Тема 4. Внутрішні джерела фінансування підприємств

У науково-практичній літературі можна зустріти дві основних концепції трактування сутності та класифікації внутрішніх джерел фінансування. Перший підхід зорієнтований на фінансові результати, другий — на рух грошових потоків. Це зумовлено тим, що не завжди доходи та витрати підприємства, відображені у звіті про фінансові результати, збігаються з грошовими надходженнями (видатками) в рамках операційної та інвестиційної діяльності відповідного періоду. Наприклад, величина виручки від реалізації продукції, відображена у звітності, може не збігатися з грошовими надходженнями від реалізації в тому ж періоді. З іншого боку, не всі витрати, які враховуються при визначенні фінансових результатів певного періоду, пов’язані з грошовими видатками.

До внутрішніх джерел фінансування підприємств здебільшого відносять такі:

• чистий прибуток;

• амортизаційні відрахування;

• забезпечення наступних витрат і платежів.

Дискусійним є питання віднесення до внутрішніх джерел фінансування грошових надходжень від інвестиційної діяльності, зокрема, процентів, дивідендів, виручки від реалізації необоротних активів, фінансових інвестицій тощо. Прихильники віднесення зазначених надходжень до зовнішніх фінансових джерел обґрунтовують свою позицію тим, що дезінвестиції та фінансові доходи не є результатом операційної діяльності, а отже, не можуть розглядатися як внутрішнє фінансування.

Отже, віднесення згаданих надходжень до внутрішніх є виправданим, оскільки за їх рахунок можна покрити потребу підприємства в капіталі, не вдаючись до зовнішніх фінансових джерел, які мобілізуються на ринку капіталів. Принциповим є те, що при внутрішньому фінансуванні капітал, який був вкладений в необоротні та оборотні активи (за винятком грошових еквівалентів), вивільняється і трансформується в ліквідні засоби, у вигляді частини виручки від реалізації та інших доходів, які залишаються на підприємстві після сплати всіх податків. Інакше кажучи, це та частина фінансових ресурсів підприємства, джерелом формування якої є операційна та інвестиційна діяльність і яка не пов’язана із залученням ресурсів на ринку капіталів.

Рис. 4.1. Внутрішні джерела фінансування підприємств

Як видно з рисунка, окрім вищезгаданих форм фінансування, внутрішню природу мають також фінансові ресурси, які формуються завдяки впровадженню раціоналізаторських заходів. Метою цих заходів є зменшення грошових видатків підприємства в результаті поліпшення організації оборотних активів, зокрема шляхом скорочення операційного циклу та економії на витратах.

Для підприємств, які не мають можливості залучити кошти із зовнішніх фінансових джерел (через низьку кредитоспроможність чи інвестиційну привабливість, недостатнє кредитне забезпечення), внутрішнє фінансування є єдиним способом забезпечення фінансовими ресурсами. Однак суттєвою проблемою, яка при цьому виникає, є проблема контролю власниками за ефективним використанням фінансових ресурсів.

Основним внутрішнім джерелом фінансування є самофінансування, пов’язане з реінвестуванням (тезаврацією) прибутку у відкритій чи прихованій формі. Підкреслимо, що амортизаційні відрахування не належать до самофінансування (як це досить часто можна зустріти у вітчизняній економічній літературі). Ефект самофінансування проявляється з моменту одержання чистого прибутку до моменту його визначення, розподілу та виплати дивідендів, оскільки отриманий протягом року прибуток вкладається в операційну та інвестиційну діяльність. Рішення власників підприємства про обсяги самофінансування є одночасно і рішенням про розмір дивідендів, які підлягають виплаті.

Фінансовий стан підприємства безпосередньо залежить від швидкості обертання оборотних коштів. Рівень використання оборотного капіталу характеризується такими показниками :

• оборотність (тривалість одного обороту) у днях – час повного кругообігу оборотних коштів

Т = Зс/ Рд ,

де Т – тривалість одного обороту , Зс- середній залишок оборотних коштів, Рд- середня одноденна виручка від реалізації продукції у періоді;

• коефіцієнт оборотності - кількість оборотів, що роблять оборотні активи за період,який аналізується, або виручка від реалізації продукції на одну гривню оборотних коштів (віддача оборотних активів)

Коб = Р/Зс ,

де Коб-коефіцієнт оборотності ; Р-виручка від реалізації продукції у періоді,що досліджується ; Зс-середній залишок оборотних коштів;

• коефіцієнт завантаження коштів у обороті –величина,обернена до коефіцієнта оборотності оборотних коштів, показує суму оборотних активів, що авансуються на 1 грн реалізації,(місткість за оборотними активами при відображенні у коп./грн),визначається за формулою:

Кз = Зс/Р ,

де Кз – коефіцієнт завантаження коштів у обороті ; Зс- середній залишок боротних коштів ; Р-виручка від реалізації продукції.

Оскільки значне місце в оборотних активах займають запаси, проаналізуємо їх склад, динаміку та структуру на основі даних табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Склад, структура і динаміка запасів ПАТ „Чернівецький хлібзавод” за 2009 - 2010 роки

Показник	Абсолютні величини		Питома вага		Відхилення (+;-)
	За 2009 р	За 2010 р	За 2009 р	За 2010 р	Абсо лютне	В питомій вазі %
1.Виробничі запаси	1740	1900	97,7	98	160	0,3
2.Поточні біологічні активи	0	0	0	0	0	0
3. Незавер- шене вироб ництво	0	0	0	0	0	0
4. Готова продукція	41	39	2,3	2	0	0,3
ВСЬОГО	1781	1939	100	100	118	0

Таким чином, склад і структура запасів позитивно впливають на фінансовий стан підприємства, що супроводжується зростанням виробництва та збільшенням рівня прибутковості.

Розглянемо, ще одну складову оборотних активів дебіторську заборгованість, тому проаналізуємо її структуру і динаміку за допомогою таблиці 4.2.

Незначне зменшення частки дебіторської заборгованості в поточних активах для підприємства може свідчити про нормальну кредитну політику стосовно покупців.

Таблиця 4.2

Аналіз структури та динаміки дебіторської заборгованості

ПАТ „Чернівецький хлібзавод” за 2009 –2010 роки.

тис. грн.

Розрахунки з дебіторами	Абсолютні величини		Питома вага		Відхилення (+,-)
	За 2009 рік	За 2010 рік	За 2009 рік	За 2010 рік	Абсолютне	Питома вага
1. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	4794	8407	21,3	33,5	3613	12,2
2. Дебіторська заборгованість за розрахунками	17680	16652	78,7	66,5	-1028	-12,2
РАЗОМ	22474	25059	100	100	2585	0

Таким чином, здійснивши аналіз структури оборотних активів в цілому, перейдемо до аналізу оборотності та ефективності використання оборотних активів

За допомогою даних таблиці 4.3 проведемо аналіз оборотності та ефективності використання оборотних активів на базі ПАТ „Чернівецький хлібзавод”.

Таблиця 4.3

Аналіз показників стану оборотності оборотних активів

ПАТ „Чернівецький хлібзавод” за 2009-2010р.

Показник	2009р.	2010р.	Відхилення (+;-)
Тривалість обороту, (дні)	186	262	76
Кількість оборотів, (раз)	1,9	1,8	-0,1
Коефіцієнт завантаження, грн.	0,542	0,548	0,006
Сума вивільнених чи залучених коштів, грн.	-794,5	-912,6	-118,1

За даними таблиці 4.3 можна зробити висновок, що тривалість обороту оборотних активів порівняно з попереднім роком підвищилась на 76 днів,що є негативним для підприємства. Кількість оборотів в 2010 році збільшилась на 0,1 і це значить, що кількість оборотів в оборотних активах за звітний період дещо зменшилась. Крім того зріс в 2010р. і коефіцієнт завантаження на 0,006 тис. грн.,що також є негативним, оскільки для одержання 1 грн.,виручки необхідно на 0,006 грн.. затратити більше ніж в попередньому. За результатами аналізу оборотності оборотних активів сума залучених коштів внаслідок прискорення оборотних коштів 118,1 грн.

Проаналізуємо показники ефективності використання оборотних активів за допомогою даних таблиці 4.4

Таблиця 4.4

Аналіз показників ефективності використання оборотних активів

ПАТ „Чернівецький хлібзавод” за 2009-2010р.

Показник	2009р.	2010р.	Відхилення (+;-)
Прибутковість оборотних активів , грн.	0,888	1,42	0,532
Рентабельність оборотних активів, %	88,8	142	53,2

За даними таблиці 4.5 проаналізовано показники ефективності використання оборотних активів ПАТ „Чернівецький хлібзавод” за досліджувані роки і помітно незначне покращення даних показників, адже прибутковість оборотних активів у звітному періоді збільшилась на 0,532 тис. грн., і означає, що підприємство отримає від використання 1 гривні оборотних активів на 0,532тис. грн. більше ніж у попередньому. Відповідно до цього, рентабельність оборотних активів збільшилась на 53,2%, що свідчить про ефективне використання оборотних активів на Підприємстві.

З метою аналізу ліквідності балансу ПАТ «Чернівецький хлібокомбінат» складемо наступну таблицю (табл. 4.5).

Таблиця 4.5

Аналіз ліквідності балансу ВАТ «Чернівецький хлібокомбінат» у 2009-2010 рр.

Актив	2009 р. (тис. грн)	2010 р. (тис. грн)	Пасив	2009 р. (тис. грн)	2010 р. (тис. грн)
А1	371	425	П1	27226	21192
А2	22474	25059	П2	2512	24750
А3	16431	19564	П3	-	-
А4	10159	15021	П4	19417	35027
Баланс	49435	80969	Баланс	49435	80969

Отже, баланс ПАТ «Чернівецький хлібокомбінат» за період 2009-2010 років є частково ліквідний тому, що виконуються не всі з вище перелічених умов.

Після встановлення ліквідності балансу згідно методики аналізу ліквідності та платоспроможності підприємства переходять безпосередньо до аналізу ліквідності підприємства. Методика та значення показників, що необхідно розрахувати згрупована і систематизована за допомогою в таблиці 4.6

Таблиця 4.6

Аналіз ліквідності ПАТ «Чернівецький хлібокомбінат» у 2009-2010 рр.

Показник	Значення показника		Відхилення (+,-)
	2009	2010
Коефіцієнт загальної ліквідності	1,308	1,435	0,127
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (оптим. знач.– 0,2-0,3)	0,012	0,009	-0,003
Коефіцієнт швидкої ліквідності (оптим. знач. – 0,7-0,8)	0,761	0,555	-0,206
Коефіцієнт поточної заборгованості	1	1	0
Тривалість одного обороту кредиторської заборгованості	144	175	31
Тривалість одного обороту запасів	58	59	1

З таблиці видно, що коефіцієнт загальної ліквідності більше 1, що є позитивним. Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності нижче норми, що свідчить про нездатність підприємства погасити поточні зобов’язання за рахунок високоліквідних активів. У2009 році коефіцієнт швидкої ліквідності знаходився в нормі – 0,761, а в 2010 році зменшився до 0,555, що означає що поточні зобов’язання у 2010 році погашатимуться довше ніж у 2009 році.

Для того, щоб детальніше ознайомитись з грошовими потоками проаналізуємо їх динаміку (табл. 4.7).

Таблиця 4.7

Оцінка динаміки грошових потоків ПАТ «Чернівецький хлібокомбінат» у 2009-2010 рр.

Види діяльності	2009 рік			2010 рік			Відхилення (+;-)
	вхідний грошовий потік	вихідний грошовий потік	чистий грошовий потік	вхідний грошовий потік	вихідний грошовий потік	чистий грошовий потік	вхідний грошовий потік	вихідний грошовий потік	чистий грошовий потік
Операційна діяльність	12546	10411	2135	128675	115027	13648	116129	104616	11513
Інвестиційна діяльність	36	2128	-2092	862	21000	- 20138	829	18872	- 18046
Фінансова діяльність	0	0	0	52581	46037	6544	52581	6037	6544
РАЗОМ	12582	12539	43	182118	182064	54	169536	169525	11

Отже, з таблиці видно, що чистий грошовий потік у 2010 році збільшився на 11 тис. грн. Збільшення відбулося за рахунок збільшення вхідних та вихідних потоків у 2010 році.