30. Права платника податків під час податкових перевірок

1. представляти свої інтереси самостійно або через уповноваженого представника

2. ознайомлюватися під розпис з направленням на перевірки та одержувати копію наказу про проведення документальних виїзних та фактичних перевірок

3. Бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами

4. у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом

5. оскаржувати дії та бездіяльність посадових осіб контролюючих органів під час перевірок, а також рішення, прийняті за результатами перевірок в адміністративному порядку та до суду

6. вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків.

7. на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов’язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами

8. на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб) під час проведення перевірок

9. не допускати представників контролюючих органів до перевірок у випадках, якщо такі перевірки проводяться ними без належних підстав

+Ст. 17 ПК

31. Банківський нагляд

БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД – система заходів щодо контролю та активних впорядкованих дій національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких національний банк україни здійснює наглядову діяльність, законодавства україни і встановлених нормативів з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.

Метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.

При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити ПІД загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності.

Під час банківського нагляду Національний банк України може користуватися послугами інших установ за окремими угодами. У випадку відкликання у банку банківської ліцензії Національний банк України повідомляє про це відповідні органи інших держав, в яких банк мав філії або кореспондентські та інші рахунки.

Національний банк України здійснює Б.н. на індивідуальній та консолідованій основі та застосовує заходи впливу за порушення вимог законодавства щодо банківської діяльності.

 Банківський нагляд на консолідованій основі – це нагляд, що здійснюється Національним банком України за банківською групою з метою забезпечення  Банківський нагляд на консолідованій основі – це нагляд, що здійснюється Національним банком України за банківською групою з метою забезпечення стабільності банківської системи та обмеження ризиків, на які наражається банк внаслідок участі в банківській групі, шляхом регулювання, моніторингу та контролю ризиків банківської групи у визначеному Національним банком порядку. Небанківські фінансові установи, які є учасниками банківської групи, також підлягають нагляду з боку Національного банку в межах нагляду на консолідованій основі.

Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.

Завданнями банківського регулювання та нагляду є: захист інтересів клієнтів і вкладників, які розміщують свої кошти в банках, від неефективного управління та шахрайства; створення конкурентного середовища в банківському секторі; забезпечення прозорості банківського сектору; підвищення стійкості та ефективності банківської діяльності; підтримка необхідного рівня стандартів і професіоналізму в банківському секторі.

Основними принципами організації сучасного Б.н. є: 1) багаторівневість системи нагляду за банками; 2) постійне вдосконалення нормативного та методичного забезпечення наглядових процесів; 3) вдосконалення наукового, матеріально-технічного та кадрового забезпечення банківського нагляду; 4) постійне підвищення кваліфікації спеціалістів банківського нагляду; 5) посилення публічності та прозорості фінансового стану банків, широке використання механізмів ринкової самодисципліни; 6) використання досвіду інших країн, запровадження міжнародних стандартів і кращої практики банківського нагляду.

При здійсненні нагляду за установами, що ведуть банківську діяльність в інших державах, Національний банк України співпрацює з відповідними органами цих держав. Повідомлення, надіслане відповідними органами інших держав, може використовуватися тільки в таких цілях:

- для перевірки ліцензії установи на право ведення діяльності;

- для перевірки права на здійснення банківської діяльності. Існують наступні напрями здійснення банківського нагляду:

1) загальний нагляд, який поширюється на банки, які протягом свого існування мають стабільний фінансовий стан, дотримуються економічних нормативів, не порушують чинного законодавства та виконують вимоги Національного банку України, мають добру репутацію;

2) інтенсивний нагляд, що застосовується до банків, які періодично порушують економічні нормативи, мають нестабільне фінансове становище, у діяльності яких є інші незначні недоліки, або банк ще будь-якими діями не дає змоги зробити висновок про його благополучність;

3) високого ступеня нагляд застосовується до банків, що систематично (протягом кварталу двічі та більше разів) порушують економічні нормативи або мають інші грубі порушення чи незадовільне фінансове становище.

Відповідно до Положення "Про структуру системи банківського нагляду Національного банку України та його повноваження щодо адекватного реагування на порушення в діяльності комерційних банків", затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17 листопада 1997 року № 380 система банківського нагляду скоординована за вертикаллю й функціонує як єдиний механізм у складі центрального апарату та територіальних управлінь Національного банку України.

Система банківського нагляду має такі рівні (з правом прийняття відповідних рішень і дій у межах своєї компетенції при здійсненні контрольних функцій):

- відділ банківського нагляду територіального управління:

- Комісія з питань нагляду і регулювання діяльності банків при територіальному управлінні;

- начальник територіального управління;

- відповідні департаменти банківського нагляду Національного банку України;

- заступник Голови Правління Національного банку України;

- Комісія з питань нагляду і регулювання діяльності банків Національного банку України.

У разі неможливості прийняття управлінського рішення та вжиття заходів на вищевказаних рівнях системи банківського нагляду відповідні департаменти банківського нагляду на підставі матеріалів, наданих іншими рівнями, готують висновки та подають їх Правлінню Національного банку України для розгляду й прийняття рішення.

Безпосередньо процес нагляду за діяльністю комерційних банків здійснює територіальне управління Національного банку України, відділ банківського нагляду якого на підставі отриманої інформації та звітності здійснює контроль за фінансовим станом комерційних банків та їх установ і дотриманням банками встановлених економічних нормативів, банківського законодавства та нормативних актів Національного банку України.