
- •Диференціальне числення функцій кількох змінних.
- •9.2. Функція кількох змінних.
- •9.3. Границя і неперервність функції кількох змінних.
- •9.4. Частинні похідні. Диференційованість функції.
- •9.5. Повний диференціал і його застосування
- •9.6. Диференціювання складних функцій.
- •9.7. Неявні функції та їх диференціюванн.
- •9.8. Скалярне поле. Градієнт і похідна за напрямом.
- •Формула Тейлора для функції кількох змінних.
- •Метод найменших квадратів.
- •Умовний екстремум.
- •Метод виключення (або метод підстановки).
- •Метод множників Лагранжа.
- •Найменше і найбільше значення функції в замкненій області.
- •1) Знаходимо критичні точки
ОСВІТИ І НАУКИ,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра „Вища та прикладна математика”
ФУНКЦІЇ КІЛЬКОХ ЗМІННИХ
Методичні вказівки до практичних занять
Одеса – 2012
Методичні вказівки розроблені –- старшим викладачем кафедри „Вища та прикладна математика” Одеського національного морського університету.
Методичні вказівки схвалено кафедрою „Вища та прикладна математика” ОНМУ (протокол № ).
Рецензент: ст. викл. каф. В та ПМ
Диференціальне числення функцій кількох змінних.
Множини точок числового простору.
Означення.
Упорядкована послідовність
дійсних чисел
називається точкою
– вимірного числового простору
.
Числа
називаються координатами
цієї точки. Точка
позначається
.
Для просторів
(площина)
і
(тривимірний
простір) користуються частіше позначеннями
відповідно
і
.
Відстань
між точками
і
позначається
і визначається рівністю
.
(9.1)
Означення.
околом
даної точки
називається множина тих точок
,
для яких
.
(9.2)
окол
точки
будемо позначати
.
Проколеним
околом
точки
називається множина точок
,
для яких
(9.3)
(тобто
множина всіх точок
за винятком самої точки
).
Проколений
окол
позначимо
.
Зокрема
в двовимірному просторі
околом
точки
є внутрішність круга радіуса
з центром у точці
,
а у тривимірному просторі
– внутрішність
кулі
радіуса
з центром у точці
.
Означення.
Нехай
деяка множина точок
.
Точка
називається внутрішньою
точкою множини
,
якщо існує такий окіл
точки
,
усі точки якого належать до
.
Точка
містить у собі як точки множини
,
так і точки, що не належать до
.
Означення.
Множина
називається
(внутрішньою) областю,
якщо вона задовольняє вимоги:
-
усі точки
є внутрішніми точками;
-
будь – які дві точки
можна сполучати суцільною кривою, всі точки якої належать до
(умова зв’язності).
Область
разом із своїми межовими точками
називається замкненою
і
позначається
.
Множина межових точок області називається її межею.
Зокрема
в двомірному просторі
область являє собою деяку плоску фігуру,
а її межа – лінію, яка цю фігуру обмежує
(контур фігури). У тривимірному просторі
область – просторове тіло, а її межа –
поверхня , що обмежує це тіло.
У
одновимірному просторі
(на числовій прямій) областю є числовий
інтервал, який можна задати чи описати
двома способами: або вказуючи його межу
(наприклад
),
або за допомогою нерівностей (наприклад
).
Подібним чином і в просторі
область можна задати, вказавши її межу
або за допомогою нерівностей, що
визначають межі, в яких змінюються
координати точок, належних до області.
Приклади.
1. Область
обмежена лініями
і
.
Визначимо її за допомогою нерівностей
(рис. 9.1).
Р И С. 9.1 !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!11
Знайдемо точки перетину ліній:
.
Отже
проекцією області на вісь
є інтервал
,
або
.
Для кожного значення
ордината
точок області знаходиться в межах від
до
.
Таким чином задана область визначається
нерівностями
Зазначимо,
що проекцією даної області на вісь
є
,
а для кожного
абсциса
точок області знаходиться в межах від
до
.
Значить дана область визначається і
такими нерівностями:
.
Зауваження. В межових точках області відповідні нерівності переходять у рівності, отже коли потрібно задати замкнену область, то в описанні області слід замінити строгі нерівності нестрогими. Так, у попередньому прикладі замкнена
область
визначається нерівностями
або
2. Область
задана нерівностями
Знайти межу області і зобразити її на рисунку.
Р И С. 9.2 !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Рівняння межі області отримаємо, змінивши нерівності в означенні області рівностями:
Таким
чином межа області складається з двох
прямих:
і
які проходять через початок координат
і ділять площину на 4 кути:
(рис.
9.2). Залишається перевірити, які з цих
кутів належать до даної області. Для
цього беремо координати довільної точки
в даному куті і перевіряємо, чи
задовольняють вони визначальні нерівності
області:
а) точка
лежить у куті
;
нерівності
виконуються, отже
,
а значить і вся внутрішність кута
належить до заданої області;
б) точка
лежить у куті
;
її координати визначальну нерівність
не задовольняють, отже точки всередині
кута
не належить до області
.
Аналогічним
чином переконуємося, що внутрішність
кута
належить, а внутрішність кута
не належить до області
.
Таким
чином задана область складається з
точок кутів
і
,
включаючи межові точки (точки сторін
цих кутів), тобто є замкненою (рис. 9.2).