3.1.6. Розподіл об'ємів земляних мас

Для раціональною виконання планувальних робіт необхідно скласти схему розподілу земляних мас (рис. 6), що виключає повторні перевали грунту і передбачає доставку грунту з виїмки в насип найкоротшими шляхами.

При розподілі земляних мас на майданчику складають таблицю шахового балансу (табл. 6).

Т а б л и ц я 6

№ квадрату		Виїмка
			2в	3в	5в	6в	Баланс насипу	Незбалансований грунт
		об'єм, м3
н а с и п	1н 2н 3н 4н 5н
баланс виїмки
незбалансований грунт

Рис. 6. Схема розподілу земляних мас

3.1.7. Визначення середньої дальності переміщення грунту механізованими способами

1-й варіант. Середня відстань переміщення вантажів, що розробляються, механізованим способом визначається (див. ЕНиР, сб.2, Земляні роботи, М. 1979 стор. 25):

а) при роботі скреперів, як полусума відстаней набору грунта, робочого ходу, розвантаження і порожнього, тобто як половина всього шляху за один цикл (рис. 10).

Рис. 7. Схема роботи скрепера

б) при роботі бульдозерів, грейферів і грейфер-екскаваторів, як середня відстань між осями (серединою) розробляємого і відсипаємого об'єму грунту (рис. 7а)

Рис. 7а.

Відстань переміщення грунту бульдозером, грейфером і грейфер-екскаватором (L) дорівнює середній відстані між серединами об'єму грунту, що розробляється та відсипається, за ураховуваний період.

2-й варіант: середню дальність транспортування грунта при плануванні майданчики визначають графічно:

- на плані майданчика з сіткою квадратів проводять лінію MN нульових робіт;

- визначають центр ваги для кожної фігури (виїмки і насипу);

- центри ваги фігур (виїмки і насипу) сполучають прямою, що відповідає середньій дальності транспортування грунту в масштабі майданчику.

3.1.8. Методи ущільнення грунту в насипу при вертикальному плануванні майданчика

Одночасно з розробкою грунту у виїмці, транспортуванням і відсипання в насип, його необхідно пошарово ущільнювати для забезпечення стійкості, міцності і мінімально допустимого осідання насипу, що зводиться.

Відомо чотири основні засоби механізованого ущільнення насипних грунтів: укочування, трамбування, вібрація і комбінований.

Вибір способу ущільнення залежить від конструкції споруди, вигляду і стану грунту, форми і розмірів ущільнюваного масиву, прийнятого методу укладання грунту, цілі ущільнення і ін. конкретних умов.

Вважається, що укочуванням можна ущільнювати будь-які грунти шарами 15-45см. Трамбування - вигідне для ущільнення зв'язних і незв'язних грунтів при товщині шара до 1,2 - 1,5 м. Вібрація - доцільна для ущільнення незв'язних грунтів шарами до 40 см.

Грунт відсипають, планують і ущільнюють з дотриманням певних технологічних вимог. Ущільнювати свіжовідсипаний насип слід уздовж осі споруди від краю насипу до середини, щоб уникнути зсувів грунту у бік укосів.

Перед відсипанням насипу необхідно установити: товщину ущільнюваного шара, числа проходів по одному сліду, відносної вогкості грунту. Доданий на поверхню земляного полотна грунт розрівнюється бульдозером (Е2-1-22) на всю ширину полотна шаром необхідної товщини. У разі необхідності грунт зволожують.

Частіше всього в насипах грунт ущільнюють за допомогою різних типів катків, працюючих в зчепі з трактором.

Основні показники для катків при ущільненні земляного полотна приведені в додатку 4, табл. 2 і ЕНиР Е2-1-29.

Для трамбування застосовують трамбуючі пристрої - плити на екскаваторах і трамбуючі машини.

Тривалість ущільнення грунту в насипі відповідає тривалості роботи комплекту машин по вертикальному плануванню майданчика (бульдозерами, скреперами або екскаваторами), що необхідно враховувати у формулі (16).