3.Диференціація в групах і колективах
У групах та колективах встановлюються певні системи міжособистісних стосунків, де кожний член групи займає своє місце у системі стосунків і це місце свідчить про його значення для групи, тобто про його статус у групі.
Диференціація у групах і колективах виявляється в існуванні двох основних систем міжособистісних стосунків членів групи:
соціометричної системи міжособистісних стосунків;
референтометричної системи міжособистісних стосунків.
По психології розроблені спеціальні методи для дослідження цих систем стосунків:
соціометрія;
референтометрія.
Соціометрія була розроблена американським вченим Морено для вивчення міжособистісних стосунків на рівні емоційних переваг, тобто на рівні симпатій та антипатій. Соціометрична процедура починається з постановки питання: С ким би ти хотів ...? (піти в похід, відсвяткувати день народження). При обмеженій кількості виборів. На основі відповідей обстежуваних будується спеціальна таблиця. Яка називається соціометричною матрицею, де вказується кількість виборів і взаємовиборів. Крім табличного способу обробки результатів у соціометрії використовується графічний спосіб у вигляді побудови соціограми або карти групової диференціації. Така соціограма являє собою чотири концентричні кола у межах кожного з яких графічно зображаються номери тих обстежуваних, які обрали відповідну кількість виборів.
Соціометричне система взаємостосунків являє собою поверховий шар таких стосунків, тільки на рівні симпатій та антипатій. Це означає, що за допомогою соціометрії не вдається виявити глибинні особливості міжособистісних стосунків у групі, тобто ті стосунки, які виявляються соціометрією не задіяні у спільній діяльності членів групи.
Структура міжособистісних стосунків на рівні симпатій не є спільною і за допомогою соціометрії не вдається виявити причини зміни такої структури. За допомогою не вдається виявити мотиви виборів.
Референтометрія вивчає референтометричну систему міжособистісних стосунків, яка виявляє собою більш глибинний шар таких стосунків. Це означає, що за допомогою референтометрії виявляються міжособистісні стосунки на основі ціннісного фактору, тобто ці стосунки опосередковуються цілями, завданнями та змістом спільної діяльності. За допомогою референтометрії виявляється референтна група або референтне коло спілкування, тобто група людей, думки, цінності та ідеали якої є найбільш значущими для певної людини і тому вона орієнтується на цінності такої групи, використовуючи їх як еталон для порівняння та оцінки поведінки особистості інших людей і власної поведінки та особистості.
Сутність референтометрії полягає у тому, що обстежуваному дають можливість ознайомитись з думкою кожного учасника групи з приводу певних значущих об’єктів і при цьому різко обмежують кількість вибору тих осіб, з чиєю думкою людина має змогу ознайомитись. Референтометрія за зовнішніми характеристиками проводиться як соціометрія, тобто задається питання для вибору, будується референтометрична матриця та референтограма. За допомогою соціометрії, референтометрії та додаткових методик вдається виявити лідера групи.
Лідер – це той член групи, за яким всіма іншими членами групи визначається право приймати відповідальні рішення, які стосуються інтересів всіх учасників групи і які визначають напрямок та характер спільної діяльності.