3.4. Класифікація управлінських рішень

Організаційні рішення можна класифікувати як запрограмовані і незапрограмовані.

Запрограмовані рішення - унікальне рішення, що вимагає нестандартного підходу.

Незапрограммированные решения - рішення цього типу потрібні в ситуаціях, що у визначеній мірі нові, внутрішньо не структуровані (незрозумілі) або сполучені з невідомими факторами.

Хоч будь-яке конкретне рішення рідке відноситься до деякої одній категорії, можна стверджувати, що процес прийняття рішень має інтуїтивний, заснований на судженнях або раціональний характер.

Інтуїтивні рішення. Саме інтуїтивне рішення — це вибір, зроблений тільки на основі відчуття того, що він правильний. Особа, яка приймає рішення, не займається при цьому свідомим зважуванням «за» і «проти» по кожній альтернативі і не має потреби навіть у розумінні ситуації. Людина просто робить вибір. Те, що ми називаємо осяянням або шостим відчуттям, і є інтуїтивні рішення. Згідно одному з досліджень діяльності менеджерів вищої ланки, 80 % опитаних керівників заявили, що знайшли в себе наявність якоїсь конкретної серйозної проблеми лише завдяки «неформальному обміну інформацією та інтуїції».

Рішення, засновані на судженнях. Такі рішення іноді здаються інтуїтивними, оскільки логіка їх не очевидна. Рішення, засноване на судженні, — це вибір, обумовлений знаннями або накопиченим досвідом. Людина використовує знання про те, що траплялося в подібних ситуаціях раніше, щоб спрогнозувати результат альтернативних варіантів вибору в існуючій ситуації. Спираючи на здоровий глузд, він вибирає альтернативу, що принесла успіх у минулому.

Раціональні рішення. Головне розходження між рішеннями раціональними та заснованими на судженнях полягає у тому, що перше не залежить від минулого досвіду. Раціональне рішення приймається за допомогою об'єктивного аналітичного процесу.

Особисті оцінки містять суб'єктивне ранжування важливості, якості або корисності. Стосовно до прийняття рішень оцінки виступають як компас, що вказує людині бажаний напрямок, коли доводиться обирати між альтернативами дій. Кожна людина має свою систему цінностей, яка визначає її дії і впливає на прийняті рішення.

Крім розходжень особистих оцінок типовим ускладненням при визначенні оптимальних альтернатив є середовище, у якому приймаються рішення.

Передумови, які визначають раціональність рішення:

• чіткість проблеми

• орієнтованість на досягнення цілі

• обізнаність у альтернативах

• чітка визначеність пріоритетів

• незмінність пріоритетів

• відсутність часових або матеріальних обмежень

• максимальна віддача

Більшість управлінських рішень мають обмежену раціональність та базуються на спрощених уявленнях про основні характеристики проблеми.

3.5.Фактори, що впливають на процес прийняття управлінських рішень

При прийнятті управлінських рішень завжди важливо враховувати ризик. Поняття «ризик» використовується тут не в сенсі небезпеки. Ризик скоріше відноситься до рівня визначеності, з яким можна прогнозувати результат. У ході оцінки альтернатив і прийняття рішень керівник повинний прогнозувати можливі результати в різних обставинах або станах природи. По суті справи, рішення приймаються в різних обставинах стосовно ризику. Ці обставини традиційно класифікуються як умови визначеності, ризику або невизначеності.

Визначеність. Рішення приймається в умовах визначеності, коли керівник у точності знає результат кожного з альтернативних варіантів вибору.

Ризик. До рішень, прийнятим в умовах ризику, відносяться такі, результати яких не є визначеними, але імовірність кожного результату відома. Імовірність визначається як ступінь можливості здійснення даної події і змінюється від 0 до 1. Сума ймовірностей всіх альтернатив повинна дорівнювати одиниці. В умовах визначеності існує лише одна альтернатива.

Найбільш бажаний спосіб визначення імовірності — об'єктивність. Імовірність об'єктивна, коли її можна визначити математичними методами або шляхом статистичного аналізу накопиченого досвіду.

Подія	Очікуваний дохід тис. грн	Імовірність	Очікувана вартість варіанту (тис. грн.)
Сильні снігопади Нормальні снігопади Незначні снігопади	850 725 350	0,3 0,5 0,2	255 362,5 70

При прийнятті рішень в умовах невизначеності важливу роль відіграє психологічна орієнтація особи, що приймає рішення. Менеджер-оптиміст зробить вибір на користь МАКСИМАКСНОГО результату (такого, що забезпечить максимум можливого доходу), менеджер песиміст обере МАКСИМІНІМАЛЬНИЙ вибір (який забезпечить максимум мінімально можливого доходу), а менеджер, що прагне мінімізувати свої максимальні втрати зробить МІНІМАКСНИЙ вибір.

Матриця втрат ( в млн. дол.)

Маркетингова стратегія Visa	Реакція MasterCard
S1 S2 S3 S4	CA1 11 15 0 6	CA2 7 6 0 7	CA3 17 10 13 0

До числа факторів, які ускладнюють прийняття управлінського рішення відносяться наведені нижче.

Час та середовище, що змінюється - часові зміни та зміни середовища змушують шукати нові управлінські підходи до розв'язання ситуацій.

Інформаційні обмеження – нестача інформації може призвести до спотвореного сприйняття ситуації.

Поведінкові обмеження – пов’язані з психологічними бар’єрами чи власними переконаннями.

Негативні наслідки - прийняття управлінських рішень у багатьох відносинах є мистецтвом пошуку ефективного компромісу. Виграш в одному майже завжди досягається на шкоду іншому. Подібні негативні наслідки необхідно враховувати, приймаючи рішення. Часто керівникові приходиться виносити суб'єктивне судження про те, які негативні побічні ефекти припустимі за умови досягнення бажаного кінцевого результату. Однак деякі негативні наслідки жодним чином не можуть бути прийнятними для керівників організації.

Взаємозалежність рішень – рішення, що приймалися раніше чи прийняті керівниками вищої ланки багато в чому зумовлюють поточні управлінські рішення.