52)Поняття та підстави залишення заяви без руху.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.

Стаття 121. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

2. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

3. Крім цього, заява повертається у випадках, коли:

1) позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;

2) заяву подано недієздатною особою;

3) заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

4) справа не підсудна цьому суду;

5) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України;

6) подана заява без дотримання порядку, визначеного частиною третьою статті 118 цього Кодексу.

4. Про повернення позовної заяви суддя постановляє ухвалу.

5. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Найбільш типовими помилками, які стають причиною для залишення позовної заяви без руху, є неправильна сплата судового збору (в неповному розмірі або на помилкові рахунки); неповне зазначення прізвища, ім'я та по батькові (найменування) сторін (замість імен - ініціали); неподання оригіналів документів про сплату судового збору (копії не допускаються); неправильне об'єднання позовних вимог; відсутність у позовній заяві конкретизованих вимог позивача; відсутність відомостей про ціну позову; неподання копії документів у належній кількості.

Для того, щоб залишати позовну заяву без руху, суддя, щонайменше, повинен одержати від позивача письмовий документ, який містить прізвище, адресу позивача, суть вимог та підпис особи. В іншому випадку, документ не має жодних ознак позовної заяви, є анонімним, унеможливлює листування з позивачем і розглядатися не повинен.

Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

53) Поняття та підстави зупинення провадження у справі.

зупинення провадження у справі - це тимчасове припи­нення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгля­ду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити момент їх усунення.

Залежно від обставин, що є підставами зупинення провадження у справі, його можна поділити на обов'язкове і необов'язкове.

Законодавець встановлює обов'язок суду зупинити провад­ження у справі, коли взагалі неможливо продовжувати її розгляд до усунення певних підстав, оскільки в іншому разі не будуть на­лежним чином захищені права, свободи та інтереси осіб. Обов'яз­кове зупинення провадження у справі не залежить від ініціативи суду або осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі:

1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають пра-вонаступництво;

2) злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі;

3) перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових фор­мувань, що переведені на воєнний стан;

4) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, госпо­дарського, кримінального чи адміністративного судочинства;

5) призначення законного представника сторони чи третьої особи, визнаних недієздатними або обмеженими у цивільній діє­здатності, а також у разі заміни законного представника цих осіб, коли він не має права вести справу в суді з підстав, встановлених

законом.

Підстави необов'язкового (факультативного) зупинення про­вадження у справі не унеможливлюють подальшого її розгляду, однак якщо його продовжити, це може вплинути на встановлення дійсних правовідносин. Таке зупинення провадження відбувається за заявою особи, яка бере участь у справі, або з власної ініціативи

суду.

Таким чином, сул може зупинити провадження у справі у разі:

1) перебування сторони на строковій військовій службі або аль­тернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання;

2) захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу;

3) перебування сторони у тривалому службовому відрядженні;

4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності;

5) призначення судом експертизи (ст. 202 ЦПК України).

Суд не зупиняє провадження за перших трьох факультативних підстав, якщо відсутня сторона веде справу через свого представ­ника.

Крім виключного переліку підстав зупинення провадження у справі, законодавець передбачає і його строки. Так, у випадках смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була сторо­ною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правона-ступництво; злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної

239особи, яка була стороною у справі; призначення законного пред­ставника сторони чи третьої особи, визнаних недієздатними або обмеженими у цивільній дієздатності, а також у випадку заміни законного представника цих осіб, коли він не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, провадження у спра­ві зупиняється до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.

Крім того, провадження у справах зупиняється відповідно:

- до припинення перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових фор­мувань, що переведені на воєнний стан, на строковій військовій служ­бі, альтернативній (невійськовій) службі, службового відрядження;

- на час хвороби сторони;

- до розшуку відповідача;

- на час проведення експертизи;

- до набрання законної сили судовим рішенням, від якого за­лежить вирішення справи.

Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рі­шення суду (п. 13 ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Після усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі, воно відновлюється ухвалою суду. Ініціювати відновлення провадження мають право особи, які беруть участь у справі, подав­ши відповідну заяву, та суд.

Відновлення провадження у справі - це процесуальна дія суду, яка свідчить про усунення підстав, що перешкоджали провадженню у цивільній справі, і продовження судового розгляду.

З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.

Відновивши провадження у справі, суд викликає сторони та ін­ших осіб, які беруть участь у справі, і продовжує судовий розгляд.