Терміни, категорії:

Класицизм – напрямок у мистецтві орієнтований на античне мистецтво, якому біли притаманні простота форм і композиції, звернення до античної спадщини. Оспівування героїв.

Романтизм – напрямок у мистецтві, який був реакцією розчарування у Просвітницьких ідеях, стверджував неповторність людської особистості, прагнення до свободи і самовдосконалення, суперечність між надзвичайною особистістю та буденним оточенням.

Масонство – релігійно-етнічний рух, прибічники якого закликали до морального самовдосконалення й об’єднання людей за принципами взаємодопомоги братерства, рівності.

Культурництво – культурно-освітній рух, діячі якого вважали просвітницьку роботу найдійовішим засобом піднесення освітнього рівня населення та зміцнення національної самосвідомості.

Громади – осередки інтелігенції, що проводили національно-культурну і громадсько-політичну роботу.

«Просвіти» – самодіяльні національно-культурні, економічні та освітні українські товариства.

«Ланкастерський» метод навчання – вчитель доручав кращим учням навчати інших.

Альманах – неперіодична літературна збірка творів різних авторів.

«Украинский вестник» – перший український літературно-художній, науковий і громадсько-політичний журнал.

«Харьковский Демокрит» – перший український журнал сатири і гумору.

Оссоленіум – культурно-освітня установа (бібліотека і музей) у Львові.

«Відомості о руськом язиці» – перша в Галичині граматика української мови, автор І. Могильницький.

«Основа» – громадсько-політичний і літературно-художній журнал.

«Вечорниці» – перший в Галичині громадсько-політичний часопис-тижневик.

«Киевская старина» – історичний часопис, який М. Грушевський назвав справжньою енциклопедією українознавства.

«Молодий театр» – театр шукань, що працював на студійній основі.

Бутафорія – світ речей на сцені, який заміняє реальний.

Елегія – сумний ліричний вірш або музичний твір задумливого, журливого характеру.

Мелодрама – драматичний твір з надто підкресленим афектами герої якого відрізняються надзвичайною долею, перебільшеними пристрастями та потрапляють у несподівані ситуації.

Феєрія – п’єса з фантастичним казковим сюжетом, яка заснована на ефектах магії, чуда, яскравої видовищності, включає видуманих персонажів, що володіють надприродною силою.

Гравюра – картина, малюнок, отримані шляхом відбитку, поліграфічного відтворення кліше, виготовленого гравером.

Графіка – вид образотворчого мистецтва, основним зображальним засобом якого є малюнок, виконаний на папері, тканині тощо олівцем, пензлем, вуглиною чи відбитий на папері зі спеціально підготовленої форми.

Хуторянство – течія в художньому мисленні, у центрі якої – захист гідності «маленької людини» та критика урбаністичної цивілізації.

Постаті:

Каразін В. (1773–1842) – вчений, засновник Харківського університету.

Пирогов М. (1810–1881) – вчений, ініціатор заснування університету в Одесі.

Шашкевич М. (1811–1843) – письменник, громадський діяч.

Головацький Я. (1814–1888) – письменник, етнолог, громадський діяч.

Костомаров М. (1817–1885) – історик, етнограф, письменник.

Гуляк М. (1822–1899) – вчений, педагог.

Білозерський В. (1825–1899) – засновник та редактор журналу «Основа».

Поль О. (1832–1890) – засновник краєзнавчого музею у Катеринославі.

Бачинський О. (1833–1907) – засновник українського театру в Галичині.

Антонович В. (1834–1908) – історик, археолог, етнограф, археограф.

Руданський С. (1834–1873) – поет, перекладач, фольклорист.

Потебня О. (1835–1891) – вчений-філолог, етнограф.

Чубинський П. (1839–1884) – етнограф, фольклорист.

Кропивницький М. (1840–1910) – основоположник національного театру.

Рильський Т. (1841–1902) – культурно-освітній діяч, етнограф.

Мацієвич Л. (1877–1910) – перший український пілот.

Курбас Л. (1887–1937) – актор, режисер, педагог.

Семінарське заняття 6.