Естетичні принципи реалізму

• головний критерій художності — вірність дійсності, прагнення до достовірності зоора-ження, "відтворення" життя "у формах самого життя";

• утвердження права художника висвітлювати всі сторони життя без будь-яких обмежень;

• зображення типових характерів у типових обставинах;

• розмаїтість художніх форм,

Критичний реалізм

КРИТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ — тверезе мистецтво втрачених ілюзій. Розвивається з Європі о 20-х років XIX століття. Пориває з романтичною тра­дицією. Концепція критичного реалізму. .-;вища дійсності зображуються у всій складності, бага­тогранності і багатстві своїх естетичних власти­востей відповідно до ускладненої і збагаченої суспільної практики.

• неприйняття соціальної дійсності;

• викривальна спрямованість;

• прагнення де соціологічного і психоло­гічного аналізу;

• зображення персонажів у взаємодії з навколишнім світом;

• гуманістична спрямованість;

• народність;

• утвердження відповідальності особис­тості перед історією.

Естетичні принципи критичного реалізму

• естетичні ідеали складно опосередковані через цілу систему образів;

• естетичний ідеал виражається через заперечення;

• відтворення дійсності і «винесення їй вироку»;

• широкі суспільні процеси мають естетичну цінність;

• типізація;

• гостра критична спрямованість.

МОДЕРНІЗМ

Модернізм (від франц. moderne — сучасний) — загальна назва напрямів і течій нереалістич­ного спрямування в мистецтві XX століття. Представники цього напряму намагалися відби­ти нові суспільні і психологічні явища новими художніми засобами і шляхом створення прин­ципово нових жанрів. Перші представники — Дж. Джойс, М. Пруст. Ф. Кафка. Вихідна позиція — життя абсурдне, і тому не­можливо відбити його засобами традиційної поетики.

• відбиття дійсності в людській підсвідомості;

• суб'єктивне (сфера духу, мистецтва) на­діляється ознаками об'єктивної реальності;

• побудова художньої реальності, мало по­в'язаної з дійсністю і протиставленої їй;

• пошук нових шляхів у зображенні світу і людини.

Загальні естетичні принципи модернізму

• поновлення застарілих художніх форм;

• формотворення (наприклад, антироман, антидрама);

• формальне експериментаторство;

• збагачення системи образотворчих засобів.

Напрями 1 течії модернізму

• НЕОРОМАНТИЗМ;

• СИМВОЛІЗМ;

• ФУТУРИЗМ;

• АВАНГАРДИЗМ;

• ЕКЗІСТЕНЦІАЛІЗМ;

• КУБІЗМ;

• ЕКСПРЕСІОНІЗМ;

• ІМАЖИНІЗМ;

• УНАНІМІЗМ;

• СЮРРЕАЛІЗМ;

• АКМЕЇЗМ;

• АБСТРАКЦІОНІЗ

Рекомендації

до вивчення понять літературознавства

АНАЛІЗ ПРОЗАЇЧНОГО

ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ

Приступаючи до аналізу художнього твору, в першу чергу необхідно звернути увагу на істо­ричну обстановку, ситуацію ідейної, естетичної та філософської боротьби у суспільстві в період створення даного художнього твору. Необхідно при цьому розрізняти поняття історичної та історико-літературної обстановки; в останньому випадку маються на увазі:

• боротьба літературних напрямів;

• місце даного твору в низці інших творів автора;

• місце даного твору серед творів інших авторів, написаних у цей період;

• творча історія твору;

• оцінка твору в критиці;

• особливості сприйняття даного твору сучасниками письменника;

• оцінка твору в контексті сучасного прочитання.

Далі слід звернутися до питання про ідейно-художню єдність твору, його зміст та форму (при цьому розглядається план змісту— що хотів сказати автор, і план вираження — як йому вдалося це зробити).