- •«Безпека життєдіяльності»
- •«Безпека життєдіяльності»
- •Місце практичних занять у структурі навчальної дисципліни
- •4. Тематичний план дисципліни
- •Зміст практичних занять та форма контролю
- •Практичне заняття № 1. Тема: ризик як фактор оцінки небезпеки середовища життєдіяльності людини Мета роботи:
- •Розробити заходи по запобіганню ризиків, особливо техногенного походження, згідно варіанту роботи;
- •Набути навичок практичного використання знань щодо мінімізації втрат майна та здоров’я і життя людей у зоні лиха.
- •Розробити заходи по запобіганню виникнення ризиків техногенного походження, згідно варіанту роботи;
- •Навчальний матеріал
- •Більш глибокий аналіз та оцінку ступеню ризику можна визначити, враховуючі наступні параметри:
- •За допомогою формули коефіцієнта нещасних випадків (Нв) можна визначити його значення на тисячу чи іншу кількість працюючих:
- •Контрольні питання
- •Практична робота №2 Тема: Безпека руху. Дорожньо – транспортні пригоди. Дорожньо – транспортний травматизм, перша медична допомога потерпілим.
- •Навчальний матеріал
- •Алгоритм 3. Переломи, перша медична допомога. Іммобілізація пошкоджених частин тіла
- •Алгоритм 3.1. Транспортна іммобілізація
- •Навчальний матеріал
- •Б. Ураження електричним струмом та блискавкою
- •Навчальний матеріал
- •Визначення основних понять і термінів:
- •Дії електричного струму в організмі людини.
- •Алгоритм першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом:
- •В. Утоплення
- •Навчальний матеріал
- •Визначення основних понять і термінів:
- •Головними ознаками "синього" утоплення є:
- •Практичне заняття № 4 тема: гострі отруєння, перша медична допомога
- •Нервова система
- •Основні ознаки і загрозливі для життя стани гострих отруєнь.
- •Нервова система
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 5. Принципи оцінки радіаційної обстановки. Виявлення радіаційної обстановки
- •Варіанти ситуаційних завдань
- •Р ис. 4.1 Схема зон радіактивного зараження місцевості після вибуху (викиду) радіактивних речовин
- •Навчальний матеріал
- •Розміри зон зараження місцевості наземного ядерного вибуху, км, в залежності від потужності вибуху (викиду р/р) та швидкості вітру
- •Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на різний час після ядерного вибуху
- •Б. За даними розвідки (моніторингу)
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 6. Принципи оцінки хімічної обстановки
- •Навчальний матеріал
- •Графік для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря.
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 6.1. Засоби та методи знезаражування
- •Навчальний матеріал
- •Начальник сзт
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 7. Засоби індивідуального захисту, захисні споруди та евакуаційні заходи.
- •Практична частина
- •Промислові протигази
- •Р ис.__ Респіратор р-1.
- •Промислові респіратори у-2к , рпг-67 та Ру-60м
- •2. Засоби захисту шкіри і медичні засоби захисту
- •Практичне тренування щодо застосування зіз
- •Практична робота № 8. Тема: поведінка людини в екстремальних ситуаціях
- •Методологія екстремальних станів людини
- •Діаграма постраждалих які, не отримавши своєчасно допомогу - загинуть
- •Алгоритм розвитку екстремальних станів
- •Теми рефератів
- •Питання для підготовки до заліку з дисципліни “безпека життедіяльності”
- •Список рекомендованої літератури.
Навчальний матеріал
В залежності від кількості потерпілих розрізняють 5 категорій транспортних катастроф по ступеню медичних наслідків:
І – до 5 чоловік;
ІІ – 5-15 чоловік;
ІІІ – 15-30 чоловік;
ІV – 30-50 чоловік;
V – більше 50 чоловік.
Незалежно від виду транспортної аварії (катастрофи), загальним для всіх є загибель багатьох десятків, сотень і навіть тисяч людей. У той же час, для кожного виду транспортної аварії є характерні види травм (табл..1).
Транспортна травма – механічне пошкодження, що виникло внаслідок дії на людину рухомого транспорту або при падінні з нього.
Автомобільна травма – сукупність пошкоджень, які виникають у водія, пасажирів, пішоходів внаслідок автотранспортної пригоди.
Існує 5 видів автотравм:
пошкодження від зіткнення людини з рухомим автомобілем;
пошкодження від переїзду колесами рухомого автомобіля;
пошкодження від випадіння з рухомого автомобіля;
пошкодження в кабіні;
пошкодження від здавлення тіла між автомобілем та іншим предметом.
Пошкодження
первинний контакт з автомобілем – удар;
закидання тіла на автомобіль – удар;
падіння тіла на грунт – удар;
ковзання по ґрунту – тертя.
Від первинного удару – синці, гематоми, забиття, рани, переломи, розриви і відриви внутрішніх органів.
Передній бампер – переломи кісток бедра або гомілки, струс тіла.
Після первинного удару тіло закидає на капот – пошкодження голови, грудної клітини.
При падінні на грунт – голова, кінцівки.
Табл. 2.1. Транспортні аварії, види пошкоджень.
Профілактика і допомога при екстремальних станах повинні мати комплексний характер і, по можливості, бути терміновими. Відомо, що в екстремальних ситуаціях серед потерпілих, які не отримали першу медичну допомогу протягом години, вмирає 40%, протягом 3-х годин – 60%, протягом 6 годин – 96%. Крім того, встановлено: кожних 20 із 100 загиблих при катастрофах (нещасних випадках) можна було би врятувати, якщо б допомога була своєчасною і правильною.
Головною вимогою в організації першої медичної допомоги є своєчасність і послідовність виконання її елементів і складається з двох етапів:
І. Алгоритм огляду:
оглянути ротову порожнину, верхні дихальні шляхи, одночасно видалити сторонні тіла, відновити функції зовнішнього дихання;
оцінити частоту, характер дихальних рухів, прийняти рішення щодо штучної вентиляції легень і непрямого масажу серця;
визначити цілісність кровоносних судин, одночасно спинити зовнішню кровотечу (в першу чергу артеріальну);
оцінити стан серцево-судинної системи шляхом вимірювання пульсу; відсутність пульсу на променевих артеріях свідчить про зниження артеріального тиску крові нижче 80 мм рт.ст.;
оцінка стану органів почуттів, насамперед, органів зору. Ступінь тяжкості стану визначають по тому, на що звертає увагу потерпілий: на команду чи на больовий подразник, або зовсім не реагує;
встановлення мовного контакту з потерпілим; перевірка наявності або відсутності активних і пасивних рухів кінцівок.
ІІ. Надання допомоги:
заходи ПМД поділяються в залежності від виду уражень. Після негайного припинення дії зовнішніх вражаючих факторів або видалення потерпілого з несприятливих умов, складають дві групи:
1) надання невідкладної медичної допомоги залежно від його стану, характеру травми, нещасного випадку чи раптового захворювання: зупинка кровотечі, накладання пов΄язок на рани, засоби долікарської реанімації, транспортна іммобілізація, знеболювання;
негайний виклик швидкої медичної допомоги, транспортування потерпілого до медичного закладу.
АЛГОРИТМ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ДТП
А лгоритм 1. Зупинка артеріальної кровотечі за допомогою закрутки або кровоспинюючого джгута
а – розтягування джгута; б – накладання джгута з постійним його розтягуванням; в – правильне положення джгута; г – записка, на якій вказаний час накладання джгута; д – накладання закрутки.
Алгоритм 2.Рани, перша медична допомога. Пов’язки, техніка їх накладання (десмургія).
Алгоритм 2.1. Накладання бинтових пов´язок
Алгоритм 2.2. Накладання пов'язок на різні частини тіла:
Мал.2.2. На голову - «чепець»
Мал.2.1. На грудну клітку - спіральна
Мал.2.4. На кисть, зап’ястя – колосоподібна,
хрестоподібна
Мал.2.5. На стегно - спіральна
При наданні першої медичної допомоги в умовах надзвичайних ситуацій, при нещасних випадках не завжди можливо повністю виконати запропонований алгоритм, але тактика повинна бути направлена на правильне надання пов´язки в будь-яких умовах!