- •12. Податок на майно. Об’єкти. База оподаткування. Платники.
- •266.2. Об’єкт оподаткування
- •266.3. База оподаткування
- •266.1. Платники податку
- •267.1. Платники податку
- •267.2. Об’єкт оподаткування
- •267.3. База оподаткування
- •13. Податок на доходи фізичних осіб. Об’єкт. База.
- •163.1. Об'єктом оподаткування резидента є:
- •163.2. Об'єктом оподаткування нерезидента є:
- •14. Податок на доходи фізичних осіб. Податкова знижка. Податкова соціальна пільга.
- •169.1. Перелік податкових соціальних пільг.
- •15. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності.
- •16. Порядок подання податкової декларації платником податків – фізичною особою.
- •17. Пдв. Податкове зобов’язання та податковий кредит. Склад та момент виникнення.
- •198. Податковий кредит
- •14.1.181. Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;
- •18. Податкова застава. Зміст. Виникнення та припинення права.
- •19. Строки проведення виїзних податкових перевірок.
- •20. Погашення податкового боргу платника податків. Джерела та порядок.
- •21. Отримання податкової інформації контролюючими органами.
- •22. Податкове правопорушення. Поняття. Ознаки. Склад.
- •23. Амортизація. Основні засоби. Поняття та значення для оподаткування.
- •23. Амортизація. Основні засоби. Поняття та значення для оподаткування
- •24. Особливості оподаткування нерезидентів податком на прибуток підприємств
- •25. Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Елементи податку
- •266.1. Платники податку
- •266.2. Об’єкт оподаткування
- •266.3. База оподаткування
- •266.4. Пільги із сплати податку
- •266.5. Ставка податку
- •266.6. Податковий період
- •266.7. Порядок обчислення суми податку
- •266.9. Порядок сплати податку?
- •267.3. База оподаткування
- •267.5. Податковий період
- •267.6. Порядок обчислення та сплати податку
- •267.7. Порядок сплати податку ?
- •267.8. Строки сплати податку
- •27. Земельний податок. Елементи податку
- •28. Фінансово-правові санкції за податкові правопорушення
- •Глава 11. Відповідальність (читати всю главу)
- •Глава 12. Пеня (читати всю главу)
- •29. Податкові консультації
- •30. Права платника податків під час податкових перевірок
- •31. Банківський нагляд
- •32. Банківське регулювання
- •33. Ліцензування банківської діяльності
- •35. Форми та види безготівкових розрахунків
- •36. Порядок відкриття банками рахунків своїм клієнтам
- •37. Переказ коштів. Субєкти. Строки.Порядок
- •38. Поняття валюти та валютних операцій
- •39. Ліцензування валютних операцій
- •40. Порядок організації торгівлі іноземною валютою
- •41. Інспекційні перевірки банків
- •42.Заходи впливу нбу до банків
- •43.Проблемний та неплатоспроможний банк
- •44. Порядок ведення касових операцій в національній валюті України
- •45. Вимоги до організації готівкових розрахунків
- •46. Каса підприємства. Ліміт залишку готівки в касі
- •47. Фінансова відповідальність за податкові правопорушення
- •48. Поняття податку. Концепції податку
- •49. Види податків
- •50. Загальні засади встановлення податків і зборів
- •51. Контролюючі органи та їх повноваження у податкових відносинах
- •52. Інститути спільного інвестування як суб’єкти податкових відносин
- •53. Порядок сплати податків та зборів
- •54. Податковий обов’язок
- •55. Податкові пільги
- •Податкова застава як засіб погашення зобов’язань перед бюджетом
- •V етап розвитку оподаткування:
- •1. Платники податків стаття 15- ознаки платника:
- •2.Об'єкт оподаткування стаття 22
- •Стаття 6. Поняття податку та збору
- •6.1. Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
- •Класифікація податків і зборів
- •67. Податкові декларації. Порядок подання.
- •Порядок Подання
- •68. Заг. Хар. Подарку на прибуток підприємств. Платники, об’єкти, база оподаткування.
- •69. Правовий статус нбу
- •70. Відповідальність за порушення податкового законодавства.
- •Глава 11. Відповідальність
- •71. Особливості оскаження рішеннь та дій контролюючих органів у податкових відносинах. Право на оскарження
- •Об’єкти оскарження
- •Адміністративне оскарження
- •Порядок адміністративного оскарження
- •Строки адміністративного оскарження
- •Судове оскарження
- •72. Податковий контроль
- •73. Банківська система України відповідно до зу “Про банки і банківську діяльність”
- •74. Правові основи грошової системи України
- •75. Правові засади обігу готівки. Ліміт каси: поняття та порядок встановлення.
- •76. Порядок відкриття рахунків у фінансових установах
- •77. Правові основи організації безготівкових розрахунків в Україні
- •81. Суб’єкти податкових правовідносин: поняття, види, загальна характеристика
- •82. Бюджетна класифікація: поняття, значення
- •84. Основний зміст роботи м.І. Тургенєва «Досвід теорії податків»
- •85. Основний зміст роботи Дмитра Львова «Курс фінансового права»
- •86. Пацурківський «Проблеми теорії фінансового права»
- •Финансово-правовые идеи в. А. Лебедева: история и современная трактовка:
- •89. Янжул
- •91. Банківська діяльність і її види.
- •92.Публічні доходи держави.
72. Податковий контроль
61.1. Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
61.2. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
61.3. Органи Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.
62.1. Податковий контроль здійснюється шляхом:
62.1.1. ведення обліку платників податків;
62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;
62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.
{Пункт 62.1 статті 62 доповнено підпунктом 62.1.4 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
73. Банківська система України відповідно до зу “Про банки і банківську діяльність”
Відповідно до статті 4 Закону України “Про банки і банківську діяльність” банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, які створені і діють на території України відповідно до положень Закону України “Про банки і банківську діяльність”.
Таким чином, банківська система України є дворівневою. Як ми вже з’ясували, така система передбачає наявність центрального банку держави та комерційних банків.
Звертаємо увагу на те, що законодавець для позначення другого рівня банківської системи України використав дуже загальний термін — “інші банки”. Тобто, на другому рівні знаходяться всі банки, крім Національного банку України. І в цьому контексті виникає цікаве запитання: чи є термін “інші банки” синонімом терміну “комерційні банки”? На жаль, чітка класифікація інших банків у Законі України “Про банки і банківську діяльність” відсутня. У статті 4 Закону, яка якраз і має на меті визначити склад банківської системи України, міститься класифікація банків лише за одним критерієм — за їх спеціалізацією. Так, зазначено, що банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими). Визначення напрямів діяльності та спеціалізації є правом банку. Національний банк України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій. Банк набуває статусу спеціалізованого банку у разі, якщо понад 50 відсотків його активів є активами одного типу. Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку у разі, якщо понад 50 відсотків його пасивів є вкладами фізичних осіб.
Проте у Законі “Про банки і банківську діяльність” містяться положення, які дають нам підстави зробити висновок про наявність у банківській системі України також і інших видів банків, правовий статус яких має певні особливості. Зокрема, у статті 1 вказаного Закону ми маємо визначення терміна “банк з іноземним капіталом”, стаття 7 Закону присвячена особливостям державних банків, у статті 8 визначено правовий статус кооперативних банків. Крім того, в окремих статтях вказаного Закону вживається термін “комерційний банк” (ст. 10, 31, 47, 56). Однак визначення терміна “комерційний банк” у Законі відсутнє. На практиці це нерідко призводить до проблем у застосуванні норм Закону України “Про банки і банківську діяльність”. Зокрема, у статті 57 Закону вклади фізичних осіб комерційних банків гарантуються в порядку, передбаченому законодавством України. Виняток з цього положення згідно з частиною другою цієї статті зроблено лише для Державного ощадного банку, вклади фізичних осіб якого гарантуються державою. Відповідно до статті 47 комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях. У зв’язку з цим з’ясування питання, які банки відносяться до комерційних, має дуже важливе значення.
На нашу думку, термін “комерційні банки” є синонімом терміна “інші банки”, виходячи з таких аргументів. По-перше, враховуючи, що банківське законодавство є зовнішньою формою виразу економічного змісту тих чи інших банківських відносин, звернемося до позицій економістів з цього приводу. Зокрема, О. Амбарцумов та Ф. Стерліков вважають, що комерційні банки — це “великі кредитні установи, які здійснюють універсальні банківські операції для підприємств всіх галузей головним чином за рахунок грошових капіталів та заощаджень, залучених у вигляді вкладів; здійснюють розрахункові та платіжні операції, надають позики та гарантії, здійснюють емісію цінних паперів та ін. Комерційні банки за формою власності поділяються на приватні (індивідуальні та акціонерні) та державні”. У наведеному визначенні зазначені фахівці звертають увагу на особливості банку як різновиду комерційної організації. Вважаємо за необхідне навести запропоноване ними визначення комерційної організації, оскільки саме в ньому відображена ознака, яка відрізняє комерційні організації від некомерційних. Так, під кредитною організацією вказані фахівці розуміють “організації, основною метою діяльності яких є отримання прибутку. До комерційних організацій відносяться господарські товариства; орендні, колективні, державні та інші підприємства, засновані на праві повного господарського відання переданим їм майном засновників, господарські об’єднання вказаних юридичних осіб”. Таким чином, основною метою комерційної організації є отримання прибутку.
Зокрема, Законом України “Про банки і банківську діяльність” передбачено створення державних банків. Відповідно до статті 7 Закону державний банк — це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі. Законом передбачений особливий порядок створення та управління державним банком.
Наступним різновидом комерційних банків є кооперативні банки. Кооперативні банки створюються у порядку, передбаченому Законом України “Про банки і банківську діяльність”. Законодавство про кооперацію поширюється на кооперативні банки у частині, що не суперечить цьому закону. За принципом територіальності кооперативні банки поділяються на центральний та місцеві.
Крім того, відповідно до статті 70 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування мають право створювати комунальні банки.
Таким чином, в залежності від критерію можна виділити такі види комерційних банків:
1. За спеціалізацією:
– універсальні;
– спеціалізовані.
2. За формою власності:
– державні;
– приватні;
– комунальні;
– змішані.
3. За організаційно-правовою формою:
– банки, створені у формі товариства з обмеженою відповідальністю;
– банки, створені у формі акціонерного товариства;
– кооперативні банки.
4. В залежності від участі іноземного капіталу:
– банки без участі іноземного капіталу;
– банки з частковою участю іноземного капіталу;
– банки з 100-відсотковою участю іноземного капіталу.