- •Диференціальне числення функцій кількох змінних.
- •9.2. Функція кількох змінних.
- •9.3. Границя і неперервність функції кількох змінних.
- •9.4. Частинні похідні. Диференційованість функції.
- •9.5. Повний диференціал і його застосування
- •9.6. Диференціювання складних функцій.
- •9.7. Неявні функції та їх диференціюванн.
- •9.8. Скалярне поле. Градієнт і похідна за напрямом.
- •Формула Тейлора для функції кількох змінних.
- •Метод найменших квадратів.
- •Умовний екстремум.
- •Метод виключення (або метод підстановки).
- •Метод множників Лагранжа.
- •Найменше і найбільше значення функції в замкненій області.
- •1) Знаходимо критичні точки
-
Найменше і найбільше значення функції в замкненій області.
Нехай у замкненій обмеженій області задана диференційована функція . Диференційована функція є неперервною, отже за теоремою Вейерштрасса вона досягає в області як свого найбільшого, так і свого найменшого значення (іноді кажуть «глобального максимуму» і «глобального мінімуму»). Задача полягає в тому, щоб знайти точки, в яких досягається найбільше і найменше значення функції і самі ці значення.
Якщо глобальний екстремум досягається у межовій точці області, то ця точка є або особливою точкою межі або точкою умовного екстремуму функції при умові рівняння межі (контура) області . Особливими точками межі є зокрема точки стикування ділянок межі, заданих різними рівняннями.
Наведені міркування дозволяють сформулювати такий алгоритм розв’язання поставленої задачі:
-
Знайти критичні точки функції , що лежать всередині області , і обчислити значення функції в цих точках (не вдаючись до дослідження на екстремум);
-
Знайти критичні точки умовного екстремуму на межі області і обчислити значення функції в цих точках і в особливих точках межі;
-
Порівняти отримані значення : найбільше з них і буде глобальним максимумом, а найменше – глобальним мінімумом функції в області .
Приклад.
Знайти найбільше і найменше значення функції
в області , обмеженій лініями
(рис. 9.16)
1) Знаходимо критичні точки
Р И С 9.16 !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!1
Маємо одну критичну точку , яка знаходиться всередині області. Значення функції в цій точці .
2) Межа області складається з трьох ділянок:
Знайдемо критичні точки умовного екстремуму на кожній ділянці. Для цього скористаємося методом виключення (підстановки), оскільки рівняння в’язей (ділянок межі) мають дуже простий вигляд.
а) Ділянка . Підставляємо у вираз функції:
.
Знаходимо критичну точку умовного екстремуму:
,
отже критична точка . Значення функції в цій точці .
б) Ділянка . Аналогічно до попереднього:
, отже критичною є точка . В цій точці значення функції .
в) Ділянка . З рівняння вязі виражаємо і підставляємо в вираз цільової функції
.
.
Критична точка . Значення функції в цій точці .
г) ?? Особливими точками межі є точки . Значення функції в цих точках: .
3) Порівнюючи між собою отримані значення цільової функції в точках , робимо висновок, що найменше значення досліджуваної функції досягається в точці , а найбільше – в точці .
-
Приклади і вправи.
Задача 1. Побудувати області , задані нерівностями:
а) .
б) .
Розв’язання.
а) Заміняючи нерівності рівностями, отримаємо рівняння ліній, з яких складається межа області :
еліпс з півосями ;
еліпс з півосями
вісь ; пряма, що проходить через початок координат з кутовим коефіцієнтом (рис. 9.17).
Р И С 9.17 !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Ці лінії розбивають площину на кілька частин, і залишається визначити координати точок якої частини задовольняють задані нерівності. В даному випадку нерівність означає, що точки заданої області лежать у верхній півплощині, включаючи вісь , а нерівність означає, що ці точки розташовані нижче прямої і на самій цій прямій. Ці умови визначають кут у першому квадранті, утворений додатною піввіссю і прямою . В свою чергу еліпси розбивають цей кут на частини – (Рис. 9.17). Беручи по одній точці в кожній з цих частин, перевіряємо, чи задовольняють координати цих точок нерівності
.
Точка , для неї , отже .
Точка , для неї , водночас ,
отже точка .
Точка , для неї , отже .
Таким чином заданою областю є область , включаючи її межу (область замкнена). На рис. 9.17 область заштрихована.
б) Запишемо рівняння ліній, які утворюють межу області:
.
Лінії і обмежують смугу одиничної ширини у верхній півплощині, а нерівності означають, що точки області розташовані всередині цієї смуги і на її межах. В свою чергу згадана смуга розбивається на три частини лініями та . Підставляючи координати точок, ? взятих в кожній з цих частин у нерівності , переконуємося, що область є частиною, розташованою поміж лініями та (заштриховано на рис. 9.18), включаючи її межу.
Задача 2. Знайти природну область визначення функції
а) б)
Розв’язання .
а) Для того, щоб мала дійсне значення, потрібно, щоб під коренями стояли невід’ємні величини, тобто і повинні задовольняти нерівності .
Ці нерівності і описують область визначення функції. З першої нерівності випливає, що ця область розташована у правій півплощині площини , а з другої (що вона розташована нижче кривої (верхньої вітки параболи . Шукана область зображена на рис. 9.19.
Р И С 9.19 !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!11
б) Функція визначена на відрізку , тому для існування функції потрібно, щоб аргументи і задовольняли нерівності і .
Отже межа шуканої області утворена прямими лініями:
.
Безпосередньо пересвідчуємося, що потрібні нерівності задовольняють координати внутрішніх і межових точок паралелограма, сторони якого лежать на вказаних прямих. Це і є область визначення заданої функції (рис. 9.20).
Р И С . 9.20. !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!1
Задача 3. Знайти лінії рівня функції
а) б) .
Розв’язання. а) Рівняння лінії рівня функції має вигляд , де стала величина. Надаючи їй різних числових значень, отримуємо рівняння різних ліній рівня. В даному разі рівняння лінії рівня , або . Таким чином система ліній рівня даної функції є сім’я парабол (рис. 9.21).
Р И С. 9.21 !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
б) Для даної функції рівняння лінії рівня має вигляд .
З’ясуємо, яку лінію визначає це рівняння, для чого виконаємо ряд перетворень.
Перенесемо у праву частину: .
Піднесемо обидві частини до квадрата: .
Квадрати у лівій і правій частині взаємно знищуються, і ми отримуємо:
.
Це є сім’я парабол з вершинами у точці і параметром, рівним (рис. 9.22), вітки яких спрямовані вліво.
Р И С. 9.22 !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!1
Задача 4. Знайти частинні похідні заданих функцій по всіх аргументах:
а) ; б) .
Розв’язання.
а) Задану функцію зручно подати як різницю логарифмів:
.
Для отримання диференціюємо, вважаючи сталою величиною:
.
Вважаючи сталою величиною, знаходимо
б) .
Диференціюємо по : (похідна по дорівнює 0).
Аналогічно .
.
Задача 5. Знайти повний диференціал функції .
Розв’язання. Знаходимо частинні похідні: .
Тоді
.
Задача 6. Обчислити наближено, використовуючи повний диференціал функції
.
Розв’язання. Розглянемо функцію
і покладемо ,
тоді За формулою (9.8)
.
Знаходимо частинні похідні:
.
Тоді
.
Задача 7. Знайти похідну , якщо .
Розв’язання.
.
За формулою (9.11):
.
Задача 8. Знайти похідну функції , заданої неявно рівнянням
.
Розв’язання.
Нехай . Тоді
Згідно з формулою (9.14)
Задача 9. Знайти градієнт функції у точці і похідну цієї функції в точці за напрямом вектора .
Розв’язання. Знаходимо частинні похідні заданої функції:
і обчислюємо їх значення в точці :
.
Тоді за формулою (9. 19) .
Знаходимо напрямні косинуси вектора :
.
Тоді
.
Похідну за напрямом обчислюємо за формулою (9. 18):
.
Задача 10. Написати рівняння дотичної площини і нормалі в точці до поверхні . . ??????????????
Нехай . Тоді:
Обчислюємо значення частинних частинних похідних у точці :
.
За формулою (9.23) записуємо рівняння дотичної площини:
.
Після скорочення на і розкриття дужок: .
Нормаль – пряма , яка перпендикулярна до дотичної площини і проходить через точку дотику, отже рівняння нормалі
.
Задача 11. Довести, що функція задовольняє рівняння .
Знаходимо ча0стинні похідні:
Підставимо в рівняння:
, що й треба було довести.
Задача 12. Дослідити на екстремум функцію .
Розв’язання. Знаходимо стаціонарні точки функції:
Розв’язуючи цю систему, отримуємо чотири стаціонарні точки:
.
Для перевірки виконання достатньої умови екстремуму знаходимо частинні похідні другого порядку і записуємо дискримінант .
.
В точці маємо , екстремуму немає.
В точці : , при чому , значить точка є точкою мінімуму функції і .
В точці : , екстремуму немає.
В точці : , екстремуму немає.
Таким чином досліджувана функція має єдиний локальний екстремум (мінімум) у точці , який дорівнює .
Задача 13. На вітці кривої , розташованій у першому квадранті, знайти точку, найближчу до прямої .
Розв’язання. Нехай точка кривої . Її відстань від прямої дорівнює . Для зручності будемо шукати мінімум не самої відстані, а величини, пропорціональної її квадрату. Отже цільовою функцією буде при рівнянні в’язі .
Отже маємо задачу на умовний екстремум.
Складаємо функцію Лагранжа:
.
Необхідні умови екстремуму:
Щоб виключити , помножимо перше рівняння на , а друге на і додамо:
або
.
Розглянемо два випадки.
а) Якщо , то . Підставляючи у третє рівняння, одержимо або
Одержане рівняння не має дійсних коренів. Справді, ліва частина приймає додатні значення лише в інтервалі ( 0; 1). У цьому інтервалі і , отже і для всіх , тоді як права частина рівняння . Таким чином даний випадок критичних точок не дає.
б) Якщо , то . Підставимо у рівняння в’язі:
або .
Отримуємо два значення: і , звідки . Це дає нам дві критичні точки: і .
Але точка належить до тієї ж вітки кривої , яка розташована у квадранті, отже умову задачі не задовольняє. Таким чином маємо єдину критичну точку , яка і є шуканою точкою мінімуму цільової функції, тому що саме існування мінімуму випливає з геометричного змісту задачі.
Задача 14. Знайти найбільше і найменше значення функції
в області, обмеженій лінією .
Розв’язання. Задана область є круг з центром у початку координат і радіусом .
Р И С 9.23 !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Знаходимо критичні точки функції :
Маємо єдину критичну точку , яка розташована всередині області. Значення цільової функції в цій точці
Знаходимо критичні точки умовного екстремуму на контурі області. Складемо функцію Лагранжа:
і відшукаємо її критичні точки:
Помножимо почленно перше рівняння на , друге на і додамо. Одержимо звідки . Підставимо у рівняння в’язі:
Тоді .
Одержали дві критичні точки: і . Значення у цих точках: ; .
Отже задана функція досягає свого найбільшого значення в точці , а найменшого значення в точці .
Вправи.
-
Побудувати області, задані нерівностями:
а) .
б) .
Відповіді: а) рис. 9.24; б) рис. 9.25.
РИС, 9.24 Рис. 9.25 !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
-
Знайти природну область визначення функції:
а) ; б) .
Відповіді: Області описуються нерівностями:
а) при і при
б) .
3. Знайти частинні похідні даних функцій по кожному з аргументів:
а) ; б) .
Відповіді: а) .
б)
.
4. Знайти повний диференціал функції .
Відповідь: .
-
Обчислити наближено, використовуючи повний диференціал функції
.
Відповідь: .
6. Знайти повні похідні , якщо
а) . б) .
Відповіді:
а) .
б) .
7. Знайти похідну функції , заданої неявно рівнянням:
а) б) .
Відповіді:
а) ; б) .
8. Знайти градієнт функції в точці і похідну цієї функції в точці за напрямом вектора .
Відповідь: , .
9. Написати рівняння дотичної площини і нормалі в точці до поверхні .
Відповідь:
.
10. Знайти повний диференціал другого порядку функції .
Відповідь:
.
11. При якому значенні сталої функція задовольняє рівняння ?
Відповідь: .
-
Дослідити на екстремум функцію .
Відповідь: .
В стаціонарних точках і екстремуму немає.
13. Знайти умовний екстремум функції при умові .
Відповідь: .
14. Знайти найбільше і найменше значення функції в області, заданій нерівністю .
Відповідь: ;
.