- •1. Суть і компоненти національної економіки.
- •6. Національна економіка в системі економічних знань та її зв'язок з іншими науками.
- •7. Стан, джерела і завдання вивчення економіки суверенної україни.
- •10. Екологічна ситуація в україні
- •11. Економічне становище населення і мотивація праці в україні у складі колишнього срср
- •13. Людський потенціал україни та його складові
- •14. Демографічна ситуація
- •16. Грошові доходи населення, їхня структура і динаміка в україні.
- •17. Концепція людського розвитку та її реалізація в україні.
- •18. Капітал і його роль у розвитку економіки україни
- •19. Природні ресурси україни, його значення у розвитку національної економіки
- •20. Структурна перебудова економіки україни та її основні напрями.
- •21. Перехідна економіка
- •25. Найважливіші завдання побудови соціальної ринкової економіки україни. Конституція україни
- •29. Підприємство, його функції та роль у здійсненні інституційних перетворень в україні.
- •30. Найважливіші етапи розвитку підприємництва в україні
- •31. Антимонопольна політика та розвиток конкуренції в україні.
- •32. Природні моноплії, їхнє функціонування в економіці україни.
- •35. Безробіття
- •36. Становлення ринку праці в україні.
- •37. Соціальна політика
- •39. Пенсійна реформа
- •40. Чинники і політика становлення середнього класу в україні
- •41. «Тіньова економіка», її основні компоненти.
- •42. Основні напрями детінізації економіки в україні.
- •43. Фінансова система україни та основні засади фінансової політики
- •46. Розвиток фінансового ринку в україні
- •48. Грошово-кредитна система україни. Основні етапи становлення грошової системи україни.
- •50. Розвиток банківської системи 1991-1997
- •53. Місце і роль промисловості у системі національної економіки україни
- •54. Розвиток електроенергетичної галузі України за роки незалежності.
- •55. Розвиток вугільної промисловості України за роки незалежності.
- •56. Розвиток нафтогазової промисловості
- •57. Розвиток металургійної галузі
- •58. Формування і реалізація державної промислової політики
- •59. Інвестиційний потенціал україни. Основні напрями інвестиційної політики в україні.
- •61 . Транспортна система України
- •62. Залізничний транспорт в Україні
- •67. Трубопровідний транспорт України.
- •68. Будівельний комплекс Укр.,його розвиток в роки незалежності.
- •69. Формування сучасної системи звязку і телекомунікацій в Укр.
- •70. Місце і роль с/г у системі національної економіки україни.
- •71. Аграрна політика
- •72. Формування і функціонування аграрного ринку в україні.
37. Соціальна політика
Соціальна політика - це заходи держави, спрямовані на пом'якшення нерівності в розподілі доходів, що є неминучою характерною рисою ринкової економіки. Вона спрямована на послаблення диференціації доходів і майна, пом'якшення суперечностей між учасниками ринкової економіки і запобіганню соціальних конфліктів на економічному ґрунті. З напрямів соціальної політики, викладених в одному з послань Президента до Верховної Ради України, можна виділити:
-досягнення соціальної злагоди у процесі суспільного розвитку на основі соціального миру та співпраці
-утвердження у суспільстві соціальної справедливості як важливої суспільної цінності,створення умов для соціальної безпеки;
-розширення, поглиблення суспільного поля для реалізації творчого соціального потенціалу людини
-формування у суспільстві нової соціальної культури
-формування та розвиток соціально-ринкової економіки, соціально орієнтованого господарства, за якого економічна свобода ринку спрямовувалася б на посилення соціальної безпеки людини і суспільства, соціальної захищеності особистості, її незалежності від держави;
-регулювання розвитку соціально-етнічних, етнонаціональних відносин на основі принципу рівності всіх націй і етнічних груп,
-регулювання сімейно-шлюбних відносин, спрямованих на зміцнення соціальних, духовних, моральних, матеріальних цінностей сім’ї
-регулювання процесів соціально-територіального розвитку соціально-просторовими формами організації суспільства
-створення умов для заохочення продуктивної трудової діяльності
-створення умов для забезпечення достатнього життєвого рівня кожної людини, її сім’ї
-вироблення та створення гнучкої, динамічної системи оплати праці на основі глибокої структурної реформи заробітної плати,
-регулювання ринку праці, здійснення політики зайнятості, мета якої — максимальне забезпечення роботою працездатного населення
-глибока структурна реформа державної житлової політики на основі створення умов для розширення, стимулювання і децентралізації житлового будівництва у різних формах за рахунок різних джерел фінансування
38. СИСТЕМА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ.
Соціальний захист населення – законодавчо закріплена система держ. гарантій та прав усіх громадян. Сьогодні в Україні діють 4 типи соц. програм: 1) соціальні пільги, 2) виплати і пільги за ЧАЕС, 3) субсидії на сплату житлово-комунальних послуг і палива, 4) допомога сім’ям.
Усі соціальні допомоги поділяються на універсальні і адресні. Універсальні ( пенсії за віком, за інвалідністю) надаються за принципом права.
Основними заходами держави відносно соціального захисту населення є:
Індексація зарплат, пенсій, стипендій під час інфляції і під час зростання індексу цін;
Надання держ. Допомоги малозабезпеченим і їх сім’ям;
Надання допомоги незахищеним верствам населення;
Грошові виплати населенню, яке потерпіло від стихійних лих і екологічних катастроф.
Основні засади с-ми соц. Захисту були сформовані ще в 1993р., проте їх реалізація мала доволі повільний характер. Це відбувалося в наслідок зростання не виплат з/п і ін. доходів громадян внаслідок не відповідності управління соц. Фондами та с-ми використання цих коштів.
Мінімальна зарплата та прожитковий мінімум – те на що звертають увагу при плануванні бюджету. Основною метою соц. Захисту є надання кожному члену суспільства незалежно від соц. Походження, національності чи расової приналежності, можливості вільно розвиватись, реалізовувати свої здібності. Крім соціального захисту держава здійснює соціальну політику, що складається з таких підрозділів: 1) Ринок праці та зайнятість населення, 2) Регіональні програми вдосконалення зайнятості населення, 3) Зовн. і внутр. міграційна політика, 4)Реформування відносин праці на основі соц. партнерства.