
- •Диференціальне числення функцій кількох змінних.
- •9.2. Функція кількох змінних.
- •9.3. Границя і неперервність функції кількох змінних.
- •9.4. Частинні похідні. Диференційованість функції.
- •9.5. Повний диференціал і його застосування
- •9.6. Диференціювання складних функцій.
- •9.7. Неявні функції та їх диференціюванн.
- •9.8. Скалярне поле. Градієнт і похідна за напрямом.
- •Формула Тейлора для функції кількох змінних.
- •Метод найменших квадратів.
- •Умовний екстремум.
- •Метод виключення (або метод підстановки).
- •Метод множників Лагранжа.
- •Найменше і найбільше значення функції в замкненій області.
- •1) Знаходимо критичні точки
-
Найменше і найбільше значення функції в замкненій області.
Нехай
у замкненій обмеженій області
задана диференційована функція
.
Диференційована функція є неперервною,
отже за теоремою Вейерштрасса вона
досягає в області
як свого найбільшого, так і свого
найменшого значення (іноді кажуть
«глобального максимуму» і «глобального
мінімуму»). Задача полягає в тому, щоб
знайти точки, в яких досягається найбільше
і найменше значення функції і самі ці
значення.
Якщо
глобальний екстремум досягається у
межовій точці області, то ця точка є або
особливою точкою межі або точкою умовного
екстремуму функції
при умові
рівняння межі (контура) області
.
Особливими точками межі є зокрема точки
стикування ділянок межі, заданих різними
рівняннями.
Наведені міркування дозволяють сформулювати такий алгоритм розв’язання поставленої задачі:
-
Знайти критичні точки функції
, що лежать всередині області
, і обчислити значення функції в цих точках (не вдаючись до дослідження на екстремум);
-
Знайти критичні точки умовного екстремуму
на межі області
і обчислити значення функції в цих точках і в особливих точках межі;
-
Порівняти отримані значення
: найбільше з них і буде глобальним максимумом, а найменше – глобальним мінімумом функції
в області
.
Приклад.
Знайти найбільше і найменше значення функції
в області
,
обмеженій лініями
(рис.
9.16)
1) Знаходимо критичні точки
Р И С 9.16 !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!1
Маємо
одну критичну точку
,
яка знаходиться всередині області.
Значення функції в цій точці
.
2) Межа
області
складається з трьох ділянок:
Знайдемо критичні точки умовного екстремуму на кожній ділянці. Для цього скористаємося методом виключення (підстановки), оскільки рівняння в’язей (ділянок межі) мають дуже простий вигляд.
а)
Ділянка
.
Підставляємо
у вираз функції:
.
Знаходимо критичну точку умовного екстремуму:
,
отже
критична точка
.
Значення функції в цій точці
.
б)
Ділянка
.
Аналогічно до попереднього:
,
отже критичною є точка
.
В цій точці значення функції
.
в) Ділянка
.
З рівняння вязі виражаємо
і підставляємо в вираз цільової функції
.
.
Критична
точка
.
Значення функції в цій точці
.
г) ??
Особливими точками межі є точки
.
Значення функції в цих точках:
.
3)
Порівнюючи між собою отримані значення
цільової функції в точках
,
робимо висновок, що найменше значення
досліджуваної функції досягається в
точці
,
а найбільше – в точці
.
-
Приклади і вправи.
Задача
1.
Побудувати області
,
задані нерівностями:
а)
.
б)
.
Розв’язання.
а)
Заміняючи нерівності рівностями,
отримаємо рівняння ліній, з яких
складається межа області
:
еліпс
з півосями
;
еліпс
з півосями
вісь
;
пряма, що проходить через початок
координат з кутовим коефіцієнтом
(рис. 9.17).
Р И С 9.17 !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Ці лінії
розбивають площину
на кілька частин, і залишається визначити
координати точок якої частини задовольняють
задані нерівності. В даному випадку
нерівність
означає, що точки заданої області лежать
у верхній півплощині, включаючи вісь
,
а нерівність
означає, що ці точки розташовані нижче
прямої
і на самій цій прямій. Ці умови визначають
кут у першому квадранті, утворений
додатною піввіссю
і прямою
.
В свою чергу еліпси розбивають цей кут
на
частини –
(Рис. 9.17). Беручи по одній точці в кожній
з цих частин, перевіряємо, чи задовольняють
координати цих точок нерівності
.
Точка
,
для неї
,
отже
.
Точка
,
для неї
,
водночас
,
отже
точка
.
Точка
,
для неї
,
отже
.
Таким
чином заданою областю
є область
,
включаючи її межу (область
замкнена). На рис. 9.17 область
заштрихована.
б) Запишемо рівняння ліній, які утворюють межу області:
.
Лінії
і
обмежують смугу одиничної ширини у
верхній півплощині, а нерівності
означають, що точки області
розташовані всередині цієї смуги і на
її межах. В свою чергу згадана смуга
розбивається на три частини лініями
та
.
Підставляючи координати точок, ? взятих
в кожній з цих частин у нерівності
,
переконуємося, що область
є частиною, розташованою поміж лініями
та
(заштриховано на рис. 9.18), включаючи її
межу.
Задача 2. Знайти природну область визначення функції
а)
б)
Розв’язання .
а) Для
того, щоб
мала дійсне значення, потрібно, щоб під
коренями стояли невід’ємні
величини, тобто
і
повинні задовольняти нерівності
.
Ці
нерівності і описують область визначення
функції. З першої нерівності випливає,
що ця область розташована у правій
півплощині площини
,
а з другої (
що
вона розташована нижче кривої
(верхньої вітки параболи
.
Шукана область зображена на рис. 9.19.
Р И С 9.19 !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!11
б)
Функція
визначена на відрізку
,
тому для існування функції
потрібно, щоб аргументи
і
задовольняли нерівності
і
.
Отже межа шуканої області утворена прямими лініями:
.
Безпосередньо пересвідчуємося, що потрібні нерівності задовольняють координати внутрішніх і межових точок паралелограма, сторони якого лежать на вказаних прямих. Це і є область визначення заданої функції (рис. 9.20).
Р И С . 9.20. !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!1
Задача 3. Знайти лінії рівня функції
а)
б)
.
Розв’язання.
а) Рівняння лінії рівня функції
має вигляд
,
де
стала величина. Надаючи їй різних
числових значень, отримуємо рівняння
різних ліній рівня. В даному разі рівняння
лінії рівня
,
або
.
Таким чином система ліній рівня даної
функції є сім’я
парабол (рис. 9.21).
Р И С. 9.21 !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
б) Для
даної функції рівняння лінії рівня має
вигляд
.
З’ясуємо, яку лінію визначає це рівняння, для чого виконаємо ряд перетворень.
Перенесемо
у праву частину:
.
Піднесемо
обидві частини до квадрата:
.
Квадрати
у лівій і правій частині взаємно
знищуються, і ми отримуємо:
.
Це є
сім’я
парабол з вершинами у точці
і параметром, рівним
(рис. 9.22), вітки яких спрямовані вліво.
Р И С. 9.22 !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!1
Задача 4. Знайти частинні похідні заданих функцій по всіх аргументах:
а)
;
б)
.
Розв’язання.
а) Задану функцію зручно подати як різницю логарифмів:
.
Для
отримання
диференціюємо,
вважаючи
сталою величиною:
.
Вважаючи
сталою величиною, знаходимо
б)
.
Диференціюємо
по
:
(похідна
по
дорівнює 0).
Аналогічно
.
.
Задача
5.
Знайти повний диференціал функції
.
Розв’язання.
Знаходимо частинні похідні:
.
Тоді
.
Задача 6. Обчислити наближено, використовуючи повний диференціал функції
.
Розв’язання.
Розглянемо функцію
і
покладемо
,
тоді
За
формулою (9.8)
.
Знаходимо частинні похідні:
.
Тоді
.
Задача
7.
Знайти похідну
,
якщо
.
Розв’язання.
.
За формулою (9.11):
.
Задача
8.
Знайти похідну
функції
,
заданої неявно рівнянням
.
Розв’язання.
Нехай
.
Тоді
Згідно
з формулою (9.14)
Задача
9.
Знайти градієнт функції
у точці
і похідну цієї функції в точці
за напрямом вектора
.
Розв’язання. Знаходимо частинні похідні заданої функції:
і
обчислюємо їх значення в точці
:
.
Тоді за
формулою (9. 19)
.
Знаходимо
напрямні косинуси вектора
:
.
Тоді
.
Похідну
за напрямом
обчислюємо за формулою (9. 18):
.
Задача
10.
Написати рівняння дотичної площини і
нормалі в точці
до поверхні
.
.
??????????????
Нехай
.
Тоді:
Обчислюємо
значення частинних частинних похідних
у точці
:
.
За формулою (9.23) записуємо рівняння дотичної площини:
.
Після
скорочення на
і розкриття дужок:
.
Нормаль – пряма , яка перпендикулярна до дотичної площини і проходить через точку дотику, отже рівняння нормалі
.
Задача
11.
Довести, що функція
задовольняє рівняння
.
Знаходимо ча0стинні похідні:
Підставимо в рівняння:
,
що й треба було довести.
Задача
12.
Дослідити на екстремум функцію
.
Розв’язання. Знаходимо стаціонарні точки функції:
Розв’язуючи цю систему, отримуємо чотири стаціонарні точки:
.
Для
перевірки виконання достатньої умови
екстремуму знаходимо частинні похідні
другого порядку і записуємо дискримінант
.
.
В точці
маємо
,
екстремуму немає.
В точці
:
,
при чому
,
значить точка
є точкою мінімуму функції і
.
В точці
:
,
екстремуму немає.
В точці
:
,
екстремуму немає.
Таким
чином досліджувана функція має єдиний
локальний екстремум (мінімум) у точці
,
який дорівнює
.
Задача
13.
На вітці кривої
,
розташованій у першому квадранті, знайти
точку, найближчу до прямої
.
Розв’язання.
Нехай
точка кривої
.
Її відстань від прямої
дорівнює
.
Для зручності будемо шукати мінімум не
самої відстані, а величини, пропорціональної
її квадрату. Отже цільовою функцією
буде
при рівнянні в’язі
.
Отже маємо задачу на умовний екстремум.
Складаємо функцію Лагранжа:
.
Необхідні умови екстремуму:
Щоб
виключити
,
помножимо перше рівняння на
,
а друге на
і додамо:
або
.
Розглянемо два випадки.
а) Якщо
,
то
.
Підставляючи у третє рівняння, одержимо
або
Одержане
рівняння не має дійсних коренів. Справді,
ліва частина приймає додатні значення
лише в інтервалі ( 0; 1). У цьому інтервалі
і
,
отже і
для всіх
,
тоді як права частина рівняння
.
Таким чином даний випадок критичних
точок не дає.
б) Якщо
,
то
.
Підставимо у рівняння в’язі:
або
.
Отримуємо
два значення:
і
,
звідки
.
Це
дає
нам дві критичні точки:
і
.
Але
точка
належить до тієї ж вітки кривої
,
яка розташована у
квадранті, отже умову задачі не
задовольняє. Таким чином маємо єдину
критичну
точку
,
яка і є шуканою точкою мінімуму цільової
функції, тому що саме існування мінімуму
випливає з геометричного змісту задачі.
Задача 14. Знайти найбільше і найменше значення функції
в області,
обмеженій лінією
.
Розв’язання.
Задана область є круг з центром у початку
координат і радіусом
.
Р И С 9.23 !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Знаходимо
критичні точки функції
:
Маємо
єдину критичну точку
,
яка розташована всередині області.
Значення цільової функції в цій точці
Знаходимо критичні точки умовного екстремуму на контурі області. Складемо функцію Лагранжа:
і
відшукаємо її критичні
точки:
Помножимо
почленно перше рівняння на
,
друге на
і додамо. Одержимо
звідки
.
Підставимо у рівняння в’язі:
Тоді
.
Одержали
дві критичні точки:
і
.
Значення
у цих точках:
;
.
Отже
задана функція досягає свого найбільшого
значення в точці
,
а найменшого значення в точці
.
Вправи.
-
Побудувати області, задані нерівностями:
а)
.
б)
.
Відповіді: а) рис. 9.24; б) рис. 9.25.
РИС, 9.24 Рис. 9.25 !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
-
Знайти природну область визначення функції:
а)
;
б)
.
Відповіді: Області описуються нерівностями:
а)
при
і
при
б)
.
3. Знайти частинні похідні даних функцій по кожному з аргументів:
а)
;
б)
.
Відповіді:
а)
.
б)
.
4.
Знайти
повний диференціал функції
.
Відповідь:
.
-
Обчислити наближено, використовуючи повний диференціал функції
.
Відповідь:
.
6.
Знайти повні похідні
,
якщо
а)
.
б)
.
Відповіді:
а)
.
б)
.
7.
Знайти похідну
функції
,
заданої неявно рівнянням:
а)
б)
.
Відповіді:
а)
;
б)
.
8.
Знайти градієнт функції
в точці
і похідну цієї функції в точці
за напрямом вектора
.
Відповідь:
,
.
9.
Написати рівняння дотичної площини і
нормалі в точці
до поверхні
.
Відповідь:
.
10.
Знайти повний диференціал другого
порядку функції
.
Відповідь:
.
11.
При якому значенні сталої
функція
задовольняє рівняння
?
Відповідь:
.
-
Дослідити на екстремум функцію
.
Відповідь:
.
В
стаціонарних точках
і
екстремуму немає.
13.
Знайти умовний екстремум функції
при умові
.
Відповідь:
.
14.
Знайти найбільше і найменше значення
функції
в області, заданій нерівністю
.
Відповідь:
;
.