С. 19-21.

36. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. — К.: Радянська школа, 1990. — 324 с.

37. Овчинникова Г.С. Обучение младших школьников доказательству // Начальная школа. – 1989. - № 10-11. – С.115-125.

38. Павлов Ю.В. Управление процессом познавательной деятельности // Взаимоотношение чувственного опыта и понятия в учебной деятель-ности. Сб. науч. тр. — М.: МГПИ, 1983. — С. 156-159.

39. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. — М.: Просвещение, 1990. — 192 с.

40. Паламарчук В.Ф. Школа учит мыслить. – М.: Просвещение, 1987. – 206 с.

41. Полякова А.В. Формирование у школьников рациональных способов мышления в процессе усвоения знаний. - — М.: Педагогика, 1963. — 178 с.

42. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1–4 класи. – К.: Початкова школа, 2006. – 432 с.

43. Психологія / За ред. Ю.Л. Трофімова. - К.: Либідь, 2001. - 558 с.

44. Раев А.И. Управление умственной деятельностью младших школьников: Учебное пособие. – Л.:Изд-во ЛГПИ им. Герцена, 1976. -134с.

45. Редкина Е.И. Развивающие задания на уроках природоведения //Начальная школа, 2000. - №4 - С.75-78.

46. Ротенберг В.С., Бондаренко С.М. Трудности детского мышления //Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие сред.пед.учеб.заведений /Сост. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин. – М.: Изд. центр «Академия«, 1999. – С. 157-159.

47. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. – М.:Педагогика, 1976. – 416 с.

48. Румянцева Л.И. Особенности процесса сравнения у младшего школьника //Типические особенности умственной деятельности младших школьников /Под ред. С.Ф. Жуйкова. – М.:Просвещение, 1968- С. 24-32.

49. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. — К.: Ґенеза, 1999. – 324 с.

50. Савченко О.Я. Порівняння у навчанні учнів початкових класів. – К.: радянська школа, 1982. – 176с.

51. Савченко О.Я.Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів — К.: Рад.школа, 1982. – 176 с.

52. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: навч.посіб. – К.: Академвидав, 2006. - 360с.

53. Сак Т. Як подолати стійку неуспішність у процесі вивчення природничих понять // Початкова школа, 2001, - №2.-С.44—47.

54. Смольська Л.Г. Психолого-педагогічні умови формування творчого мислення молодшого школяра // Практ. психол. та соц. робота. -1999. -№1.-С. 43-44.

55. Стадненко Н., Ілляшенко Т., Обухівська А. Формування розумових дій у процесі підготовки дитини до навчання в школі //Початкова школа. – 2002. - № 9. – С.58-61.

56. Стенберг Р. Типи мислення: шляхи до розуміння способу дій учнів //Рідна школа. - 2001. - №4. - С. 75-76.

57. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. – Т.1. - С.97.

58. Телегина З.Д., Гагай В.Н. Виды учебных действий и их роль в развитии творческого мышления младших школьников //Вопр.психологии. - 1986. - №1. - С. 47-53.

59. Усова А.В., Бобров А.А. Формирование у учащихся учебных умений. – М.: Знание, 1987. - 80с.

60. Хитяєва Л.П. Дидактичні роздаткові картки з природознавства // Початкова школа. — 1994. — № 11. — С. 47-52.

61. Шиянова Е.Б. Формирование у школьников мыслительных операций преобразования // Вопр. психол. - 1986. - №1. - С. 64-69.

ДОДАТКИ

Алгоритми

Виділення головного в прочитаному:

1) аналіз смислових частин тексту; 2) встановлення взаємозв’язку між ними; 3) виділення опорних суджень, що несуть головне смислове навантаження в кожній частині; 4) порівняння значущості опорних суджень; 5) виділення головної думки; 6) доведення правильності висловлених міркувань.

Виділення головного в спостережуваному об’єкті:

1) всебічний аналіз об’єкта; 2) виділення його істотних ознак; 3) з’ясування, яка серед них найістотніша.

Щоб порівняти предмети, необхідно:

а) проаналізувати і виділити їхні ознаки, частини; б) зіставити предмети і визначити подібні та відмінні ознаки, частини; в) зробити висновок, що в предметах подібного і що відмінного.

Щоб здійснити класифікацію треба здійснити:

1) аналіз предметів і явищ; 2) їх порівняння і визначення істотних ознак, властивостей, зв'язків;

3) об'єднання об'єктів природи у групу за істотними ознаками.

Міркування на встановлення причинно-наслідкових зв’язків:

1) аналіз і виділенням істотних ознак об’єкта; 2) пошук і пояснення причини явища або події, 3) встановлення і пояснення наслідку; 4) співвіднесення причини й наслідку; 5) висновок: пояснення взаємозв’язків між об’єктами, що аналізуються.

Міркування за аналогією:

1) всебічний аналіз розглядуваного об’єкта;

2) виділення істотних спільних ознак; 3) встановлення аналогічних ознак, виявлених в нових умовах; 4) обґрунтування правильності виконаної дії.

Доведення правильності міркувань: 1) усвідомлення тези, тобто мети доведення (що необхідно довести?); 2) осмислення сутності тези, тобто виділення істотних ознак об'єкта, за якими буде проведений пошук аргументів; 3) пошук потрібних доказів (фактів), які підтверджують або заперечують те, що доводять; 4) формулювання загального висновку.