Тема. Культура Стародавньої України План
Основні етапи розвитку стародавньої культури східних слов’ян.
Трипільська культура – культура мальованої кераміки.
Скіфи та їхня культура.
Сарматська культура.
Культура антів.
1. Основні етапи розвитку стародавньої культури східних слов’ян
Предки сучасних українців проживали на досить обширній території, яка має давню історію. Стародавні слов’яни мали тісні зв’язки з різними народами стародавнього світу та їх культурами.
Виділяють такі етапи розвитку культури стародавніх слов’ян:
мізинський;
трипільський;
черняхівський
Деякі вчені вважають, що вже в епоху пізнього палеоліту ( приблизно 25 тис .р. до. н.е.) на території України існував певний рівень культури. Розкопки біля села Мізинь (Чернігівська область) засвідчують це. Тут були знайдені житла стародавніх мисливців, споруджені з дерева і кісток мамонта у вигляді наметів. Знайдені кам’яні знаряддя праці, статуетки, прикраси із слонової кістки.
У той період люди навчились добувати вогонь, споруджувати житло. Головним заняттям було полювання. Релігійні вірування – фетишизм, анімізм, магія.
Первісні люди вірили, що предмети (камені, стріли, мечі, чаші,плуги, дерево, пізніше – ідоли) якось можуть на них впливати, допомагати. Ці вірування лежать в основі фетишизму. Найпоширеніша форма фетишизму – носіння амулетів, якому приписувалась надприродна магічна сила, здатність охороняти власника.
Зароджується і магія – віра у можливість впливу на когось або щось за допомогою заклинань, обрядів, церемоній.
Первісні люди вірили у існування безсмертної душі, яка після смерті тіла продовжує існувати, переселившись у загробне життя – анімізм. Люди вірили, що все навколо живе: дихає, відчуває біль, має бажання тощо. Тому до всього, що є у природі, ставились як до живої істоти (сонце сходить, буря виє, дощ іде тощо). Крім того, анімізм передбачав існування духів – надприродних фантастичних істот.
У період мезоліту (приблизно 15 тис. р. до. н.е.) людина виготовляла кам’яні знаряддя праці, приручила собаку. Розвивається рибальство. Формується матріархат. Релігійні вірування – тотемізм і землеробські культи.
Первісні люди вірили, що певні види тварин чи рослин є їхніми предками-покровителями, тому між ними є зв’язок. Тотем був покровителем роду, його шанували і забороняли вбивати. Це суть тотемізму. На основі тотемізму виник культ тварин.
Землеробські культи – це поклоніння богам-покровителям землеробства, тваринництва та інших господарських занять. Шанувались боги родючості полів, рослин, тварин. Так, існував культ Матері-Землі, Золотого Плуга, богині Лади – матері світу тощо.
Для доби неоліту (приблизно 7 тис. р. до .н. е) характерний перехід від збирання і полювання до хліборобства і скотарства. Розвивається гончарне мистецтво і ткацтво, орнаментальне мистецтво (керамічні вироби прикрашались прямими лініями у вигляді шнурів білих, чорних і червоних) – шнурове мистецтво.
В добу неоліту вищого рівня розвитку набула трипільська культура (5-3 тис. до н.е.). Наступний етап – скіфська культура (6-2 ст. до н. е.), згодом новий етап – черняхівська культура, яку ще називають культурою антів (2-5 ст. н. е.)