2. Аутоантигенами у здоровому організмі являються:

1)сперма; 2)селезінка; 3)нирки; 4)шлунок; 5)скловидне тіло

та кришталик ока; 6)вірна відповідь відсутня.

3. Аутоантигенами у здоровому організмі являються:

1)сперма; 2)селезінка; 3)нирки; 4)шлунок; 5)скловидне тіло

та кришталик ока; 6) усі відповіді вірні.

4. Аутоантигенами у здоровому організмі являються:

1)печінка, 2)селезінка; 3)нирки; 4)шлунок; 5)мозок та нервова тканина.

5. Аутоімунні хвороби виникають під впливом:

1)пухлинних клітин; 2)власних змінених клітин-антигенів;

3) власних незмінених клітин-антигенів; 4)трансплантанту;

6 При аутоімунних хворобах відбувається:

1)руйнування Т-кілерами власних клітин; 2) руйнування Т-кілерами чужерідних клітин; 3)цитотоксична дія антитіл до власних тканин; 4) цито-токсична дія антитіл до чужерідних тканин.

7. При аутоімунних хворобах відбувається:

1)руйнування Т-кілерами власних клітин; 2) руйнування Т-кілерами чужерідних клітин; 3)утворення комплексу антиген-антитіло і відкладення його у тканинах; 4) цитотоксична дія антитіл до чужерідних тканин.

8. При аутоімунних хворобах відбувається:

1)руйнування Т-кілерами власних клітин; 2) руйнування Т-кілерами чужерідних клітин; 3)утворення комплексу антиген-антитіло і відкладення його у тканинах; 4) цитотоксична дія антитіл до чужерідних тканин; 5)усі відповіді вірні.

9. При аутоімунних хворобах відбувається:

1)руйнування Т-кілерами власних клітин; 2) цитотоксична дія антитіл до власних тканин; 3)утворення комплексу антиген-антитіло і відкладення його у тканинах; 4) цитотоксична дія антитіл до чужерідних тканин; 5) руйнування Т-кілерами власних клітин.

Лабораторний курс

1.Імуноферментний аналіз проводиться:

1)у кюветах; 2)у агаровому гелі; 3)на предметних скельцях; 4)у по-лістеролових пластинках; 5)вірна відповідь відсутня.

2.Позитивна реакція імуноферментного аналізу характеризується:

1)інтенсивним світінням сироватки у люмінісцентному мікроскопі;

2)зниженням оптичної щільності рідини; 3)утворенням кільця пре-ципітації; 4)зміною кольору рідини.

3.Позитивна реакція імуноферментного аналізу характеризується:

1)інтенсивним світінням сироватки у люмінісцентному мікроскопі;

2)зниженням оптичної щільності рідини; 3)утворенням кільця пре-ципітації; 4)зміною кольору рідини. 5)вірна відповідь відсутня.

4.Позитивна реакція імуноферментного аналізу характеризується:

1)інтенсивним світінням сироватки у люмінісцентному мікроскопі;

2) утворенням кільця преципітації; 3) зниженням оптичної щільності рідини; 4)вірна відповідь відсутня.

5.У ролі антигену в імуноферментному аналізі виступає:

1)досліджувана сироватка; 2)Mikrococcus lysodecticus; 3) E. coli; 4)специфічна сироватка проти глобулінів різних класів; 5)імунофер-ментний коньюгат; 6)вірусовмісний матеріал.

6. У ролі антигену в імуноферментному аналізі виступає:

1)досліджувана сироватка; 2) Mikrococcus lysodecticus; 3)субстрат, що розщеплюється; 4)специфічна сироватка проти глобулінів різних класів; 5)вірусовмісний матеріал.

7. У ролі антигену в імуноферментному аналізі виступає:

1)тест – мікроб; 2)вірусовмістний матеріал; 3)специфічна сироватка проти глобулінів різних класів; 4)імуноферментний коньюгат.

8. У ролі антигену в імуноферментному аналізі виступає:

1)досліджувана сироватка; 2)тест – мікроб; 3)субстрат, що розщеплюється; 4)молоко; 5)імуноферментний коньюгат.

9.У ролі антигену в імуноферментному аналізі виступає:

1)досліджувана сироватка; 2) Mikrococcus lysodecticus; 3)субстрат, що розщеплюється; 4)специфічна сироватка проти глобулінів різних класів; 5) вірна відповідь відсутня.

10.У ролі антитіла в імуноферментному аналізі виступає:

1)досліджувана сироватка; 2)молоко; 3)E. coli; 4)специфічна сироватка проти глобулінів різних класів; 5)імуноферментний коньюгат.

11. У ролі антитіла в імуноферментному аналізі виступає:

1)досліджувана сироватка; 2)Mikrococcus lysodecticus; 3)субстрат, що розщеплюється; 4)специфічна сироватка; 5) вірна відповідь відсутня.

12 У ролі антитіла в імуноферментному аналізі виступає:

1)досліджувана сироватка; 2)вірусовмістний матеріал; 3)E. coli; 4)специфічна сироватка проти глобулінів різних класів; 5)імуноферментний коньюгат.

13. Гістохімічний варіант ІФА проводиться:

1)у кюветах; 2)у агаровому гелі; 3)на предметних скельцях; 4)у по-лістеролових пластинках; 5)вірна відповідь відсутня.

14. Гістохімічний варіант ІФА проводиться:

1)у кюветах; 2)у агаровому гелі; 3)на предметних скельцях; 4)у по-лістеролових пластинках.

15. Гістохімічний варіант ІФА проводиться:

1)у кюветах; 2)у агаровому гелі; 3)у полістеролових пластинках; 4)вірна відповідь відсутня.

16. Гістохімічний варіант ІФА проводиться:

1)у кюветах; 2)у агаровому гелі; 3)на предметних скельцях; 4)у по-лістеролових пластинках; 5)вірна відповідь відсутня.

17. Твердофазний варіант ІФА проводиться:

1)у кюветах; 2)у агаровому гелі; 3)у по-лістеролових пластинках; 4)вірна відповідь відсутня.

18. Твердофазний варіант ІФА проводиться:

1)у кюветах; 2)у агаровому гелі; 3)на предметних скельцях; 4)у по-лістеролових пластинках.

19. Твердофазний варіант ІФА проводиться:

1)у кюветах; 2)у агаровому гелі; 3)у полістеролових пластинках; 4)вірна відповідь відсутня.

20. . Гістохімічний варіант ІФА проводиться:

1)у кюветах; 2)у агаровому гелі; 3)на предметних скельцях; 4)у по-лістеролових пластинках; 5)вірна відповідь відсутня.

21. Біопрепаратами називають продукти:

1)ферменти; 2)антибіотики; 3)що виготовляють з мікробів; 4)що отримують від імунізованих антигенами тварин; 5)кормові добавки.

22. Біопрепаратами називають продукти:

1)ферменти; 2)антибіотики; 3)що виготовляють з мікробів; 4)що отримують від імунізованих антигенами тварин; 5)кормові добавки; 6)усі відповіді вірні.

23 Біопрепаратами називають продукти:

1)ферменти; 2)антибіотики; 3)що отримують від імунізованих антигенами тварин; 4)кормові добавки.

24. Біопрепаратами називають продукти:

1)ферменти; 2)антибіотики; 3)що виготовляють з мікробів; 4) кор-мові добавки.

25. Біопрепаратами називають продукти:

1)ферменти; 2)антибіотики; 3)що отримують від імунізованих антигенами тварин; 4)кормові добавки. 5)вірна відповідь відсутня.

26. Біопрепаратами називають продукти:

1)ферменти; 2)антибіотики; 3)що виготовляють з мікробів; 4) кор-мові добавки. 5)вірна відповідь відсутня.

27.Біопрепарати застосовують з метою:

1)діагностики захворювань; 2)специфічного лікування; 3)специ-фічної профілактики захворювань; 4)усі відповіді вірні.

28. Біопрепарати застосовують з метою:

1)діагностики захворювань; 2)підвищення природньої резистент-ності; 3)підвищення продуктивності; 4)хіміотерапії; 5)симптоматичного лікування.

29. Біопрепарати застосовують з метою:

1)підвищення природньої резистентності; 2)специфічного лікуван-ня 3)підвищення продуктивності; 4)хіміотерапії; 5)симптоматичного лікування.

30. . Біопрепарати застосовують з метою:

1)підвищення природньої резистентності; 2) специфічної профілактики захворювань;. 3)підвищення продуктивності; 4)хіміотерапії; 5)симптоматичного лікування.

31. Біопрепарати за призначенням класифікують на:

1)вакцини; 2)лікувально – профілактичні сироватки; 3)діагности-куми; 4)діагностичні сироватки; 5)алергени; 6)бактеріофаги 7)усі відповіді вірні.

32. Біопрепарати за призначенням класифікують на:

1)біологічно активні речовини; 2)ферменти; 3)кормові добавки; 4)вакцини; 5)антибіотики.

33. Біопрепарати за призначенням класифікують на:

1)біологічно активні речовини; 2)ферменти; 3)кормові добавки; 4)антибіотики; 5) лікувально – профілактичні сироватки.

34. Біопрепарати за призначенням класифікують на:

1)біологічно активні речовини; 2)ферменти; 3)кормові добавки; 4) діагностичні сироватки; 5)антибіотики.

35. Біопрепарати за призначенням класифікують на:

1)біологічно активні речовини; 2)ферменти; 3)алергени 4)кормові добавки; 5)антибіотики.

36. Біопрепарати за призначенням класифікують на:

1) діагностикуми; 2)біологічно активні речовини; 3)ферменти; 4)кормові добавки; 5)антибіотики.

37. Біопрепарати за призначенням класифікують на:

1)біологічно активні речовини; 2)ферменти; 3)кормові добавки; 4) бактеріофаги 5)антибіотики.

38.Вакцини застосовують з метою:

1)підвищення природньої резистентності; 2)специфічного лікування 3)підвищення продуктивності; 4)хіміотерапії; 5)симптоматичного лікуван-ня; 6)створення активного імунітету.

39. Лікувально – профілактичні сироватки застосовують з метою:

1)підвищення природньої резистентності; 2)специфічного лікування 3)підвищення продуктивності; 4)специфічної профілактики; 5)симптоматич-ного лікування; 6)створення активного імунітету.

40. Діагностикуми застосовують з метою:

1)підвищення природньої резистентності; 2)специфічного лікування 3)підвищення продуктивності; 4)діагностики інфекційних захворювань; 5)симптоматичного лікуван-ня; 6)створення активного імунітету.

41. Діагностичні сироватки застосовують з метою:

1) діагностики інфекційних захворювань; 2)специфічного лікування 3)підвищення продуктивності; 4)хіміотерапії; 5)симптоматичного лікуван-ня; 6)створення активного імунітету.

42. Алергени застосовують з метою:

1)підвищення природньої резистентності; 2)специфічного лікування 3)підвищення продуктивності; 4)хіміотерапії; 5) діагностики інфекційних захворювань; 6)створення активного імунітету.

43. Бактеріофаги застосовують з метою:

1)підвищення природньої резистентності; 2)специфічного лікування 3)підвищення продуктивності; 4)хіміотерапії; 5)симптоматичного лікуван-ня; 6) діагностики інфекційних захворювань.

44. Бактеріофаги застосовують з метою:

1)підвищення природньої резистентності; 2) діагностики інфекційних захворювань 3)підвищення продуктивності; 4)хіміотерапії; 5)симптоматичного лікуван-ня; 6)створення активного імунітету.

45. Вакцини класифікують на слідуючі групи:

1)живі з ослаблених штамів; 2)інактивовані; 3) корпускулярні; 4)хімічні; 5)анатоксини; 6)усі відповіді вірні.

46. Вакцини класифікують на слідуючі групи:

1)білкові; 2)полісахаридні; 3)ліпідні 4)анатоксини; 5) живі з високо патогенних штамів.

47. Вакцини класифікують на слідуючі групи:

1)живі з ослаблених штамів; 2)білкові; 3)полісахаридні; 4)ліпідні; 5)живі з високо патогенних штамів.

48. Вакцини класифікують на слідуючі групи:

1) живі з високо патогенних штамів; 2)інактивовані; 3) полісахари-дні; 4)ліпідні; 5)усі відповіді вірні.

49. Вакцини класифікують на слідуючі групи:

1)живі з високо патогенних штамів; 2)інактивовані;3) білкові; 4)полісахаридні; 5)ліпідні; 6)усі відповіді вірні.

50. Живі вакцини створюють імунітет через:

1)1 – 2 год; 2)2 – 3 дні; 3)5 – 6 днів; 4)10 – 14 днів; 5)1 – 2 міс; 6)4 – 6 міс.

51. Інактивовані вакцини створюють імунітет через:

1)1 – 2 год; 2)2 – 3 дні; 3)5 – 6 днів; 4)10 – 14 днів; 5)10 – 14 днів після ревакцинації; 6)4 – 6 міс.

52. Живі вакцини створюють імунітет через:

1)1 – 2 год; 2)2 – 3 дні; 3)5 – 6 днів; 4)1 – 2 міс; 5)4 – 6 міс; 6)вірна відповідь відсутня.

53. Інактивовані вакцини створюють імунітет через:

1)1 – 2 год; 2)2 – 3 дні; 3)5 – 6 днів; 4)10 – 14 днів; 5)1 – 2 міс; 6)4 – 6 міс; 7) вірна відповідь відсутня.

54.Імунітет після щеплення живими вакцинами триває:

1)1 – 2 год; 2)2 – 3 дні; 3)5 – 6 днів; 4)10 – 14 днів; 5)10 – 14 днів після ревакцинації; 6)4 – 6 міс; 7)до року і більше.

55. Імунітет після щеплення інактивованими вакцинами триває:

1)1 – 2 год; 2)2 – 3 дні; 3)5 – 6 днів; 4)10 – 14 днів; 5)10 – 14 днів після ревакцинації; 6)4 – 6 міс; 7)до року і більше.

56. Лікувально – профілактичні сироватки створюють імунітет через:

1)1 – 2 год; 2)2 – 3 дні; 3)5 – 6 днів; 4)1 – 2 міс; 5)4 – 6 міс; 6)вірна відповідь відсутня.

57. Лікувально – профілактичні сироватки створюють імунітет через:

1)1 – 2 год; 2)2 – 3 дні; 3)5 – 6 днів; 4)10 – 14 днів; 5)1 – 2 міс; 6)4 – 6 міс.

58.Імунітет після введення лікувально – профілактичних сироваток триває:

1)1 – 2 год; 2)2 – 3 дні; 3)5 – 6 днів; 4)10 – 14 днів; 5)10 – 14 днів після ревакцинації; 6)4 – 6 міс; 7)до року і більше.

59.Імунітет після введення лікувально – профілактичних сироваток триває:

1)1 – 2 год; 2)2 – 3 дні; 3)5 – 6 днів; 4)10 – 14 днів; 5)10 – 14 днів після ревакцинації; 6)4 – 6 міс; 7) вірна відповідь відсутня.

60. Алергічні проби застосовуються з метою:

1)лікування тварин; 2)профілактики захворювань; 3)підвищення резистентності організму; 4)діагностики захворювань.

61. . Алергічні проби застосовуються з метою:

1)лікування тварин; 2)профілактики захворювань; 3)підвищення резистентності організму; 4)діагностики захворювань; 5)усі відповіді вірні.

62. . Алергічні проби застосовуються з метою:

1)лікування тварин; 2)профілактики захворювань; 3)підвищення резистентності організму; 4)діагностики захворювань; 5)вірна відповідь відсутня.

63. Алерген великій рогатій худобі вводять у:

1)підхвостову складку; 2)середню третину шиї; 3)у вухо з зовнішньої сторони; 4)у борідку; 5)ліктьову складку; 6)внутрішній бік стегна; 7)повіко.

64. Алерген великій рогатій худобі вводять у:

1)підхвостову складку; 2)у вухо з зовнішньої сторони; 3)у борідку; 4)ліктьову складку; 5)внутрішній бік стегна; 6)повіко;7)вірна відповідь відсутня.

65. Алерген коням вводять у:

1)підхвостову складку; 2)середню третину шиї; 3)у вухо з зовнішньої сторони; 4)у борідку; 5)ліктьову складку; 6)внутрішній бік стегна; 7)повіко.

66. Алерген коням вводять у:

1)підхвостову складку; 2)у вухо з зовнішньої сторони; 3)у борідку; 4)ліктьову складку; 5)внутрішній бік стегна; 6)повіко;7)вірна відповідь відсутня.

67. Алерген вівцям вводять у:

1)підхвостову складку; 2)середню третину шиї; 3)у вухо з зовнішньої сторони; 4)у борідку; 5)ліктьову складку; 6)внутрішній бік стегна; 7)повіко.

68. Алерген вівцям вводять у:

1)у вухо з зовнішньої сторони; 2)у борідку; 3)ліктьову складку; 4)внутрішній бік стегна; 5)повіко; 6)вірна відповідь відсутня.

69 Алерген вівцям вводять у:

1)підхвостову складку; 2)внутрішній бік стегна; 3)повіко; 4)усі відповіді вірні.

70. Алерген свиням вводять у:

1)підхвостову складку; 2)середню третину шиї; 3)у вухо з зовнішньої сторони; 4)у борідку; 5)ліктьову складку; 6)внутрішній бік стегна; 7)повіко.

71. Алерген свиням вводять у:

1)підхвостову складку; 2)середню третину шиї; 3)у борідку; 4)ліктьову складку; 5)внутрішній бік стегна; 6)повіко. 7)вірна відповідь відсутня.

72. Алерген птиці вводять у:

1)підхвостову складку; 2)середню третину шиї; 3)у вухо з зовнішньої сторони; 4)у борідку; 5)ліктьову складку; 6)внутрішній бік стегна; 7)повіко.

73. Алерген птиці вводять у:

1)підхвостову складку; 2)середню третину шиї; 3)у вухо з зовнішньої сторони; 4)ліктьову складку; 5)внутрішній бік стегна; 6)повіко. 7)вірна відповідь відсутня.

74. Алерген хутровим звірам вводять у:

1)підхвостову складку; 2)середню третину шиї; 3)у вухо з зовнішньої сторони; 4)у борідку; 5)ліктьову складку; 6)внутрішній бік стегна; 7)повіко.

75. Алерген хутровим звірам вводять у:

1)підхвостову складку; 2)середню третину шиї; 3)у вухо з зовнішньої сторони; 4)внутрішній бік стегна; 5)повіко. 6)вірна відповідь відсутня.

76. Шкірна алергічна реакція враховується через:

1)10 – 20 хв; 2)10 – 20 год; 3)24 – 48 год; 4)72 – 78год.

77.Очна алергічна реакція враховується через:

1)10 – 20 хв; 2)12 – 24 год; 3)72 – 78 год.

78. Шкірна алергічна реакція враховується через:

1)10 – 20 хв; 2)10 – 20 год; 3)24 – 48 год; 4)вірна відповідь відсутня.

79. Позитивна шкірна алергічна реакція характеризується:

1)потовщенням шкірної складки; 2)підвищенням місцевої температури; 3)набряком; 4)усі відповіді вірні.

80. Позитивна шкірна алергічна реакція характеризується:

1)потовщенням шкірної складки; 2)некрозом шкіри; 3)крововили-вами; 4)злущенням епідермісу.

81. Позитивна шкірна алергічна реакція характеризується:

1)некрозом шкіри; 2)підвищенням місцевоїтемператури; 3)крово-виливами; 4)злущенням епідермісу.

82. Позитивна шкірна алергічна реакція характеризується:

1) некрозом шкіри; 2)набряком; 3)крововиливами; 4)злущенням епідермісу;

83. Позитивна шкірна алергічна реакція характеризується:

1)потовщенням шкірної складки; 2)некрозом шкіри; 3)крововили-вами; 4)злущенням епідермісу; 5)вірна відповідь відсутня.

84. Позитивна шкірна алергічна реакція характеризується:

1)некрозом шкіри; 2)підвищенням місцевоїтемператури; 3)крово-виливами; 4)злущенням епідермісу. 5)вірна відповідь відсутня.

85. Позитивна шкірна алергічна реакція характеризується:

1) некрозом шкіри; 2)набряком; 3)крововиливами; 4)злущенням епідермісу; 5)вірна відповідь відсутня.

86. Позитивна шкірна алергічна реакція характеризується:

1)потовщенням шкірної складки; 2)некрозом шкіри; 3)крововили-вами; 4)злущенням епідермісу; 5) усі відповіді вірні.

87. Позитивна шкірна алергічна реакція характеризується:

1)некрозом шкіри; 2)підвищенням місцевоїтемператури; 3)крово-виливами; 4)злущенням епідермісу. 5) усі відповіді вірні.

88. Позитивна шкірна алергічна реакція характеризується:

1) некрозом шкіри; 2)набряком; 3)крововиливами; 4)злущенням епідермісу; 5) усі відповіді вірні.

Контрольні питання

1. Класифікація імунопатологій.

2. Імунодефіцити: визнвчення та класифікація.

3. Імунологічна толерантність: визначення та механізм.

4. Алергія: визначення та типи.

5. Механізм гіперчутливості негайного типу.

6. Приклади патологій гіперчутливості негайного типу.

7. Механізм анафілактичного шоку та десинсибілізація.

8. Механізм гіперчутливості сповільненого типу.

9. Механізм цитолітичних алергічних реакцій.

10. Аутоімунні хвороби: визначення та причини виникнення.

11. Причини утворення патологічних імунних комплексів.

Лабораторний курс

1. Суть методу ІФА.

2.Суть гістохімічного методу ІФА.

3.Суть прямого варіанту гістохімічного методу ІФА.

4.Суть непрямого варіанту гістохімічного методу ІФА.

5.Суть твердофазного методу ІФА.

6.Проведення алергічних проб у різних видів тварин та облік результатів.

7.Біопрепарати: визначення, класифікація (перечислити та назвати мету застосування.

8.Вакцини: виготовлення, класифікація та застосування.

9.Контроль вакцин.

10.Лікувально-профілактичні сироватки.

11.Діагностичні сироватки та антигени.

12. Алергени та бактеріофаги.