3.3.Сутність управлінських рішень
Рішення – це вибір однієї з двох альтернатив чи одного з декількох наявних варіантів.
Організаційне рішення — це вибір, котрий повинен зробити керівник для того, щоб виконати обов’язки, зумовлені посадою, яку він обіймає. Мета організаційного рішення – це забезпечення руху до визначених цілей та виконання поставлених задач. Тому найефективнішим організаційним рішенням є вибір, який буде насправді реалізований та зробить найбільший внесок у досягнення мети.
Процес прийняття рішень – це процес, який складається з восьми етапів, та включає ідентифікацію проблеми, вибір варіантів та оцінку ефективності рішення:
1. Діагностика проблеми. Для виявлення причин виникнення проблеми необхідно зібрати та проаналізувати потрібну внутрішню та зовнішню інформацію, яка стосується організації. Таку інформацію можна зібрати із використанням формальних методів, використовуючи аналізи ринків, комп’ютерний аналіз фінансових звітів, опитування, запрошення консультантів з управління. Також інформація може бути отримана з неформальних джерел, на основі розмов зі співробітниками про існуючу ситуацію, особистих спостережень. Збільшення кількості інформації не завжди підвищує її якість; керівники найбільше страждають від надлишку зайвої інформації. Важливим завданням є визначення релевантної інформації. Релевантна інформація (relevant - той, що має стосунок до справи) – це дані, які стосуються лише конкретної проблеми, людини, мети або періоду часу.
Проблема – певна невідповідність між існуючим та бажаним станом справ
2. Формулювання обмежень та критеріїв прийняття рішень.
3. Розподіл критеріїв за мірою важливості.
Рис. 3 – Процес прийняття рішень
4. Визначення альтернатив. Наступний етап — формулювання набору альтернативних рішень проблеми. Замість пошуку найкращого можливого рішення, люди продовжують перебирати альтернативи тільки доти, поки не виявиться така, що задовольнить визначеному прийнятному мінімальному стандарту. Керівники розуміють, що пошук оптимального рішення займає надто багато часу, дорого коштує або важкий. Замість нього вони вибирають рішення, що дозволить зняти проблему.
5. Аналіз та оцінка альтернатив. Наступний етап — оцінка можливих альтернатив. При їхньому виявленні необхідна визначена попередня оцінка. Дослідження, однак, довели, що як кількість, так і якість альтернативних ідей зростає, коли початкова генерація ідей (ідентифікація альтернатив) відділена від оцінки остаточної ідеї.
6. Вибір оптимального варіанту.
7. Реалізація обраного варіанту . «Реальна цінність рішення стає зрозумілою тільки після його здійснення».
8. Оцінка ефективності рішення.
Зворотній зв'язок . Ще однією фазою, що входить у процес ухвалення управлінського рішення і починається після того, як рішення почало діяти, є встановлення зворотного зв'язку. На цій фазі відбувається вимір і оцінка наслідків рішення або зіставлення фактичних результатів з тими, котрі керівник сподівався одержати. Зворотний зв'язок — тобто надходження даних про те, що відбувалося до та після реалізації рішення — дозволяє керівникові скорегувати його, поки організації ще не нанесено значного збитку. Оцінка рішення керівництвом виконується насамперед за допомогою функції контролю.