1. Первинна формація особиста залежність

первісне суспільство, ран- людина - раб, поглинений

ньокласові суспільства тотальністю роду

2. Вторинна формація зовнішня залежність

частково феодалізм і ка- людина юридично вільна, але

піталізм змушена іти на ринок праці

і продавати свою робочу силу

вільна індивідуальність

3. Третинна формація реальний гуманізм, свобода, умови майбутнє суспільство для всебічного розвитку сутнісних

сил людини

Теорія суспільно-економічної формації є методологічною основою однієї з концепцій сучасної історичної науки (на її основі робиться глобальна періодизація історичного процесу) і суспільствознавства у цілому.

4. Технократичні концепції прогресу

Технологічний детермінізм (більш загальна назва техно­кратичних концепцій) - це сукупність уявлень, об'єднаних по­стулатом про визначальну роль техніки і технології в суспіль­ному розвитку.

Якщо в марксизмі визначальними вважаються виробничі відносини, то в технократичних концепціях за головний кри­терій прогресу береться інший елемент способу виробництва - виробничі сили (а точніше - рівень розвитку техніки і тех­нології).

Загальна методологія технократичних концепцій.

1. За основу береться лінійна, ескалаторна схема історично­го процесу. Провідною тенденцією вважається прогрес.

2. Критерій виділення щаблів прогресу - рівень розвитку матеріального виробництва, який визначається рівнем розви­тку техніки і технології, як бази суспільного виробництва.

3. Підкреслюється величезна роль науки, освіти, інформації в розвитку суспільства.

4. Технократія (лат. іесНпо - ремесло, кгаіон - влада; влада ремесла, техніки) - ідея про можливість влади, заснованої на знаннях, компетентності; про можливість заміни політичних рішень раціонально-технологічними. Головним суб'єктом розвитку суспільства (принаймні в майбутньому) називаються інженери і вчені. Для цих концепцій характерний науково-технічний і соціальний оптимізм, заснований на упевненості, що всі людські проблеми можна вирішити технічними засобами. Ці концепції відкриті в майбутнє, у них сильний прогностичний елемент.

5. Для технократичних концепцій характерна ідея конвергенції. Конвергенція - це стирання граней між суспільствами з різними політичними і ідеологічними системами. Вважається, що чим вище рівень розвитку суспільства, тим більше вони тяжіють до співробітництва і однаковості (наприклад, загаль­ний ринок, загальна інформаційна мережа).

Коротко охарактеризуємо деякі, найбільш відомі технокра­тичні концепції.

Стадії економічного росту У. Ростоу

Уолт Уітмен Ростоу - американський економіст, соціолог, історик виділяє залежно від рівня розвитку техніки п'ять про­гресивних економічних стадій росту будь-якого суспільства і історії людства в цілому.

Стадія перша - традиційне суспільство - аграрне суспіль­ство із примітивним сільським господарством, ієрархічна со­ціальна структура, влада в руках земельних власників, донью-тонівський рівень розвитку науки.

Стадія друга - перехідне суспільство - період створення передумов для зрушення, збільшення капітальних вкладень на душу населення, ріст сільськогосподарського виробництва, поява заповзятливих людей, які виступили як рушійна сила суспільства, зростання націоналізму, який прагнув забезпечи­ти економічний фундамент національної безпеки виникаючих централізованих держав.

Стадія третя - стадія зрушення - період промислової ре­волюції, швидкий ріст продуктивності праці, більша частка нагромадження капіталу, радикальна зміна методів виробниц­тва (історичний приклад: на цьому рівні розвитку Англія була в XVIII ст., Франція і США в середині XIX ст., Німеччина - кі­нець XIX ст., Росія кінець XIX - початок XX ст., Індія і Китай - середина XXст.).

Стадія четверта - стадія зрілості - індустріальне суспі­льство, бурхливий розвиток промисловості, нові галузі вироб­ництва, капітальні вкладення становлять до 20% від національного доходу, зростання міст (рівень урбанізації - частка мі­ського населення в загальній чисельності 60-90%).

Стадія п'ята - ера "високого рівня масового споживан­ня" - НТР, основна галузь виробництва - сфера послуг. Піз­ніше цю стадію назвали постіндустріальною.

Соціологи Г.Кан і А.Вінер, підрозділяючи всі країни на п'ять категорій, користуються строгими кількісними показни­ками - виробництво валового національного продукту на ду­шу населення в рік (у вартісному вираженні, в цінах 70-хроків XX століття).

1. Доіндустріальні країни - до 200 доларів ВНП на душу населення в рік

2. Перехідні - 200-600 доларів

3. Індустріальні- 600-1500 доларів

4. Високоіндустріальні - 1500-4000 доларів

5. Постіндустріальні - 4000 і більше доларів

Теорія У.Ростоу "Стадії економічного росту" стала методологі­чною основою всіх технократичних концепцій. Якщо Ростоу ско­нцентрував свою увагу на історичних стадіях (перших чотирьох), то інший відомий американський соціолог Даніел Белл став авто­ром, родоначальником прогнозної концепції "постіндустріального суспільства" і досить докладно описав майбутнє суспільство.

Концепція постіндустріального суспільства

Д. Белл виділяє три ступені прогресу:

1. Доіндустріальне суспільство - сільське господарство+армія+церква.

2. Індустріальне суспільство - промисловість+корпорація і фірма.

3. Постіндустріальне суспільство - виробництво знань із університетом на чолі.

Основні риси майбутнього постіндустріального суспільства (на думку Белла, деякі високорозвинені країни починають вхо­дити в цю стадію):

^ сфера послуг - провідна галузь економіки; ^ в соціальній сфері - перехід від класового розподілу суспі­льства до професійного (стирання класових розходжень,конфлікти мають тенденцію згладжуватися); якщо в інду­стріальному суспільстві основне соціальне протиріччя -конфлікт між працею і капіталом, то в постіндустріальному - боротьба між знаннями і некомпетентністю;

^ явно виражена тенденція демократизації всіх сторін гро­мадського життя; усунення привілеїв і всіх форм нерівності (за винятком нерівності здібностей); відпадає необхідність в революціях;

^ теоретичне знання займає центральне місце у визначенні політики (пригадується мрія Платона про державу, де пра­вити будуть мудреці), правлячу еліту становлять люди з високим рівнем знань і освіти;

^ створення нових інтелектуальних технологій (інформаційна революція, глобальна інформатизація суспільства).

Іноді ці концепції оцінюють як технократичні утопії, які малюють не реальні картини майбутнього. Однак, не можна не відзначити, що в цих теоріях помічено багато характерних рис і протиріч нашої епохи.