- •3) Гіпербола це множина точок, для яких абсолютна величина різниці відстаней від двох даних точок площини (фокусів) є стала додатна величина, менша за відстань між фокусами.
- •Аналітична геометрія у просторі
- •3. Дослідження загального рівняння площини. Подивимось, які часткові положення відносно системи координат Охуz займає площина
- •4. Рівняння площини у відрізках. Розглянемо площину
- •2. Пряма як лінія перетину двох площин. Загальні рівняння прямої. Нехай у канонічних рівняннях прямої (19) коефіцієнт , тобто пряма не паралельна площині хОу. Запишемо ці рівняння окремо:
- •Диференціальне числення
- •1. Змінна. Поняття змінної величини є основним поняттям диференціального та інтегрального числень.
- •2. Функція. Досліджуючи різні явища природи або розв'язуючи технічні проблеми, в математиці доводиться розглядати зміну однієї з величин у залежності від зміни іншої величини.
- •5). Обернені тригонометричні функції.
- •2. Границя функції. Нехай функція f(х) визначена в усіх точках проміжку (а;b), за вийнятком, можливо, деякої точки (а;b). Побудуємо послідовність значень аргументу функції f(х):
Аналітична геометрія у просторі
РОЗДІЛ 1. ПЛОЩИНА.
1. Нормальне рівняння площини. Положення площини у просторі буде повністю визначено, якщо задати її відстань р від початку координат О, тобто довжину перпендикуляра ОТ, який опущено з точки О на площину, та одиничний вектор , перпендикулярний до площини і направлений від початку O до площини (рис.22).
Нехай точка M(x,y,z) довільна точка площини, її радіус-вектор змінюється так, що весь час . Ця умова має місце лише для точок площини; воно не виконується, якщо точка М не лежить на площині. Отже, маємо властивість точок площини, яку запишемо у векторній формі:
.
Рис. 22
Величина зліва дорівнює p. Маємо:
. (1)
Рівняння (1) висловлює умову, за якої точка Μ лежить на даній площині, і має назву нормального рівняння площини. Воно записано у векторній формі. Вектор має координати х, у, z. Вектор своїми проекціями має косинуси кутів α, β, γ, які він утворює з координатними осями Ох, Оу та Oz. Тобто, маємо:
i
Скалярний добуток векторів і дає нормальне рівняння площини у координатній формі:
. (2)
Одержане рівняння (2) - першого порядку відносно x, у, z, тобто всяка площина може бути подана рівнянням першого порядку відносно поточних координат.
2. Зведення рівняння першого порядку до нормального виду. Вище було доведено, що будь-яка площина може бути подана рівнянням першого порядку. Доведемо зворотне: будь-яке рівняння першого порядку (степеня) між трьома змінними визначає площину.
Візьмемо рівняння першого степеня загального вигляду:
А·х + В·у + C·z + D = 0, (3)
де . Розглядатимемо А, В і С як проекції на вісі координат Ох, Оу і Oz деякого вектора , а х. у, z як проекції радіус-вектора точки Μ. Тоді рівняння (3) може бути переписане у вигляді
, (4)
яке зводиться до вигляду (1), якщо останнє розділити на довжину вектора . Тобто, матимемо: і .
Таким чином, рівняння (4) завжди може бути зведено через рівняння (1) до нормального вигляду (2). Але нормальне рівняння (2) завжди визначає площину. Отже, рівняння (4), відповідно, і початкове рівняння (3), визначає площину, що й треба було довести.
З попереднього маємо спосіб перетворення загального рівняння (3) площини до рівняння (2) площини у нормальній формі: щоб привести загальне рівняння (3) першого ступеня до нормального вигляду треба помножити його на множник
, (5)
де знак множника належить брати протилежним знаку вільного члена D. Цей множник має назву нормуючого множника.
Після множення на Μ рівняння (3) матиме вигляд:
і співпадає з (2), якщо:
.
Звідси маємо формули для обчислення напрямних косинусів і числа р:
;
; , де (6)
З формул (6) маємо рівність
. (7)
Приклад. Рівняння площини перетворити до нормального вигляду.
Розв'язок. Обчислимо нормуючий множник
.
Помножимо на нього дане рівняння. Маємо:
.
Для даної площини: cosα = 1/3; cosβ = –2/3; cosγ = 2/3; p = 1.