2.2. Структура класів Плану рахунків

Клас 1. Казначейські та міжбанківські операції.

Перший клас визначає взаємостосунки між Національним банком України та банками, а також банків між собою.

За рахунками класу 1 відображаються операції з готівкою, банківськими металами, кредитами, депозитами та цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України.

У класі 1 обліковуються такі казначейські інструменти, які визначають розділ (рахунки двоцифрові):

готівкові кошти 10

банківські метали 11

кошти комерційного банку у НБУ 12

кошти НБУ в комерційному банку 13

казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються Національним банком України 14

Міжбанківські інструменти обліковуються за такими розділами балансових рахунків:

кошти в інших банках 15

кошти інших банків 16

дебіторська заборгованість за операціями з банками 18

кредиторська заборгованість за операціями з банками 19

За рахунками класу 2 обліковуються операції, що проводяться банком з клієнтами. Рахунки цього класу використовуються для обліку розрахунків з клієнтами (крім банків) — суб’єктами господарської діяльності, органами загального державного управління та фізичними особами. До суб’єктів господарської діяльності належать усі юридичні особи, у тому числі неприбуткові установи й організації, а також підприємці, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи.

Значна кількість рахунків класу 2 призначена для обліку кредитів, депозитів.

Кредити поділяються на кредити в поточну та в інвестиційну діяльність:

1. Кредити в поточну діяльність — кредити, надані позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах для придбання поточних активів у разі розриву між часом надходження коштів та здійснення затрат. Кредити в поточну діяльність включають усі кредити, надані на купівлю сировини та інших виробничих запасів, на сезонні затрати та інші цілі. До кредитів у поточну діяльність належать:

• рахунки за овердрафтом;

• операції Репо;

• враховані векселі;

• факторингові операції;

• кредити за внутрішніми торговельними операціями;

• кредити за експортно-імпортними операціями;

• інші кредити в поточну діяльність;

2. Кредити в інвестиційну діяльність — кредити, надані позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах, при здійсненні ними інвестиційних вкладень. До них належать:

• кредити на будівництво та освоєння землі;

• кредити на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі;

• фінансовий лізинг.

За рахунками класу 2 окремо виділені рахунки для обліку коштів Державного бюджету.

Кошти інших клієнтів класифіковані за видами.

1. Кошти до запитання клієнтів банку:

поточні рахунки;

кошти в розрахунках;

цільові кошти;

інші кошти.

2. Строкові депозити клієнтів банку і операції Репо:

кошти, отримані від клієнтів за операціями Репо;

короткострокові депозити;

рахунки за довірчими операціями;

довгострокові депозити;

інші.

Інша дебіторська та кредиторська заборгованість і транзитні рахунки за операціями з клієнтами виділені окремими розділами.

За рахунками класу 3 обліковуються операції комерційних банків із цінними паперами, а також інші активи і зобов’язання. Облік ведеться за такими розділами:

цінні папери в портфелі банку на продаж 31

цінні папери в портфелі банку на інвестиції 32

цінні папери власного боргу 33

господарські матеріали 34

інші активи банку 35

інші пасиви банку 36

суми до з’ясування та транзитні рахунки 37

позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів 38

розрахунки між філіями та іншими підвідомчими установами банку, які розташовані в Україні 39

Зазначимо, що відповідно до нормативних документів НБУ, облік цінних паперів ведеться за кожною їх складовою частиною окремо, а саме: номінал, дисконт або премія.

Саме тому за рахунками 31, 32, 33 груп виділяються окремо рахунки: неамортизована премія, неамортизований дисконт та безпосередньо рахунки цінних паперів, за якими вони обліковуються за номіналом.

За кожною групою класу 3 облік цінних паперів ведеться у розрізі контрагентів — емітентів: банків, фінансових (небанківських) установ, нефінансових підприємств і організацій.

Враховуючи основоположні принципи методу нарахування, передбачено у класі 3 окремі балансові рахунки: нараховані доходи та нараховані витрати за цінними паперами в портфелі банку на продаж, на інвестиції, власного боргу, емітованих банком. Також виділяються окремі рахунки для обліку резервів, створюваних під знецінення цінних паперів.

У класі 3 передбачено цілий ряд рахунків за обліком внутрішньобанківських операцій.

Так, за рахунками розділу 34 обліковуються господарські матеріали та малоцінні швидкозношувані предмети. За розділом 35 передбачено рахунки для обліку дебіторської заборгованості при розрахунках за податками та обов’язковими платежами (3520, 3521, 3522), за розрахунками з працівниками банку (3550, 3551, 3552, 3559).

Нараховані доходи, які за їх видами не підпадають під назви конкретних рахунків класів 1—3, обліковуються за рахунками 357 групи «Інші нараховані доходи».

Структура синтетичних балансових рахунків, що входять до 36 розділу «Інші пасиви банку», аналогічна структурі рахунків розділу 35. Це рахунки кредиторської заборгованості за господарською діяльністю банків, за податками та обов’язковими платежами, за розрахунками з акціонерами, з працівниками банку.

Рахунки розділу 39 «Розрахунки між філіями та іншими підвідомчими установами банку» призначені для здійснення розрахунків між філіями та підвідомчими установами банку. У консолідованому балансі банку (юридичної особи) на звітну дату залишки за активними рахунками розділу мають дорівнювати залишкам за пасивними рахунками розділу.

Рахунки класу 4 призначені для обліку довгострокових вкладень, основних засобів та нематеріальних активів.

Насамперед це вкладення в асоційовані компанії (410 група) і дочірні компанії (420 група).

Рахунки 44 розділу «Операційні основні засоби» та 45 розділу «Неопераційні основні засоби» повністю забезпечують вимоги щодо обліку придбання, руху, реалізації та списання основних фондів, які викладені у нормативних актах Національного банку України.

Рахунки класів 6 і 7 максимально наближені до показників звіту про прибутки (збитки) банку. Усі доходи і витрати поділяються на банківські і небанківські. До банківських належать ті, що безпосередньо пов’язані з банківською діяльністю, визначеною Законом України «Про банки і банківську діяльність». Небанківські доходи та витрати, які не відносяться до основної діяльності банку, але сприяють її здійсненню.

Банківські доходи (витрати) поділяються на такі:

процентні;

комісійні;

торговельні;

інші банківські операційні доходи (витрати).

Процентні доходи (витрати)

До цієї категорії належать доходи (витрати), які обчислюються пропорційно в часі, впливають на фінансовий результат діяльності банку та є компенсацією банку за взятий на себе кредитний ризик.