4.Питання Засади соціального партнерства, вироблені моп, їхсутність

   Основу цивілізованихвідносин, щоскладаютьсяміжсоціальними партнерами, повинніскладатипринципи, виробленіМіжнародноюорганізацієюпраці (МОП), якімаютьуніверсальний, загальносвітовий характер.    Перший принципполягає в тому, щозагальний і міцний мир у світовомуспівтовариствіможе бути встановленийтільки на основісоціальноїсправедливості.    Другий принциппроголошуєнеобхідністьствореннянормальних, ”людських” умов праці у всіхкраїнах. Соціальніпартнериданоїкраїни, регіону, підприємства при вирішеннісоціально-трудових проблем, повиннівраховуватитінаслідки, якіможутьвикликатиїхнідії в іншихкраїнахчирегіонах.    Третій принцип– дотриманнясвободи слова та свободиоб'єднання є необхіднимиумовамипостійногопрогресу, оскількисутністьсоціального партнерства ґрунтується на рівноправномуфункціонуванні одного партнера — підприємця та іншого — профспілки як представника трудящих.    Четвертий принциппроголошує,щобідність у будь-якійкраїні є загрозою для загальногодобробуту.    П'ятий принцип: усі люди, незалежновідраси, віри та статі, мають право на матеріальнийдобробут і духовнийрозвиток в умовахсвободи і гідності, сталості в економіці та рівнихможливостей.    Шостий принцип: сприяннязабезпеченняповноїзайнятості іпідвищенняжиттєвогорівня    Порядіззагальними принципами МОП, на якихбудуєтьсяідеологіявсієїсистемисоціального партнерства, існуютьспецифічніпринципиорганізаціїроботипартнерівпід час веденняколективнихпереговорів та взаємнихконсультацій:    1) принцип трипартизму – представництво уряду (абовиконавськихорганівчивиконавськихорганівдержавноївлади, профспілок і підприємців;    2) принцип рівності та рівноцінностісторін при веденнівзаємнихпереговорів і недопустимістьобмеженьзаконних прав трудящих і підприємців;    3) паритетністьпредставництва (однаковакількістьпредставниківусіхсторін);    4) регулярністьпроведенняпереговорів та консультацій;    5) довір'я у відносинах, знання і повага прав та обов'язківсуб’єктівпереговорів, недопущенняпротистоянняінтересівсторін;    6) обов'язковістьвиконаннядосягнутихдомовленостей та відповідальність за виконанняприйнятихзобов’язань.    Ефективнефункціонуваннясистемисоціального партнерства забезпечуєтьсярівноправністю та рівноцінністюсторін. Нерівноправністьведе до вищості одних над іншими, до диктату сильнішого та ігноруванняінтересівслабкого партнера. Тому баланс інтересівможутьзабезпечититількирівноправністорони. Якщорівноправністьзабезпечуєтьсянормативними актами, то рівноцінністьбагатозалежитьвід самих партнерів, відїхніхособистихякостей, професійноїпідготовки, знань, вмінь і навичок.    Партнери на переговорах та під час консультаційповинні бути рівноюміроюкомпетентними, тому важливимзавданням є формуванняпрофесійно-компетентнихорганів та іншихінститутівсоціального партнерства.    Важливимпитанням у системісоціального партнерства є розподілучасниківпереговорів (суб’єктів). В Українідержава береактивну участь в соціальномупартнерстві на національному, регіональному і галузевомурівнях, виконуючифункції гаранта, контролера, арбітра і ін.    Як гарант основнихгромадянських прав держава організовує, координує і регулюєсоціально-трудовівідносини. У межах цієїфункції держава розробляєправовіоснови і організаційніформисоціального партнерства, правила і механізмивзаємодіїсторін, встановлюєобґрунтованірозміристандартів (мінімальноїзаробітної плати, соціальнихпільг і гарантій). У межах цієїфункції держава можевиступати як незалежний регулятор соціально-трудовихвідносин, встановлюючиюридичні рамки, якізахищають права профспілок і трудящих і закладаютьорганізаційні та процедурніосновиколективнихпереговорів і вирішеннятрудовихконфліктів. При виникненнітрудовихконфліктівунаслідокпроведенняпереговорів і тлумаченняположеньугод і договорів держава бере на себе функціюарбітра – сприяєвирішеннюконфліктів через примирливі і арбітражніпроцедури.    Профспілкиє однієюізсуспільнихорганізацій (наймасовішеоб'єднання), якістворюються трудящими для захистусвоїхекономічних і соціальних прав. Основною метою, яку ставлять перед собою профспілки, є підвищеннярівнязаробітної плати, збереженняробочихмісць для членівпрофспілки, участь найманихпрацівниківвуправліннівиробництвом і розподілівиробленого продукту, а такожствореннясприятливих умов праці.    Союзироботодавцівстворюються на основізагальнихінтересівпрацедавців як покупцівробочоїсили. Маючисвоїінтереси в отриманніприбутків, завоюванніринківзбуту та ін., підприємці в системісоціального партнерства бачатьможливостіпроведеннязлагодженоїтехнічно-економічної та соціальноїполітики, розвиткувиробництва без деструктивнихконфліктів.    Український союз промисловців і підприємців (УСПП), якийстворений в 1992 р., є неурядовоюгромадськоюорганізацією, яка сьогодніоб’єднує 16 тис. членів – промислові, транспортнібудівельні, фінансові та іншіпідприємницькіструктурирізних форм власності (70% підприємствнедержавної і 30% державноївласності).    У 1998 р. підписаноДекларацію про створенняКонфедераціїроботодавцівУкраїни, щодаєможливістьпромисловцям та підприємцямбрати участь у переговорах з профспілками на національномурівні про укладанняГенеральної угоди; проводитиузгодженуполітикусоціально-трудовихвідносин та консолідовановідстоюватисвоїінтереси і захищати права щодорозвиткунаціональноготоваровиробника.