II. Прості, складні та складені числівники
За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені.
Простими є числівники, що мають один корінь. Це успадковані українською мовою з давньоруської мови
назви чисел першого десятка (один – десять);
числівники сорок, сто, тисяча;
збірні числівники двоє – десятеро;
неозначено-кількісні багато, кілька, декілька;
запозичені з французької мови мільйон, мільярд.
Складними називаються числівники, які в одному слові об’єднують два корені. Складними є:
назви чисел другого десятка (одинадцять – дев’ятнадцять);
назви десятків (двадцять – дев’яносто, крім сорок);
назви сотень (двісті – дев’ятсот);
збірні (одинадцятеро – двадцятеро, тридцятеро);
дробові (півтора, півтораста);
неозначено-кількісні (кількадесят, кільканадцять, кількасот).
Складеними називаються числівники, що складаються з двох і більше простих чи складних числівників: сто двадцять п’ять, тридцять другий.
III. Особливості відмінювання і правопису числівників
Система відмінювання числівників має кілька типів:
Перший тип – це відмінювання числівника один за родами, числами, відмінками як прикметника. Одна має паралельні закінчення у родовому та орудному відмінках однини: однієї (одної), однією (одною). В сер. роді в називному відмінку одно (одне), давальний та місцевий – (на) одному (однім).
• Другий тип відмінювання становлять числівники два, три, чотири, кілька, багато, а також усі збірні (у збірних при відмінюванні суфікс -ер(о) випадає): три, трьох, трьом, трьома;
двоє, двох, двом; четверо, чотирьох, чотирьом, чотирма;
п 'ятеро, п 'ятьох, п’ятьом, п’ятьма (п’ятьома)...
• Третій тип – це відмінювання числівників 5–20, 30, 50, 60, 70, 80, а також кільканадцять, кількадесят.
Тут є кілька прикмет:
В усіх відмінках, крім називного допускаються паралельні форми:
п’яти – п’ятьох, вісімдесяти – вісімдесятьох.
У родовому, давальному і місцевому відмінках мають закінчення -й, в орудному відмінку – -ма: вісім, восьми, вісьма (вісьмома), на восьми.
У числівниках від 11-ти до 19-ти м'який знак пишеться тільки у кінці слова: п'ятнадцять, сімнадцять, дев'ятнадцять.
Назви десятків 50–80 та сотень 500—900 пишуться без м'якого знака у середині слова: шістдесят, сімдесят, п 'ятсот, дев 'ятсот.
У назвах десятків 50–80 при відмінюванні змінюється лише друга частина (на відміну від російської мови, в якій ці числівники відмінюються в обох складових частинах): шістдесят, шістдесяти, шістдесятьма і т. д.
У числывниках шість, сім, вісім при відмінюванні відбувається чергування голосного і з е, о: шести, семи, восьми.
У порядкових числівниках, утворених від назв десятків 50–80, перша складова частина у всіх відмінкових формах залишається незмінною: шістдесятий, шістдесятого, шістдесятим і т. д.
У числівниках від 11 до 19 наголос падає на на: одинадцять, чотирнадцять.
• Четвертий тип – відмінювання числівників 40, 90, 100, які в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення –а (сорока, дев’яноста, ста).
П’ятий тип – у назвах сотень при відмінюванні змінюються обидві частини: шестисот, шестистам, шістьмастами, па шестистах.
• В орудному відмінку можливі паралельні форми: шістьмастами і шістьомастами; сьомастами і сімомастами, вісьмастами і вісьмомастами.
Шостий тип відмінювання становлять числівники нуль, тисяча, мільон, мільярд. Вони відмінюються як іменники.
Деякі особливості:
– У дробових числівниках чисельник відмінюється як відповідний кількісний числівник, а знаменник як порядковий: одна п'ята, однієї п'ято'і, одній п'ятій, одну п'яту, однією п'ятою, на одній п'ятій.
– У складених кількісних числівниках відмінюється кожне слово: шістсот п'ятдесят чотири, шестисот п'ятдесяти чотирьох, шестистам п'ятдесяти чотирьом, шістьмастами п 'ятдесятьма чотирма і т. д.
– У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово: сімсот вісімдесят п'ятий, сімсот вісімдесят п'ятого і т. д.
При творенні складних слів числівникові основи двох-, трьох-, чотирьох- вживаються:
коли друга частина слова починається з голосного: двохатомний, трьохелементний, чотирьохопорний;
при творенні будь-яких порядкових числівників: двохмільйонний, трьохтисячний, чотирьохсотий;
у складних прикметниках з декількома числівниковими основами: двадцятичотирьохповерховий, сімдесятитрьохрічний.
Основа два; три-, чотири- вживається
коли друге слово починається на приголосний: двобічний, триденний, чотиригранний.
IV. Сполучення числівників з іменниками
1. Після числівника один іменник ставиться завжди в однині:
51 кілометр, 21 день.
2. Після числівників два, три, чотири іменник завжди стоїть у формі називного відмінка множини: два тижні, три квартали, чотири плани, дев'яносто два роки, сімдесят три хлопці, шістсот вісімдесят чотири стільці, а при числівниках п'ять і більше – у формі родового відмінка множини: п'ять (рідних) братів, тридцять (дерев’яних) столів, тисячу (нових) закладів.
!!!Прикметник після числівників два, три, чотири вживається у формі називного (знахідного) або родового відмінка множини: два широкі (-ких) шляхи, три гірські (-ких) озера, чотири європейські (-ких) країни,
3. У непрямих відмінках іменник і числівник узгоджуються у відмінку: із трьома братами, шістдесяти будинкам.
Але після числівників тисяча, мільйон, мільярд, трильйон та под., числових найменувань пара, десяток, дюжина та слів сила, маса іменник стоїть тільки в родовому відмінку множини: тисяча років, мільйон гривень, мільярд; пара ботів, дюжині виделок, маса мікробів.
4. Дробові числівники
а) поєднуються з іменниками, що позначають предмети, які не піддаються лічбі: збірними, речовинними (які стоять завжди в Р. відмінку множини): одна друга потрібної рідини, три десятих міського населення;
б) після дробових числівників іменник стоїть лише в Р. відмінку однини: трьох десятих відсотка;
Якщо є вислів із половиною, із чвертю, то іменник набуває |форми, якої вимагає власне кількісний числівник: два з половиною роки, п 'ять із чвертю століть.
5. Збірні числівники поєднуються:
а) з іменниками на означення осіб, тварин та птахів: двоє одеситок, троє поросят, четверо коней, п'ятеро соловейків;
б) з іменниками середнього роду: двоє вікон, троє відер, двоє лошат, четверо курчат, п 'ятеро хлоп 'ят;
в) з іменниками, що вживаються лише у множині: двоє воріт, троє окулярів.
Після збірних числівників (крім обидва) іменник стоїть у Р. відмінку множини: двоє селян, троє дверей, четверо курей.
Після збірних числівників обидва, обидві іменник ставиться в Н. відмінку множини: обидва хлопці, обидві сестри. У непрямих відмінках іменник і числівник стоять в одному відмінку: двох •селян, двом селянам, обом сестрам, обома сестрами.
6. У датах назви місяців уживаються в Р. відмінку: перше січня, першому липня, з першим вересня.