Тема 3. Формування власного капіталу підприємства

Власний капітал підприємства – це підсумок першого розділу пасиву балансу, а саме перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобов'язаннями.

Основними складовими власного капіталу є:

1. Статутний капітал;

2. Додатковий капітал;

3. Резервний капітал;

4. Нерозподілений прибуток.

Статутний капітал є невід'ємною складовою частиною практично будь-якого підприємства, разом з тим, він - досить умовна величина, яка означає сукупний розмір внесених засновником або учасником коштів в момент створення товариства, наприклад, надане в натуральній формі у власність підприємствам за рахунок внесків до статутного капіталу чи в оплату акцій, оцінюють за вартістю, визначеною за домовленістю учасників. Через деякий період часу, кошти, внесені до статутного капіталу, можуть бути як примножені, так і втрачені повністю або частково. Тому об'єктивною оцінкою будь-якого підприємства є не розмір його статутного капіталу, а кошти чистих активів. До того ж сам по собі розмір не може ніяким чином гарантувати право кредиторів на майно підприємства.

Сума статутного капіталу, яка на дату реєстрації підприємства заявлена, але фактично не внесена засновниками, представляє собою неоплачений капітал підприємства.

Додатковий капітал складається з емісійного доходу, тобто доходу, одержимого від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість; іншого вкладеного капіталу; дооцінки активів; безоплатного одержання необоротних активів; іншого додаткового капіталу.

Резервний капітал представляє собою суму резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства. Створюється резервний капітал в акціонерному товаристві у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25% статутного капіталу. Щорічні відрахування на поповнення резервного капіталу передбачаються установчими документами та здійснюються за рахунок чистого прибутку, але не можуть бути менше 5 % його загальної вартості.

Резервний капітал підприємства можна розглядати в широкому і вузькому значенні. В широкому значенні до резервного капіталу відносяться всі частини капіталу, призначені для покриття можливих непередбачених збитків і втрат.

У вузькому значенні резервним вважається капітал, сформований за рахунок відрахувань з чистого прибутку і відображений в статті балансу «Резервний капітал».

Формування власного капіталу, відбувається за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел власних коштів. Джерела формування власного капіталу наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Джерела формування власного капіталу підприємства

№ з/п	Джерела	Склад джерел
1	Внутрішні джерела	1. Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства. 2. Амортизаційні відрахування від основних засобів і нематеріальних активів. 3. Цільові надходження та інші внутрішні джерела формування власних фінансових ресурсів.
2	Зовнішні джерела	1. Кошти засновників, що вкладаються в статутний капітал (пайові внески учасників). 2. Кошти, що надходять за рахунок випуску (емісії) акцій. 3. Кошти державного та місцевого бюджетів, що використовуються на безповоротні основі. 4. Інші джерела формування власних фінансових ресурсів.

У складі внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. Він формує переважну частину його власних фінансових ресурсів, забезпечує приріст власного капіталу, а відповідно, і ріст ринкової вартості підприємства.

Певну роль у складі внутрішніх джерел виконують також амортизаційні відрахування, особливо на підприємствах із високою вартістю власних основних засобів і нематеріальних активів; проте суму власного капіталу підприємства вони не збільшують, а лише є засобом його реінвестування. Інші внутрішні джерела не грають помітної ролі у формуванні власних фінансових ресурсів підприємства.

У складі зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить внескам засновників у статутний (пайовий) капітал, а також емісії та реалізації акцій в акціонерних товариствах.

Для окремих підприємств одним із зовнішніх джерел формування власного капіталу можуть бути кошти державного та місцевого бюджетів, що використовуються на безповоротні основі та інша безплатна фінансова допомога, яка надається, як правило, лише окремим державним підприємствам.

До числа інших зовнішніх джерел входять безплатно передані підприємству матеріальні та нематеріальні активи, що включаються до складу його балансу.

При виборі схеми формування структури власного капіталу та вибору джерел його фінансування власник підприємства стикається з проблемою вибору фінансування свого підприємства.

Існує дві основні схеми:

– змішане фінансування, що передбачає формування капіталу як за рахунок власних, так і за рахунок позичкових коштів, що залучаються у різних пропорціях;

– повне самофінансування, що передбачає формування капіталу підприємства виключно за рахунок власних його видів, що відповідають

організаційно-правовій формі підприємства.

При виборі кожної зі схем необхідно враховувати переваги те недоліки джерел фінансування.

Переваги власного капіталу:

– власний капітал є фінансовою основою підприємства;

– залучення власного капіталу є більш простим порівняно з залученням позикового капіталу, що пов'язане з тим, що рішення, пов'язані із збільшенням капіталу приймає власники та менеджери підприємства без необхідності отримання згоди інших господарюючих суб'єктів;

– власний капітал забезпечує більш високу можливість генерування прибутку в усіх сферах діяльності.

Недоліками власного капіталу є:

– обмеженість обсягу залучення фінансових ресурсів для розширення операційної та інвестиційної діяльності підприємства на окремих етапах його життєвого циклу;

– висока вартість;

– неможливе забезпечення перевищення коефіцієнта фінансової рентабельності підприємства над економічною рентабельністю.

Серед недоліків значне місце посідає висока вартість капіталу. Позичковий капітал оцінється менеджментом підприємства за розмірами відсотків, а формування власного капіталу перебуває під впливом таких цінових чинників як дивіденди.

Отже, можемо розрахувати дані показники на прикладі ПАТ «Чернівецький хлібокомбінат».

Загальна рентабельність після сплати податків за 2010 рік дорівнює 6.1%, що на 1,4 менше ніж у 2009 році. Таке відхилення даного показника має негативне значення, оскільки зменшується сума чистого прибутку і фінансових витрат, які припадають на одиницю капіталу підприємства. На таке значення цього показника вплинуло, загальним чином збільшення загальної вартості капіталу даного підприємства, що спричинене збільшенням поточних зобов’язань – на 15924 тис. грн. та доходів майбутніх періодів – на 13441 тис. грн. А також негативний вплив на значення цього показника має зменшення чистого прибутку.

Таблиця 3.1

Аналіз показників ефективності використання капіталу ПАТ «Чернівецький хлібокомбінат»

Показники	За 2009 рік	За 2010 рік	Відхилення (+;-)
Загальна рентабельність після сплати податків, %	7,5	6,1	-1,4
Рентабельність власного капіталу, %	23,8	19,3	-4,5
Рентабельність загальної суми капіталу, %	13,0	6,1	-6,9

Рентабельність власного капіталу у 2010 році дорівнює 19,3%. Даний показник показує, що на одиницю власного капіталу припадає 19,3% чистого прибутку. Від’ємне відхилення даного показника негативне для підприємства, оскільки зі зменшенням рентабельності власного капіталу зменшується його прибутковість.

Рентабельність загальної суми капіталу у 2010 році складає 6,1%, в той час, як у 2009 році цей показник дорівнював 13,0%. Таке значення даного показника є негативним, що спричинене збільшенням поточних зобов’язань та доходів майбутніх періодів.

Таблиця 3.2

Аналіз показників оборотності загальної суми капіталу ПАТ «Чернівецький хлібокомбінат»

Показники	За 2009 рік	За 2010 рік	Відхилення (+;-)
Тривалість обороту, дні	172	225	+153
Капіталовіддача, грн..	2,093	1,600	-0,493
Капіталомісткість, грн..	0,478	0,626	+0,148

На підставі таблиці 3.2. можна зробити наступні висновки:

Показник тривалості обороту капіталу у 2010 році дорівнює 255 днів , що на 157 днів більше ніж за аналогічний період 2009 року. Це показник показує, що протягом 255 днів капітал підприємства здійснить один оборот. Збільшення відхилення даного показника негативне для підприємства, оскільки збільшується тривалість фінансового і операційного циклу.

Показник капіталовіддачі дорівнює 1,6, що характеризує, що у 2010 році про використання 1 грн. капіталу підприємства було отримано 1,6 грн. виробленої (реалізованої) продукції. Таке значення цього показника є хорошим для підприємства. Проте його динаміка свідчить про зворотне. На таке значення цього показника в динаміці вплинуло, головним чином, збільшення загальної суми майна у 2010 році та незначне збільшення виручки від реалізації продукції.

Охарактеризовуючи показник капіталомісткості всього капіталу у 2010 році можна сказати, що він дорівнює 0,626, та означає, що для реалізації 1 грн. виробленої продукції потрібно 0,63 грн. капіталу. Позитивним є зменшення даного показника. Проте, на даному підприємстві, цей показник має додатне відхилення. На таке значення цього коефіцієнта, як і минулих, вплинуло незначне збільшення виручки від реалізації та заначне збільшення вартості всього капіталу.

Отже, якщо аналізувати показники що характеризують структуру капіталу ПАТ «Чернівецький хлібокомбінат», то з таблиці 5.3. видно, що індекс іммобілізації активів у 2010 році дорівнює 0,696, що на 0,173 більше у порівнянні з 2009 роком. Даний показник показує, що частка необоротних активів у власному капіталі збільшилася. Це явище є досить поганим оскільки відбувається процес капіталізації власного капіталу.

Узагальнюючи дане дослідження, слід зазначити, що у даного Підприємства оборотність капіталу в 2010 році погіршилась в порівнянні з 2009 роком.