- •Теорія ймовірностей
- •Поняття випадкової події. Класичне означення ймовірності випадкової події. Геометрична ймовірність.
- •Властивості ймовірності.
- •Умовна ймовірність. Формула повної ймовірності. Формули Бейєса.
- •Випадкова величина. Функція розподілу випадкової величини. Щільність розподілу. Приклади.
- •Числові характеристики випадкової величини (математичне сподівання, дисперсія) та їх властивості.
- •Оцінка параметрів розподілу випадкової величини за вибіркою з генеральної сукупності.
- •Критерій Пірсона (χ2- критерій). Узгодження гіпотези з результатами спостережень.
- •Метод найменших квадратів. Пряма регресії.
Випадкова величина. Функція розподілу випадкової величини. Щільність розподілу. Приклади.
Випадковою величиною є будь-яка (не обов'язково числова) змінна , "значення" якої утворюють множину елементарних подій, або, іншими словами, позначають точки в просторі вибірок. Відповідний розподіл імовірностей називається розподілом випадкової величини . [2]
Множина елементарних подій являє собою можливі значення випадкової величини , називається областю значень цієї величини .
Властивості
Випадкова величина X — це вимірна функція, визначена на даному вимірному просторі , тобто, вона визначається шляхом зіставлення кожної елементарної події з деяким дійсним числом. Більш формально:
називається випадковою величиною, якщо , де -- σ-алгебра Борелевих множин на .
Нехай x1, x2, … — значення випадкової величини X. Одне і те саме значення xj може відповідати, взагалі кажучи, різним елементарним подіям. Множина усіх цих елементарних подій утворює складену випадкову подію, що полягає в тому, що X = xj. Ймовірність цієї події позначається . Система рівнянь:
визначає розподіл ймовірностей (слід відрізняти від функції розподілу ймовірностей) випадкової величини X.
Очевидно, що:
та .
Якщо дві або більше випадкових величини X1, X2, …, Xn визначено на одному просторі елементарних подій, то їх спільний розподіл задається системою рівнянь, в яких всім комбінаціям , і т. д. призначаються визначені ймовірності.
Випадкові величини називаються незалежними, якщо для довільної комбінації значень , , …, виконується рівність:
Тобто, якщо Xk залежить лише від k-го випробування, то випадкові величини X1, X2, …, Xn взаємно незалежні.
Ймовірність випадкової величини
Ймовірність випадкової величини дорівнює інтегралу ймовірностей взятому по її області значень:
де
; — граничні значення нормованої величини ;
— це середнє значення величини ;
— cтандартне відхилення цієї величини.
Функція розподілу випадкової величини.
Нехай дискретна випадкова величина задана законом розподілу. Розглянемо подію, яка полягає в тому, що випадкова величина Y прийме яке–небудь значення менше будь–якого числа X. Ця подія має певну ймовірність.
xi |
X1 |
X2 |
… |
Xn |
Pi |
P1 |
P2 |
… |
Pn |
Позначимо
При зміні X будуть змінюватися і ймовірності. Отже F(x) можна розглядати як функцію змінної величини X.
Функцією розподілу випадкової величини Y називається функція F(x), яка виражає для кожного X ймовірність того, що Y прийме яке-небудь значення менше заданого.
F(x) – постійна на інтервалах та має скачки в точках, що відповідають її значенням.
Означення
Нехай випадкова величина ξ є абсолютно неперервною, тоді її функція розподілу допускає представлення
,
де
— невід'ємна інтегровна за Лебегом функція, яка називається функцією густини імовірності випадкової величини ξ.
Зауваження
Функція густини імовірності існує лише для абсолютно неперервних випадкових величин.
Властивості
, де f(t) — характеристична функція випадкової величини ξ.