Австро угорщина у середині 19 ст.
Революція
поклала початок демократичним реформам
у суспільному житті. Конституційною
грамотою від 25 квітня 1848 р. Австрія була
проголошена конституційною монархією,
в якій законодавчу владу мали виконувати
спільно імператор і парламент, декларовано
демократичні свободи (свободу особи,
совісті і віросповідання, друку, зборів,
організацій, гласність суду тощо), усім
народам гарантовані непорушність їх
національності й мови.
22
липня 1848 р. у Відні був скликаний
загальноімперський парламент (рейхсрат),
який розпочав підготовку конституції.
Був вироблений її проект, який передбачав
перетворення Австрійської монархії у
федерацію вільних і рівно правних націй.
Проте в умовах спаду революції уряд 7
березня 1849 р. розпустив парламент,
оголосивши 4 березня так звану октруйовану
(даровану зверху) конституцію від імені
нового імператора Франца-Йосифа І. Нею
в Австрії відновлено централізовану
монархію, але була продекларована
національна рівноправність. Після
реставрації абсолютизму було відмінено
конституцію, розпущено рейхсрат і
Головну Руську Раду в Галичині.
Незважаючи
на поразку, революція 1848 – 1849 р. в Австрії
привела до ліквідації кріпосницької
залежності селян, відміни панщини та
інших феодальних повинностей, що створило
умови для розвитку капіталізму. Великі
зрушення революція зробила і в
культурно-освітній сфері, розбудивши
національну самосвідомість української
громадськості.