3. Термінологія прогностики.

Прогностика — це наукова дисципліна, що вивчає загальні принципи прогнозування розвитку об'єктів будь-якої природи, закономірності процесу розробки прогнозів. Методи прогнозування й закономірності розвитку прогнозів тісно зв'язані один з одним і визначають структуру предмета прогностики, що природно обумовила структуру системи термінів і понять прогностики, об'єднаних у три розділи: загальні поняття; об'єкт прогнозування; апарат прогнозування.

Прогноз (пророкування; припущення; прогностична модель) — науково обґрунтоване судження про можливі стани об'єкта у майбутньому й (або) про альтернативні шляхи й строки (терміни) їхнього здійснення. Примітки: 1) коли цей об'єкт розглядається одночасно з «прогнозним полем», тоді його називають «об'єктом прогнозування» і говорять про «прогнози об'єкта прогнозування» і «прогнозах прогнозного поля» цього об'єкта; 2) об'єктами прогнозування можуть виступати процеси, явища, події, на які спрямована пізнавальна й практична діяльність людини; 3) залежно від природи об'єкта розрізняють соціальні, науково-технічні, економічні, військово-політичні та інші об'єкти прогнозування.

Прогнозування – процес розробки прогнозів.

Прийом прогнозування - одна або кілька математичних або логічних операцій, спрямованих на одержання конкретного результату в процесі розробки прогнозу. Примітка: як прийом можуть виступати обчислення середньозваженого значення оцінок компетентності експертів, визначення компетентності експерта, згладжування й вирівнювання динамічного ряду і т.п.

Метод прогнозування — спосіб дослідження об'єкта прогнозування, спрямований на розробку прогнозів. Примітка: методи прогнозування є підставою для методик прогнозування.

Методика прогнозування — сукупність спеціальних правил, прийомів (один хіт декількох методів) розробки конкретних прогнозів. Прогнозуюча система - система методів прогнозування й засобів їхньої реалізації, що функціонує відповідно до основних принципів прогнозування. Примітки: 1) засобами реалізації є експертна група, організаційні заходи, технічні засоби і т.п. 2) прогнозуючі системи можуть бути автоматизованими й неавтоматизованими, дискретними й безперервними, системами на державному, міжгалузевому, галузевому, підгалузевому рівнях, а також на рівні підприємств, установ, рівні технологічних процесів.

Прогнозне тло (фон, поле) — сукупність зовнішніх стосовно об'єкта прогнозування умов, істотних для вирішення завдання прогнозу. Наукове передбачення – випереджальне відображення дійсності, засноване на пізнанні законів природи, суспільства й мислення. Види прогнозів

Пошуковий прогноз (дослідницький прогноз) — прогноз, змістом якого є визначення можливих станів об'єкта прогнозування у майбутньому.

Нормативний прогноз (програмний прогноз) — прогноз, змістом якого є визначення шляхів і строків досягнення можливих станів об'єкта прогнозування у майбутньому, прийнятих як мета.

Інтервальний прогноз — прогноз, результат якого представлений у вигляді довірчого інтервалу характеристики об'єкта прогнозування для заданої ймовірності здійснення прогнозу.

Точковий прогноз — прогноз, результат якого представлений у вигляді єдиного значення характеристики об'єкта прогнозування без вказівки довірчого інтервалу.

Оперативний прогноз — прогноз із періодом попередження для соціальних, науково-технічних і економічних об'єктів до одного місяця.

Короткостроковий прогноз — прогноз із періодом попередження для соціальних, науково-технічних та економічних об'єктів від одного місяця до одного року.

Середньостроковий прогноз — прогноз із періодом попередження для соціальних, науково-технічних і економічних об'єктів від одного року до трьох років.

Довгостроковий прогноз — прогноз із періодом попередження для соціальних, науково-технічних та економічних об'єктів від трьох до десяти років.

Дальний прогноз — прогноз із періодом попередження для соціальних, науково-технічних та економічних об'єктів понад десять років.

Принцип системності прогнозування (принцип системності) — принцип прогнозування, що вимагає взаємоузгодженості й співпідпорядкованості прогнозів об'єкта прогнозування й прогнозного тла та їхніх елементів.

Принцип погодженості прогнозування (принцип погодженості) – принцип прогнозування, що вимагає узгодження нормативних і пошукових прогнозів різної природи та різного періоду попередження.

Принцип варіантності прогнозування (принцип варіантності) — принцип прогнозування, що вимагають розробки варіантів прогнозу виходячи з варіантів прогнозного тла.

Принцип безперервності прогнозування (принцип безперервності) — принцип прогнозування, що вимагає коригування прогнозів у міру надходження нових даних про об'єкт прогнозування.

Принцип верифікуємості прогнозування (принцип верифікуємості) — принцип прогнозування, що вимагає визначення вірогідності, точності й обґрунтованості прогнозу.

Принцип рентабельності прогнозування (принцип рентабельності) — принцип прогнозування, що вимагає перевищення економічного ефекту від використання прогнозу над витратами на його розробку.

Завдання на прогноз — документ, що визначає цілі й завдання прогнозу й регламентуючий порядок його розробки. Примітка: завдання, як правило, містить підставу для розробки прогнозу (постанова, наказ і т.п.), визначення об'єкта прогнозування, його основних характеристик, параметрів прогнозу, організаційні заходи, дані про фінансування й матеріальне забезпечення, координаційний план та етапність розробки прогнозу.

Етап прогнозування — частина процесу розробки прогнозів, що характеризується своїми завданнями, методами й результатами. Примітки: 1) розподіл на етапи зв'язано зі специфікою побудови систематизованого опису об'єкта прогнозування, збором даних прогнозного тла, побудовою пошукової й нормативної моделей, верифікацією прогнозу. 2) особливе місце у цьому ряді займають передпрогнозна орієнтація, що передує операціям прогнозування, розробка рекомендацій для цілеполагання, планування, програмування, проектування, тобто для керування на основі даних, отриманих у результаті прогнозування.

Прогнозна ретроспекція (ретроспекція) — етап прогнозування, на якому досліджується історія розвитку об'єкта прогнозування й прогнозного тла з метою одержання їхнього систематизованого опису. Прогнозний діагноз (діагноз) – етап прогнозування, на якому досліджується систематизований опис об'єкта прогнозування й прогнозного тла з метою виявлення тенденції їхнього розвитку й вибору (розробки) моделей і методів прогнозування.

Проспекція — етап прогнозування, на якому за результатами діагнозу розробляються прогнози об'єкта прогнозування й прогнозного тла, виробляються верифікація й синтез прогнозів.

Прогнозна модель — модель об'єкта прогнозування, дослідження якої дозволяє одержати інформацію про можливі стани об'єкта в майбутньому й (або) шляхах і строках їхнього здійснення.

Граф-Модель об'єкта прогнозування ( граф-модель) — прогнозна модель у вигляді графа.

Прогнозний експеримент — дослідження на прогнозних моделях шляхом варіювання характеристик об'єкта прогнозування, що входять у модель, з метою виявлення можливих, припустимих і (або) неприпустимих прогнозних варіантів і альтернатив розвитку об'єкта прогнозування.

Прогнозний варіант — один із прогнозів, що становлять групу можливих прогнозів.

Прогнозна альтернатива — один із прогнозів, що становлять повну групу можливих взаємовиключних прогнозів.

Верифікація прогнозу — оцінка вірогідності й точності або обґрунтованості прогнозу.

Коригування прогнозу — уточнення прогнозу на підставі результатів його верифікації й (або) на підставі додаткових матеріалів і досліджень.

Синтез прогнозів — реалізація мети прогнозу шляхом об'єднання конкретних прогнозів на основі принципів прогнозування.

Період попередження прогнозу (час попередження; час прогнозування; прогнозний обрій; строк прогнозування; дальність прогнозу) — проміжок часу, на який розробляється прогноз.

Період підстави прогнозу — проміжок часу, на базі якого будується ретроспекція.

Прогнозний обрій — максимально можливий період попередження прогнозу заданої точності.

Точність прогнозу — оцінка довірчого інтервалу прогнозу для заданої ймовірності його здійснення.

Вірогідність прогнозу (надійність прогнозу) — оцінка ймовірності здійснення прогнозу для заданого довірчого інтервалу.

Помилка прогнозу — апостеріорна величина відхилення прогнозу від дійсного стану об'єкта. Примітка: помилка прогнозу не визначає однозначно якість прогнозу, тому що вона значною мірою залежить від прийнятих на підставі прогнозу рішень і їхньої реалізації.

Джерело помилки прогнозу — фактор, що може привести до появи помилки прогнозу. Примітка: розрізняють джерела регулярних і нерегулярних помилок. До перших, наприклад, відносяться неадекватний метод прогнозування, недостовірні й недостатні вихідні дані, до інших –непередбачені явища й події типу стрибків, проривів, що порушують тенденції розвитку об'єкта, які прогнозуються.

Характеристика об'єкта прогнозування (ознака) — якісне або кількісне відбиття якої-небудь властивості об'єкта прогнозування. Примітка: у соціально-економічній літературі для даного поняття використовується термін «показник».

Змінна об'єкта прогнозування — кількісна характеристика об'єкта прогнозування, що є або приймається за змінювану протягом періоду підстави й (або) періоду попередження прогнозу.

Значуща змінна об'єкта прогнозування — змінна об'єкта прогнозування, прийнята для опису об'єкта відповідно до завдання прогнозу.

Ендогенна змінна об'єкта прогнозування (ендогенна змінна) — значуща змінна об'єкта прогнозування, що відбиває головним чином його власні властивості.

Екзогенна змінна об'єкта прогнозування (екзогенна змінна) — значуща змінна об'єкта прогнозування, обумовлена головним чином властивостями прогнозного тла.

Параметр об'єкта прогнозування — кількісна характеристика об'єкта прогнозування, що є або приймається за постійну протягом періоду підстави й періоду попередження прогнозу/

Прогнозний фактор — узагальнена характеристика, яка не спостерігається; розвитку багатомірного стохастичного об'єкта прогнозування, виражається кількісно, як правило, власним вектором коваріаційної матриці змінних об'єкта прогнозування.

Базисне значення змінної — значення змінної об'єкта прогнозування на етапі діагнозу.

Динамічний ряд — тимчасова послідовність ретроспективних значень змінної об'єкта прогнозування.

Тренд — аналітичне або графічне подання зміни змінної у часі, отримане у результаті виділення регулярної складової динамічного ряду. Примітка: у випадку багатомірного опису об'єкта прогнозування аналітичне подання зміни комплексу змінних у часі називають «багатомірним трендом».

Прогнозна тенденція (тенденція) — узагальнена якісна характеристика напрямку розвитку об'єкта прогнозування.

Генеральна означальна таблиця — система зважених характеристик об'єкта прогнозування, що дозволяє перетворювати його якісний опис в узагальнену кількісну оцінку.

Складність об'єкта прогнозування (складність об'єкта) — характеристика об'єкта прогнозування, що визначає розмаїтість його елементів, властивостей і відносин; її кількісною мірою може виступати мінімальна довжина програми, що є описом об'єкта відповідно до мети прогнозу.

Вимірність об'єкта прогнозування (вимірність об'єкта) — число значущих змінних об'єкта прогнозування в його описі.

Джерело фактографічної інформації про об'єкт прогнозування (джерело фактографічної інформації) — джерело інформації про об'єкт прогнозування, що має своїм змістом фактичні дані, необхідні для досягнення мети прогнозу.

Джерело експертної інформації про об'єкт прогнозування (джерело експертної інформації) — джерело інформації про об'єкт прогнозування, що містить експертні оцінки, необхідні для досягнення мети прогнозу.

Наведене джерело науково-технічної інформації про об'єкт прогнозування (наведене джерело інформації) — джерело науково-технічної інформації про об'єкт прогнозування, оцінений по генеральній означальній таблиці.

Інформативність змінної об'єкта прогнозування (інформативність змінної) — кількість інформації про об'єкт прогнозування, що втримується в значеннях змінної відповідно до мети прогнозу й методами прогнозування. Примітка: під кількістю інформації розуміється міра зменшення невизначеності ситуації внаслідок того, що стають відомими результати іншої ситуації.

Інформаційний масив — сукупність даних про об'єкт прогнозування, наведених у систему відповідно до мети прогнозу й методами прогнозування.

Система структурно-тимчасових карт — джерело фактографічної інформації про об'єкт прогнозування, що символічно відображає стадії життєвого циклу продукту за галузями техніки.

Повнота вихідної інформації — ступінь забезпеченості прогнозування достовірною вихідною інформацією.

Дисконтування інформації про об'єкт прогнозування — зменшення інформативності ретроспективних значень змінної об'єкта прогнозування у міру видалення моментів їхніх вимірів у минуле.

Експерт — кваліфікований фахівець із конкретної проблеми, залучений для винесення оцінки за поставленим завданням прогнозу. Примітка: при розробці соціальних прогнозів у ряді випадків виявляються думки представників різних соціальних груп населення, умовно прирівнюваних до експертів.

Компетентність експерта — здатність експерта виносити на базі професійних знань, інтуїції й досвіду достовірні судження про об'єкт прогнозування. Примітка: кількісна міра компетентності експерта називається коефіцієнтом компетентності.

Експертна група — колектив експертів, сформований за певними правилами для вирішення поставленого завдання прогнозу. Примітка: прикладом експертної групи може бути експертна комісія.

Компетентність експертної групи — здатність експертної групи виносити достовірні судження про об'єкт прогнозування, адекватні думці генеральної сукупності експертів. Примітки: 1) компетентність експертної групи визначається різними методиками; 2) однією з кількісних мір компетентності експертної групи є репрезентативність експертної групи.

Експертна оцінка — судження експерта або експертної групи щодо поставленого завдання прогнозу. Примітка: у першому випадку використовується термін «індивідуальна експертна оцінка», у другому — «колективна експертна оцінка».

Фактографічний метод прогнозування - метод прогнозування, що базується на використанні джерел фактографічної інформації.

Статистичний метод прогнозування (ретроспективний метод прогнозування) — фактографічний метод прогнозування, заснований на побудові й аналізі динамічних рядів характеристик об'єкта прогнозування.

Прогнозна екстраполяція — метод прогнозування, заснований на математичній екстраполяції, при якому вибір апроксимуючої функції здійснюється з урахуванням умов і обмежень розвитку об'єкта прогнозування. Примітка: залежно від виду аналізу вихідних даних і способів подання його результату розрізняють наступні види прогностичної екстраполяції: екстраполяція тренда, екстраполяція кривих, екстраполяція кореляційних і регресійних залежностей, екстраполяція, заснована на факторному аналізі та ін.

Прогнозна інтерполяція — метод прогнозування, заснований на математичній інтерполяції, при якому вибір функції, що інтерполює, здійснюється з урахуванням умов і обмежень розвитку об'єкта прогнозування.

Метод історичної аналогії — метод прогнозування, заснований на встановленні й використанні аналогії об'єкта прогнозування з однаковим за природою об'єктом, що випереджає перший у своєму розвитку.

Метод математичної аналогії — метод прогнозування, заснований на встановленні аналогії математичних описів процесів розвитку різних за природою об'єктів з наступним використанням більш вивченого й більше точного математичного опису одного з них для розробки прогнозів іншого.

Випереджальний метод прогнозування — метод прогнозування, заснований на використанні властивості науково-технічної інформації випереджати реалізацію науково-технічних досягнень у суспільній практиці.

Патентний метод прогнозування — випереджальний метод прогнозування, заснований на оцінці (за прийнятою системою критеріїв) винаходів і дослідженні динаміки їхнього патентування.

Публікаційний метод прогнозування — випереджальний метод прогнозування, заснований на оцінці публікацій про об'єкт прогнозування (за прийнятою системою критеріїв) і дослідженні динаміки їхнього опублікування.

Цитатно-індексний метод прогнозування — випереджальний метод прогнозування, заснований на аналізі динаміки цитування авторів публікацій про об'єкт прогнозування.

Експертний метод прогнозування — метод прогнозування, що базується на експертній інформації.

Метод індивідуальної експертної оцінки — метод прогнозування, заснований на використанні джерела інформації одного експерта.

Метод психо-ітелектуальної генерації ідей — метод індивідуальної експертної оцінки, при якому виявлення експертної оцінки здійснюється за допомогою програмованого керування, що включає звертання до пам'яті людини або запам'ятовувального пристрою ПК.

Метод інтерв'ю — метод індивідуальної експертної оцінки, заснований на бесіді експерта із прогнозистом за схемою «питання — відповідь».

Метод колективної експертної оцінки — метод прогнозування, заснований на виявленні узагальненої об'єктованої оцінки експертної групи шляхом обробки індивідуальних, незалежних оцінок, винесених експертами, що входять у групу.

Метод експертних комісій — метод колективної експертної оцінки, що полягає у спільній роботі об'єднаних у комісію експертів, які розробляють документ про перспективи розвитку об'єкта прогнозування.

Матричний метод прогнозування - метод прогнозування, заснований на використанні матриць, що відбивають значення (вагу) вершин граф-моделі об'єкта прогнозування, з наступним перетворенням матриць та оперування з ними.

Дельфійский метод (метод Делфі) — метод колективної експертної оцінки, заснований на виявленні погодженої оцінки експертної групи шляхом їхнього автономного опитування у невеликій кількості турів, що передбачає повідомлення експертам результатів попереднього тура з метою додаткового обґрунтування оцінки експертів у наступному турі.

Метод колективної генерації ідей (метод віднесеної оцінки, метод «мозкової» атаки — метод колективної експертної оцінки, заснований на стимулюванні творчої діяльності експертів шляхом спільного обговорення конкретної проблеми, регламентований певними правилами: забороняється оцінка висунутих ідей, обмежується час одного виступу; допускаються багаторазові виступи одного учасника, пріоритет виступу має експерт, що розвиває попередню ідею; обов'язково фіксуються всі висловлені ідеї; оцінка висунутих ідей здійснюється на наступних етапах.

Метод керованої генерації ідей — метод колективної генерації ідей з використанням цілеспрямованого інтелектуального впливу (посилюючого або пригнічуючого) на процес генерації ідей.

Метод деструктивної віднесеної оцінки — метод колективної генерації ідей, реалізований за допомогою двох рознесених у часі сесій, перша з яких повністю підкоряється правилам колективної генерації ідей, а правила другої відрізняються тим, що пропонується критика ідей, висловлених на першій сесії.

Аналітичний метод прогнозування — метод прогнозування, заснований на одержанні експертних оцінок шляхом логічного аналізу прогнозної моделі.

Метод евристичного прогнозування — аналітичний метод прогнозування, який полягає у побудові й наступному урізанні дерева пошуку експертної оцінки з використанням якої-небудь евристики.

Метод побудови прогнозного сценарію (метод сценарію) — аналітичний метод прогнозування, заснований на встановленні логічної послідовності станів об'єкта прогнозування й прогнозного тла в часі при різних умовах для визначення цілей розвитку цього об'єкта.

Морфологічний аналіз — метод прогнозування, заснований на побудові матриці характеристик об'єкта прогнозування та їхніх можливих значень із наступним перебором й оцінкою варіантів сполучень цих значень.

Синоптичний метод — метод прогнозування, заснований на аналізі експертами відомої безлічі прогнозів об'єкта прогнозування й прогнозного тла з наступним їхнім синтезом.

Історично-логічний аналіз — метод прогнозування, заснований на системі структурно-тимчасових карт та (або) побудові тезаурусів з наступним аналізом змін їхніх структур.

Пряма верифікація — верифікація прогнозу шляхом його розробки методом, відмінним від попередньо використовуваного.

Непряма верифікація — верифікація прогнозу шляхом його зіставлення із прогнозами, отриманими з інших джерел інформації.

Інверсна верифікація — верифікація прогнозу шляхом перевірки адекватності прогностичної моделі у ретроспективному періоді.

Консеквентна верифікація ( дублююча верифікація) — верифікація прогнозу шляхом аналітичного або логічного виведення прогнозу з раніше отриманих прогнозів.

Верифікація повторним опитуванням — верифікація прогнозу шляхом використання додаткового обґрунтування або зміни експертом його думки, що відрізняється від думки більшості.

Верифікація опонентом — верифікація прогнозу шляхом спростування критичних зауважень опонента за прогнозом.

Верифікація обліком помилок — верифікація прогнозу шляхом виявлення й обліку джерел регулярних помилок прогнозу.

Верифікація компетентним експертом — верифікація прогнозу шляхом порівняння з думкою найбільш компетентного експерта.