У світі використовується у промисловості, сільському господарстві і для побутових цілей близько 6 млн. токсичних речовин, 60 тис. із яких виробляється у великих кількостях, в тому числі більше 500 речовин, які відносяться до групи сильно діючих отруйних речовин (СДОР) - найбільш токсичних для людей.

Сильно діючі отруйні речовини - такі речовини, або сполуки, які при певній кількості, що перебільшує гранично допустимі величини концентрації (щільності зараження), проявляють шкідливу дію на людей, тварин, рослин і викликають у них ураження різного ступеня важкості.

Об'єкти, на яких використовуються СДОР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки - хімічно небезпечні об'єкти (ХНО).

Хімічно небезпечні об'єкти - об'єкти господарювання, при аваріях або зруйнуванні яких можуть статися техногенні небезпеки з масовим ураженням людей і навколишнього середовища СДОР.

У господарстві України функціонує більше 1500 хімічно небезпечних об'єктів, в зоні яких проживає близько 22 млн. осіб. На кожному ХНО знаходиться в середньому 3-15-ти добовий запас СДОР, що може зберігатися в місткостях під великим тиском, в ізотермічних сховищах, або в закритих ємностях під атмосферним тиском і температурі навколишнього середовища.

При оцінці хімічної обстановки використовують наступні основні поняття:

Зона зараження СДОР- територія, на якій концентрація СДОР досягає величин, які небезпечні для здоров'я і життя людей.

Глибина зараження - максимальна протяжність відповідної площі зараження за межами місця аварії.

Глибина розповсюдження - максимальна протяжність відповідної площі зараження за межами місця аварії.

Зона розповсюдження - площа хімічного зараження повітря за межами району аварії, що створюється внаслідок розповсюдження хмари СДОР за напрямком вітру.

Тривалість хімічного зараження - час випаровування СДОР, протягом якого існує небезпека ураження людей.

Первинна хмара СДОР- параболічна частина СДОР, яка виникає внаслідок миттєвого переходу (1-2 хв.) в атмосферу частини СДОР з ємності при руйнуванні.

Вторинна хмара СДОР - хмара, що виникає внаслідок випаровуння речовини з підстільної поверхні.

Еквівалентна кількість СДОР - така кількість хлору, масштаби зараження якою (при інверсії) еквівалентні масштабам зараження кількістю СДОР, що перейшло в первинну(вторинну) хмару.

Під хімічною обстановкою при аваріях на хіміко небезпечних об'єктах розуміють ступінь хімічного забруднення атмосфери і місцевості, що впливають на життєдіяльність населення і проведення аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт.

Прогнозування і оцінка хімічної обстановки включає вирішення таких завдань:

-визначення напрямку осі сліду хмари викиду хімічних речовин, внаслідок аварії або руйнування технологічного обладнання чи ємностей для зберігання СДОР, за метеоданними;

-визначення розмірів зон забруднення місцевості за очікуваними значеннями доз ураження;

-визначення прогнозування глибини зони ураження СДОР;

-визначення площі ураження СДОР;

-визначення часу підходу зараженного повітря до об'єкта і тривалості дії ураження СДОР;

-визначення можлиих уражень людей, що знаходились в осередку зараження;

-порядок нанесення зон ураження на карти і схеми.

Є три ступеня вертикальної стійкості повітря: інверсія, ізотермія і конвекція.

Інверсія виникає при ясній погоді малій до 4м/с швидкості вітру, у вечірній час, приблизно за 1 год. до заходу сонця. При інверсії нижні шари повітря холодніші за верхні, що перешкоджає розсіюванню його по висоті й утворює найбільш сприятливі умови для зберження високих концентрацій забрудненого повітря.

Конвекція виникає при ясній погоді малих (до 4м/с) швидкостях вітру, приблизно через 2год після сходу сонця і руйнується приблизно за 2-2,5 год. до заходу сонця. При конвекції нижні шари нагріваються сильніше ніж верхні, і це сприяє швидкому розіюванню забрудненої хімічною речовиною хмари і зменшенню її вражаючої дії.

Ізотермія спостерігається в хмарну погоду і характеризується стабільною рівновагою повітря в межах 20-30м від земної поверхні. Ізотермія, так само, як і інверсія, сприяє тривалому застою парів ОР.

Дегазація - це заходи , спрямовані на знезаражування або видалення отруйних і сильнодіючих ядучих речовин. Дегазацію можна проводити хімічним, фізичним і механічним способом. При хімічному способі застосовують нейтралізуючі або хімічні речовини, що руйнують ОР і СДЯР.

Фізичні способи дегазації передбачають випаровування, поглинання ОР і СДЯР різними матеріалами, руйнування вогнем і видалення небезпечних хімічних речовин рідинами, які їх розчиняють. Механічні способи дегазації застосовують для зняття зараженого шару ґрунту, снігу, зерна на глибину проникнення ОР і СДЯР та ізоляції його.

При виникненні осередку хімічного ураження негайно оповіщуються робітники, службовці та населення, які опинилися в зоні зараження і в районах, яким загрожує небезпека зараження. Висилається радіаційна, хімічна і медична розвідка для уточнення місця, часу і типу концентрації СДОР, визначення межі осередку ураження та напрямку розповсюдження зараженого повітря. Тому готується формування для проведення рятувальних робіт. На підставі данних отриманих від розвідки та ін. джерел, начальник ЦО об’єкта приймає рішення, особисто організовує проведення рятувальних робіт і заходів щодо ліквідації хім. зараження.

Для ліквідації наслідків хімічного зараження та проведення рятувальних робіт у першу чергу залучаються санітарні дружини, зведені загони(команди, групи), команди знезараження, формування механізації. Спочатку в осередок вводяться санітарні дружини, формування радіаційного та хімічного захисту, охорони громадського порядку та ін.

Особовий склад формувань забезпечується засобами індивідуального захисту, антидотами, індивідуальними протихімічними пакетами та підготовляються до порядку дій в осередку ураження.

В осередку хімічного ураження, перш за все, надається допомога потерпілим, проводиться відбір за складністю поранення та організовується евакуація в медичні установи. Осередок ураження оточюється – здійснюється знезараження місцевості, транспорту, споруд, а також санітарна обробка особового складу формувань і населення. В першу чергу, надягаються протигази на уражених, їм надається перша медична допомога, вводячи антидоти.

Формування знезаражування дегазують проїзди та переходи, територію, споруди, техніку, чим забезпечують дії інших формувань, а також виведення населення із осередку хімічного ураження.

Необхідно завжди пам’ятати, що при проведенні рятувальних робіт в осередку хімічного зараження можливий застій зараження повітря в підземних спорудах, приміщеннях, парках, закритих дворах, а також розповсюдження його по трубопроводах та тунелях. Тому після завершення рятувальних робіт або заміни формувань направляються на пункти спеціальної обробки. Пунти спеціальної обробки розгортаються на незараженій територій(місцевості) та поблизу маршрутів виходу формувань і населення.

1. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження

Ситуація полягає в тому, що на об’єкті “Б” сталося руйнування ємкості СДОР. Від зруйнованої ємкості на відстані L знаходиться населений пункт, який може потрапити у зону хімічного зараження (ЗХЗ).

Під час аварії виникла хмара СДОР. Вона складається з повітря, зараженого внаслідок переходу в атмосферу частини СДОР із зруйнованої ємності, а також внаслідок його випаровування з площі розлиття.

Хлор 50т

ЗХЗ - зона хімічного зараження

ОХУ - осередок хімічного ураження

1. За графіком знайдемо ступінь вертикальної стійкості повітря, якщо ∆t=-1,3^°С, швидкість вітру V=4м/с:

∆t=-1,3^°С

Інверсія

V=2м/с

2. За таблицею визначимо глибину Г поширення зони хімічного зараження (ємність, де зберігалася СДОР, обвалено), V=1м/с.

50Т(сдор)

Інверсія

41,14

Хлор = Г

А оскільки швидкість вітру V=4м/с, то (згідно з приміткою до таблиці) знаходимо поправочний коефіцієнт

V=4м/с

0,38

Інверсія

Тоді фактична глибина ЗХЗ становитиме:

Г=41,14·0,38=15,63 (км)

3. Знайдемо ширину Ш ЗХЗ з формули Ш=0,03Г для інверсії:

Ш=0,03·15,63=0,4689(км)

4. Визначимо площу ЗХЗ як площу трикутника:

S_зхз=1/2ГШ=0,5·15,63·0,4689 =3,66(км²)

2. Визначення терміну підходу зараженного повітря до населеного пункту на відстані L=9км від зони розлиття СДОР.

1. З таблиці для інверсії знаходимо середню швидкість перенесення хмари зараженого повітря:

Інверсія

L або Р<10км

8м/с

V=4м/с

2. Термін подолання зараженим повітрям відстані 9км [L] знаходимо за формулою:

t=L/ (W·60) =14500/ (8·60) =30,2(хв)

W-швидкість перенесення зараженого повітря

60 - коефіцієнт переводу секунду в хвилини

3. Визначення терміну вражаючої дії сдор(сірководень), або її випаровування

Ємність зберігання

СДОР не обвалована

1,3

Хлор Табличне V=1м/с

А в нашому випадкуV=4м/с. Знаходимо поправочний коефіцієнт:

V=4м/с

0,43

К_попр

Тоді t вражаючої дії = tвипаровування = 1,3·0,43=0,559 =33,54хв

4. Визначення можливих втрат людей

За таблицею втрати робітниківі службовців становитимуть:

Забезпеченість ЗІЗ

27%

у спрощених 50%

укриттях,

будинках

Тоді Р=330·0,27=89 особи

Легкий ступінь ураження =89·0,25 = 25осіб

Середній і тяжкий =89·0,4 = 10осіб

Загинуть =89-(10+22) = 57осіб