2. Інститут омбудсмена єс
Для держав-членів і кандидатів в члени Європейського союзу увагу заслуговує інститут Європейського омбудсмена. Це наднаціональний інститут у рамках ЄС, який сприяє здійсненню і гарантуванню прав і свобод людини, а часто і прав та інтересів юридичних осіб.
Європейський Омбудсман - призначена Європарламентом посадова особа, що проводить незалежні розслідування за фактами порушення порядку управління з боку інститутів та інших органів Союзу.
Посада Європейського Омбудсмана - незалежного посередника в конфліктах між виконавчими і законодавчими гілками влади в ЄС, людину, якій будь-який громадянин Європи може поскаржитися на структури ЄС, - була заснована Договором про Європейський Союз (''Маастріхтський договір''). Першим омбудсманом Європи став Якоб Седерман (Jacob Soderman), призначений на цю посаду Європейським Парламентом в липні 1995 року і переобраний на другий термін в 1999 році. У 2003 році пост омбудсмена зайняв Нікіфорос Діамандоурос (Nikiforos Diamandouros). Переобрано Європарламентом на другий п'ятирічний період 20 січня 2010 року.
Відповідно до Договорів, статус та загальні умови, на яких засновано виконання Омбудсменом його обов'язків, були зі схвалення Ради ЄС і з урахуванням думки Європейської Комісії встановлені Європейським Парламентом - рішенням від 9 березня 1994 року.
2.1 Призначення і місце
Омбудсман призначається після кожних виборів до Європейського Парламенту строком на п'ять років, тобто термін повноважень Омбудсмана відповідає терміну повноважень Парламенту. Омбудсмана обирають депутати Європарламенту таємним голосуванням. До цього вони на спеціальному засіданні заслуховують кандидатів.
Резиденція Омбудсмана перебуває там же, де розташований Парламент, в Страсбурзі. Йому допомагає секретаріат, директора якого призначає Омбудсман.
Першим пунктом у статуті посади записана повна незалежність омбудсмена від Єврокомісії і всіх інших підрозділів керівництва Євросоюзу. Таким чином, омбудсмен працює повністю незалежно і неупереджено. Він не просить і не приймає вказівок та інструкцій ні від яких урядів або організації. Крім того, протягом усього терміну повноважень Омбудсман не має права займатися ніякою іншою професійною діяльністю, незалежно від того, оплачується така діяльність чи ні.
Рішення Європейського Парламенту від 9 березня 1994 року «Про правила і загальні умови, що регулюють здійснення обов'язків омбудсмена» передбачає (ст. 7 та ст. 8) умови, за якими омбудсмен ЄС припиняє свою діяльність [3]. Діяльність Омбудсмена припиняється або після закінчення терміну його повноважень або ж в результаті відставки, добровільної чи обов'язкової. Якщо посада Омбудсмана звільняється раніше закінчення терміну його повноважень, його наступник призначається протягом трьох місяців на той час, що залишається до нових виборів до Парламенту і, отже, до призначення нового Омбудсмена.
Якщо Омбудсмен більше не відповідає умовам, необхідним для виконання його обов'язків, або винен в серйозній провині, він може бути на вимогу Європейського Парламенту зміщений з посади Європейським Судом.
Зазвичай кожен з омбудсменів несе певну особисту відповідальність при виконанні своїх обов'язків, яка настає не тільки у випадках зловживання своїм посадовим становищем або вчиненні кримінального злочину, а й при непрофесійному виконанні своїх обов'язків.
