72. Принципи процесуальної рівності сторін .

Сутність принципу процесуальної рівноправності сторін полягає в тому, що сторони в цивільному процесі наділяються рівними (але не однаковими) процесуальними правами й обов'язками. Це забезпечує рівність можливостей для зацікавлених осіб при зверненні до суду, а також при використанні процесуальних засоби захисту своїх прав та інтересів. Закріплення цього принципу обумовлено насамперед рівноправністю суб'єктів у матеріальних (цивільних) правовідносинах, з яких виникає судовий спір.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК сторони мають рівні процесуальні права і обов’ язки. Традиційно цей припис розглядається як принцип судочинства, який є похідним від рівності сторін у цивільних правовід­носинах і їх рівного ставлення до суду, що розглядає цивільну справу.

Характерним проявом принципу процесуальної рівноправності сторін є закріплення в ЦПК рівних процесуальних прав: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та від­води, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, корис­туватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання тощо (ч. 1 ст.27 ЦПК).

Крім того, позивач і відповідач мають не тільки загальні, а й спеціаль­ні права. Позивач вправі до ухвалення рішення по справі змінити підста­ву або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог, а відповідач має право ви­знати позов повністю або частково, пред’явити зустрічний позов. Сторо­ни можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу. Кожна із сторін також має право вимагати виконання судового рішення в частині, що стосується цієї сторони (частини 2-4 ст. 31 ЦПК).

 Принцип процесуальної рівноправності сторін є аб­солютним, тому що з ним пов’язана природа судочинства як позовно­го (двостороннього) процесу, за якого виключається будь-яке заступ­ництво стосовно однієї з них. Що стосується принципів диспозитив- ності і змагальності, то вони характеризують більшою мірою форми процесу, форми взаємодії суду і сторін при вирішенні їх спору.

73. Протокол судового засідання

Про кожне судове засідання і про кожну окрему судову дію, проведену поза цим засіданням, складається протокол, який є важливим процесуальним документом. В протоколі зазначаються суть і зміст процесуальних дій, що були виконані судом, сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, іншими учасниками процесу в судовому засіданні під час її розгляду чи поза засіданням, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, оглядом на місці (статті 55, 189 ЦПК), забезпеченням доказів (статті 36 ЦПК), виконанням окремих доручень по збиранню доказів (ст. 33 ЦПК).

Стаття 200. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

1. Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням складається протокол. При його складанні можуть застосовуватися технічні засоби. 2. У протоколі вчинення окремої процесуальної дії зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії; 2) час початку вчинення процесуальної дії; 3) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 4) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 5) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків; 6) відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків; 7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали; 8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультацій та висновків спеціалістів; 10) докази, а в разі якщо докази не додаються до справи, - номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів; 11) час закінчення вчинення процесуальної дії; 12) інші відомості, визначені цим Кодексом. 3. Протокол повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії. 4. Протокол приєднується до справи.

Протокол підписується головуючим та особою, яка його складала. Особи, які брали участь у справі, мають право висловити свої зауваження щодо повноти та правильності змісту протоколу, дотримання порядку проведення процесуальної дії, які приєднуються до нього. Ці зауваження окремо судом не розглядаються.

Протокол про окрему процесуальну дію повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення такої дії і приєднується до матеріалів справи. На нашу думку, протокол потрібно складати і остаточно оформляти безпосередньо під час проведення процесуальної дії. В іншому випадку особи, які брали участь у справі, фактично будуть позбавлені права подати свої зауваження, а суд - перевірити їх та усунути помилки вчасно.