Основні дати:

1460 р. – заснування С. Дропаном у Львові першої української друкарні.

1476 р. – збудована Покровська церква (храм-фортеця) в Сутківцях.

1483 р. – вихід книги Ю. Дрогобича «Прогностична оцінка поточного 1483 року».

1491 р. – Ш. Фіоль надрукував «Октоїх» і «Часослов».

1498–1649 рр. – вівся Львівський літопис.

1500–1636 рр. – вівся Острозький літиписець.

1541 р. – заснування першої папірні в місті Буськ на Львівщині.

1556–1561 рр. – переклад українською мовою «Пересопницького Євангелія».

1573 р. – заснування І. Федоровим у Львові за допомогою міщан першої української друкарні.

1574 р. – І. Федоров надрукував у Львові книгу «Апостол», «Буквар».

1576 р. – заснування в м. Острозі князем К. Острозьким школи (колегії) та друкарні.

1581 р. – видання І. Федоровим «Острозької біблії».

1585 р. – заснування Львівської братської школи.

1586 р. – прийнято статут Львівської братської школи «Порядок шкільний», який було покладено в основу діяльності всіх братських шкіл.

1587 р. – видання в Острозі перших полемічних творів «Ключ царства небесного» і «Календар римських новий» (автор Г. Смотрицький).

1596 р. – укладення Берестейської церковної унії, виникнення греко-католицької (уніатської) церкви.

1596 р. – заснування Г. Балабаном друкарні й школи у Стрятині (нині Рогатинського району Івано-Франківської області).

1597 р. – заснування Почаївського монастиря (лаври).

1600 р. – у Львові побудовано костьол бернардинів.

1610 р. – видання М. Смотрецьким «Треносу» («Плач»).

1612 р. – припинення існування Острозької друкарні.

1613 р. – перебудова Успенського собору в Києві.

1615 р. – заснування в Києві на Подолі Київського Богоявленського братства і школи.

1615 р. – братства засновані в Рогатині, Галичі, Вінниці, Лубнах, Луцьку.

1615 р. – заснування архімандритом Є. Плетенецьким друкарні Києво-Печерської лаври.

1616 р. – у друкарні Києво-Печерської лаври вийшла в світ перша київська друкована книжка «Часослов».

1617 р. – до богослужіння в уніатській церкві вводиться латинь.

1618 р. – заснування друкарні в Почаївському монастирі.

1619 р. – надрукована «Граматика словенська» М. Смотрицького.

1620 р. – гетьман П. Конашевич-Сагайдачний разом з усім Військом Запорізьким записався до Київського братства.

1620 р. – відновлення Київської митрополії.

1624 р. – Анна-Алоїза Ходкевич (онука К. Острозького) заснувала в Острозі єзуїтський колегіум.

1627 р. – перехід М. Смотрицького на бік унії.

1630 р. – у Кременці збудовано друкарню, засновано братство та школу при ньому.

1631 р. – П. Могила заснував Лаврську школу.

1632 р. – заснування Києво-Могилянської колегії.

1633 р. – польський уряд видав «Статті для заспокоєння руського народу».

1636 р. – припинення існування Острозької академії.

1636 р. – відкрито колегію в Кременці.

1638 р. – у Вінниці засновано колегію.

Терміни, категорії:

«Прогностична оцінка поточного 1483 року» – перша друкована книжка, видана українцем за кордоном (Рим).

Відродження – мистецтво, засноване на гуманізмі, поверненні до ідеалів античності.

Гуманізм – напрямок суспільної думки, який спрямовано на захист гідності і свободи людини.

«Пересопницьке Євангеліє» – пам’ятка української культури, національна святиня України.

Реформація – антикатолицький рух за переоблаштування церкви.

Полемічна література – церковно-теологічна і публіцистична література, яка спрямовувалась проти спроб інших конфесій поширити свій вплив на православне населення.

Архімандрит – настоятель великих монастирів.

Братства – національно-релігійні та громадсько-культурні об’єднання православних українців (міщан, духовенства, козаків, шляхти).

Укуп – одноразовий внесок під час вступу до братства.

«Апостол» – первісток книгодрукування в Україні.

Катехізис – релігійна книга, що містить стислий виклад догматів християнської віри в формі запитань та відповідей.

«Тренос» («Плач») – полемічний твір М. Смотрицького, літературна перлина.

Києво-Могилянська академія – центр освіти та науки в Києві, перший вищий навчальний заклад у східних слов’ян.

Думи – лірико-епічні твори усної словесності про події з життя козацтва.

Голосіння – імпровізаційні поетичні твори, пов’язані зі смертю, похованням та поминками небіжчика.

Епос – сукупність народних героїчних пісень, сказань, поем.

Байда – узагальнений образ патріота рідної землі, борця проти турецького і татарського поневолення.

Вертеп – мандрівний ляльковий театр.

Бароко – стиль мистецтва кінця ХVI – середини ХVІII ст. Барокова культура заснована на відчутті трагічної суперечності людини і світу, в якому людина розчинена й підпорядкована середовищу, суспільству, державі.

Готика – архітектурний стиль ХІІ-ХVI ст., для якого характерні легкість, використання арок, галерей, численних вікон з вітражами.

Гравюра – вид графіки, в якому зображення є друкованим відтиском малюнка, нанесеного на дошку з дерева, каменю, металу.