15.Охарактеризуйте організацію матеріального стимулювання праці робітників торговельного підприємства (сучасну політику оплати праці, Охарактеризуйте сутність доплат і надбавок до заробітної плати).

Материальное стимулирование в торговле предусматривает оплату труда работников торговли в соответствии с действующим законодательством в размере определенном должностным окладам, ставкам, надбавками, премиями и т.д.

Система дополнительного стимулирования персонала разрабатывается с целью усиления трудовой мотивации работников.

Материальное стимулирование труда в условиях рыночной экономики базируется на следующих принципах:

= оплата труда работников предприятия является ценой их рабочей силы.

= основой организации оплаты труда является тарифная система.

= в условиях рыночной экономики оплата труда наемных работников осуществляется по результатам затраченного ими труда.

= повышается роль и значение систем договорного регулирования вопросов оплаты труда.

= применяются меры государственного регулирования размера оплаты труда

Доплаты и надбавки составляют одну из дополнительных форм стимулирования персонала, предусматривающие временное или систематическое повышение тарифной часть заработка (основной заработной платы).

По функциональному назначению доплаты и надбавки являются самостоятельными элементами заработной платы, предназначенные для компенсации или вознаграждения за существенные отклонения от нормальных условий труда, которые не учтены в тарифных ставках и должностных окладах. Они отличаются необязательностью и непостоянством, а также подвижностью в зависимости от соотношения фактических и нормативных условий труда. ЗУ «Об оплате труда» размеры надбавок, доплат, устанавливаются в колективном договоре с соблюдением норм и гарантий действующего законодательства согласно генеральной и отраслевыми (региональными) соглашениями.

О сущности надбавок к заработной плате : они должны быть четко выраженного стимулирующего характера и всегда связываются с деловыми качествами конкретного работника. Чаще всего используются надбавки к заработной платы за: а) высокое профессиональное мастерство рабочих; б) высокие достижения служащих в работе; в) выслугу лет (трудовой стаж); И) выполнение особо важной работы (на определенный срок); д) знания и использование в работе иностранных языков.

16.Продуктивність праці персоналу: сутність, методи визначення та чинники зростання.

Производительность труда - эффективность (плодотворность) трудовых затрат, способность конкретного труда создавать в единицу времени определенное количество материальных благ. Различают производительность индивидуального труда, которая отражает затраты только живого труда работников, и производительность общественного труда, отражающая затраты труда живого и овеществленного.

Уровень производительности труда характеризуется показателем выработки, который показывает количество продукции, произведенной в единицу времени обратным к выработке показатель трудоемкости.

Разнообразие подходов к определению уровня производительности труда зависит от специфики деятельности предприятий или их подразделений, от цели расчетов и базируется на методических особенностях.

Методи—прямий(виробіток=обсяг прод./чисельність працівн.(трудовитрати в год.)) та обернений(трудомісткість= чисельність працівн.(трудовитрати в год.)/ обсяг прод).

Прямий - показники рівня виробітку – вартісні, натуральні, трудові. Вони розраховуються з використанням (для вартісного-загальна вартість вироб.прод., обсяг продажу,доданої вартості, для натур. =-обсягу продукції у фіз.одиницях, для трудових – обсягу прод. у нормо-годинах,оцінка трудозатрат на викон. замовлень)

Якщо показники виробітку мають більш узагальнюючий, універсальний характер, то показники трудомісткості можна розраховувати за окремими видами продукції (послуг) та використовувати для розрахунків потрібної кількості робітників, виявлення конкретних резервів підвищення продуктивності праці. Достовірність розрахунків зростає за визначення повної трудомісткості (технологічної, обслуговування та управління виробництвом).

Натуральні показники виробітку найбільш точно відображають динаміку продуктивності праці, але можуть бути застосовані лише на підприємствах, що випускають однорідну продукцію. Використання так званих умовно-натуральних вимірювачів (наприклад, умовна консервна банка) дозволяє розширити можливість застосування цих показників.

Чинники зростання:зовн. – перебув. поза контролем окремого підпр.(загальнодерж. та загально.економ. політика і стратегія,ринкова інфраструктура, макроструктурні зрушення в суспільстві, природні ре-си).

Внутріш.- підпр.може безпосередньо впливати на них(характер прод. технологія та обладнання, матеріали,енергія,персонал,організація виробництва і праці, система мотивації тощо.).

Окрім глобальних є інші інтегровані групування факторів - Матеріально-технічні- удосконалення техніки й технології, застосування нових видів сировини та матеріалів тощо., Організаційні- поглиблення спеціалізації, удосконалення системи управління, організації праці тощо., Економічні- удосконалення методів планування, систем оплати праці, участі працівників у прибутках тощо., Соціальні- створення належного морально-психологічного клімату, нематеріальне заохочення, поліпшення системи підготовки та перепідготовки персоналу тощо.

Ключовим елементом є факторний метод управління підприємством.