- •«Безпека життєдіяльності»
- •«Безпека життєдіяльності»
- •Місце практичних занять у структурі навчальної дисципліни
- •4. Тематичний план дисципліни
- •Зміст практичних занять та форма контролю
- •Практичне заняття № 1. Тема: ризик як фактор оцінки небезпеки середовища життєдіяльності людини Мета роботи:
- •Розробити заходи по запобіганню ризиків, особливо техногенного походження, згідно варіанту роботи;
- •Набути навичок практичного використання знань щодо мінімізації втрат майна та здоров’я і життя людей у зоні лиха.
- •Розробити заходи по запобіганню виникнення ризиків техногенного походження, згідно варіанту роботи;
- •Навчальний матеріал
- •Більш глибокий аналіз та оцінку ступеню ризику можна визначити, враховуючі наступні параметри:
- •За допомогою формули коефіцієнта нещасних випадків (Нв) можна визначити його значення на тисячу чи іншу кількість працюючих:
- •Контрольні питання
- •Практична робота №2 Тема: Безпека руху. Дорожньо – транспортні пригоди. Дорожньо – транспортний травматизм, перша медична допомога потерпілим.
- •Навчальний матеріал
- •Алгоритм 3. Переломи, перша медична допомога. Іммобілізація пошкоджених частин тіла
- •Алгоритм 3.1. Транспортна іммобілізація
- •Навчальний матеріал
- •Б. Ураження електричним струмом та блискавкою
- •Навчальний матеріал
- •Визначення основних понять і термінів:
- •Дії електричного струму в організмі людини.
- •Алгоритм першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом:
- •В. Утоплення
- •Навчальний матеріал
- •Визначення основних понять і термінів:
- •Головними ознаками "синього" утоплення є:
- •Практичне заняття № 4 тема: гострі отруєння, перша медична допомога
- •Нервова система
- •Основні ознаки і загрозливі для життя стани гострих отруєнь.
- •Нервова система
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 5. Принципи оцінки радіаційної обстановки. Виявлення радіаційної обстановки
- •Варіанти ситуаційних завдань
- •Р ис. 4.1 Схема зон радіактивного зараження місцевості після вибуху (викиду) радіактивних речовин
- •Навчальний матеріал
- •Розміри зон зараження місцевості наземного ядерного вибуху, км, в залежності від потужності вибуху (викиду р/р) та швидкості вітру
- •Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на різний час після ядерного вибуху
- •Б. За даними розвідки (моніторингу)
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 6. Принципи оцінки хімічної обстановки
- •Навчальний матеріал
- •Графік для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря.
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 6.1. Засоби та методи знезаражування
- •Навчальний матеріал
- •Начальник сзт
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 7. Засоби індивідуального захисту, захисні споруди та евакуаційні заходи.
- •Практична частина
- •Промислові протигази
- •Р ис.__ Респіратор р-1.
- •Промислові респіратори у-2к , рпг-67 та Ру-60м
- •2. Засоби захисту шкіри і медичні засоби захисту
- •Практичне тренування щодо застосування зіз
- •Практична робота № 8. Тема: поведінка людини в екстремальних ситуаціях
- •Методологія екстремальних станів людини
- •Діаграма постраждалих які, не отримавши своєчасно допомогу - загинуть
- •Алгоритм розвитку екстремальних станів
- •Теми рефератів
- •Питання для підготовки до заліку з дисципліни “безпека життедіяльності”
- •Список рекомендованої літератури.
Промислові протигази
Марка коробки |
Колір коробки |
СДОР, від яких захищає протигаз |
А |
Коричневий |
Від фосфор- і хлорорганічних отрутохімікатів, парів, органічних сполук (бензин, ацетон, бензол, сірководень, тетраетил свинець, толуол, спирт, ефір) |
В |
Жовтий |
Від фосфор- і хлорорганічних отрутохімікатів, кислих газів і парів (сірчистий газ, хлор, сірководень, синильна кислота, окиси азоту, фосген, хлористий водень) |
Г |
Одна половина чорна, друга — жовта |
Від парів ртуті, ртутьорганічних отрутохімікатів на основі етилмеркурхлориду |
Е |
Чорний |
Від миш'яковистого і фтористого водню |
КД |
Сірий |
Від аміаку, сірководню та їх сумішей |
БКФ |
Зелений |
Від парів органічних речовин, миш'яковистого і фосфористого водню |
М |
Червоний |
Від окису вуглецю у присутності невеликих кількостей аміаку, миш'яковистого та фосфористого водню, парів органічних Сполук |
СО |
Сірий |
Від окису вуглецю |
1. ЗАСОБИ ЗАХИМТУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
Засоби захисту органів дихання призначені для захисту співробітників та населення від потрапляння в середину організму людини радіоактивних, сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) і бактеріальних засобів.
ЗІЗ класифікується за принципом захисту і способу виготовлення.
За принципом захисту ЗІЗ діляться на фільтруючі і ізолюючі.
Фільтруючі очищують повітря від шкідливих домішок при проходженні повітря через фільтри.
Ізолюючі – повністю ізолюють органи дихання людини від навколишнього середовища з допомогою матеріалів, які не пропускають повітря та шкідливі домішки.
Фільтруючий протигаз ЦП-5 (ЦП-7) призначений для захисту людини від попадання в органи дихання, на очі і обличчя СДОР, радіоактивних речовин і бактеріальних засобів.
Рис.__. Протигаз
ЦП-5.
а: 1 –
фільтрувально-поглинальна коробка; 2
– лицьова частина; 3 – окулярний вузол;
4 – клапанна
коробка; 5 – сумка для протигаза; 6 –
коробка з плівками, що не запотівають;
б – шолом-маска
з мембранною коробкою, що входить у
комплект (ЦП-5М).
Фільтруючий протигаз складається із фільтропоглинаючої коробки і лицевої частини. До комплекту входить сумка для протигаза і коробка з спеціальними незапотіваючими плівками.
Повітря яким ми дихаємо, очищується за допомогою фільтропоглинаючої коробки, яка оснащена спеціальним поглиначем і проти димним аерозольним фільтром (ПАФ).
Шолом – маска (маска) служить для підведення очищеного повітря до органів дихання, а також для захисту обличчя і органів зору від попадання радіоактивних отруйних і бактеріальних речовин.
Протигаз необхідно підбирати за розміром лицевої частини. Для цього необхідно виміряти голову по замкненій лінії, яка проходить через маківку, щоки і підборіддя. Вимір округлити до 0,5 см. При величині виміру до 63 см беруть нульовий розмір, від 63,5 до 65,5 см – перший. Від 66 до 68 см – другий, від 68,5 до 70,5 см – третій, від 71 і більше – четвертий розмір шлем–маски.
Нині для захисту дорослого населення, у тому числі й особового складу рятівників, дедалі більше використовується новий цивільний протигаз ЦП-7. Він складається з фільтрувально-поглинальної коробки ЦП-7К, лицьової частини ПЦП, плівок, що не запотівають, захисного трикотажного чохла і сумки. Його маса без сумки — до 900 г, маса фільтрувальне-поглинальної коробки ЦП-7К — 250 г, лицьової частини МЦП — 600 г. Опір диханню при вдиху, коли швидкість постійного струменя повітря дорівнює ЗО л/хв, становить не більше 16 мм водяного стовпчика, коли 250 л/хв — не більше 200 мм. вод. ст.
Рис.__. Протигаз
ЦП-7:
1 – лицьова частина;
2 – фільтрувально-поглинальна коробка;
3 – трикотажний чохол;
4 – вузол клапана
вдиху; 5 – переговорний пристрій
(мембрана); 6 – вузол клапана видиху; 7
– обтюратор; 8 – наголовник (потилична
пластина); 9 – лобова
лямка;
10 – скроневі
лямки; 11 – щічні лямки; 12 – пряжка; 13 –
сумка.
Лицьову частину МЦП виготовляють трьох розмірів (арабська цифра з правого боку маски в підборідді у кружечку діаметром 12 мм). Вона складається з маски об'ємного типу з «незалежним» обтюратором, окулярного вузла, переговорного пристрою, вузлів клапанів вдиху і видиху, обтічника, наголовника і притискних кілець для кріплення плівок, що не запотівають.
«Незалежний» обтюратор — це смужка тонкої гуми для забезпечення герметичності лицьової частини протигаза. Обтюратор щільно прилягає до обличчя і може розтягуватися самостійно, незалежно від корпусу маски, при цьому механічна дія лицьової частини на голову людини незначна.
Наголовник призначений для закріплення лицьової частини. Він має потиличну пластину і 5 лямок: лобову, дві скроневі і дві щічні. Лобова і скронева лямки приєднуються до корпуса маски трьома пластмасовими, а щічні — металевими пряжками, що самі затягуються. На кожній лямці з інтервалом в 1 см нанесено упори ступінчастого типу для надійного закріплення лямок у пряжках. На кожному упорі є цифра, що вказує його порядковий номер. Це дає змогу точніше фіксувати стан лямок при підгонці маски.
На фільтрувально-поглинальну коробку одягається трикотажний чохол, який захищає її від дощу, бруду, снігу, грубодисперсних часток аерозолю.
У наш час з'явилася можливість користуватися протигазом як засобом індивідуального захисту хворих з легеневими і серцево-судинними захворюваннями певного ступеня важкості.
Наявність переговорного пристрою у нового протигаза забезпечує спілкування на відстані, а також полегшує користування технічними засобами зв'язку.
Підбираючи лицьову частину потрібного типорозміру ЦП-7, вимірюють горизонтальний і вертикальний обхвати голови. Горизонтальний обхват вимірюють по замкненому колу, що проходить по надбрівних дугах, потім на 2—3 см вище вушних раковин і позаду через ту точку голови, що найбільше виступає. Вертикальний обхват вимірюють по замкненій лінії, що проходить через маківку, підборіддя і щоки. Розмір лицьової частини встановлюють за сумою цих двох вимірів і за положенням (номерами) упорів лямок наголовника, в якому вони (упори) зафіксовані: перша цифра — номер лобної лямки, друга — скроневих лямок, третя — щічних лямок (табл.6.3). Наприклад, якщо сума обхватів голови становить 1240—1260 мм, положення лямок: лобної — № 3, скроневих — № 6, щічних — № 7, то потрібна лицьова частина 2-го розміру.
Положення лямок наголовника встановлюють під час підгонки протигаза.
Перш ніж надягати протигаз, треба прибрати волосся з лоба і скронь, бо, потрапивши під обтюратор, воно призводить до порушення герметичності. Жінки зачісують волосся назад, знімають гребінці, шпильки.
Таблиця 6.3
Визначення розміру лицьової частини протигаза
Розмір лицьової частини |
1-й |
2-й |
3-й |
||||
Номери упорів |
4-8-8 |
3-7-8 |
3-7-8 |
3-6-7 |
3-7-7 |
3-5-6 |
3-4-5 |
Сума горизонтального і вертикального обхватів голови, мм |
До 1185 |
1190- 1210 |
1215- 1235 |
1240- 1260 |
1265- 1285 |
1290- 1310 |
1315 і більше |
Протигаз ЦП-7 надівається у такій послідовності:
взяти лицьову частину обома руками за щічні лямки так, щоб великі пальці зсередини тримали лямки;
зафіксувати підборіддя у нижньому заглибленні обтюратора; рухом рук догори і назад натягнути наголовник і підтягнути до упору щічні лямки.
Лицьова частина МЦП-В протигаза ЦП-7В має пристосування, за допомогою якого можна пити воду. Це гумова трубка з мундштуком і ніпелем, розміщена під переговорним пристроєм. Пристосування приєднується спеціальною кришкою до фляги.
Підібраний протигаз належить перевірити:
Надіти шлем-маску (маску);
Закрити вхідний отвір фільтропоглинаючої коробки і зробити глибокий вдих. Повітря буде проходити у лицеву частину тільки в тому разі, коли протигаз буде великий за розміром, несправний або невірно зібраний.
Виявлену причину надходження повітря усунути і при першій можливості перевірити гідність у камері окурювання.
Протигаз носять в залежності від обставин в одному з трьох положень: ”похідному ”, “наготові”, “бойовому”.
В “похідному” положенні, протигаз знаходиться у дорослих на лівому, а у дітей на правому боці. Верхній край сумки для протигазу повинен бути на рівні пояса, а клапан сумки з зовнішньої сторони.
За сигналом “повітряна небезпека” або по команді “протигази готуй” протигази переводять у положення “наготові”. Для цього пересувають сумку вперед, відкривають клапан сумки і закріплюють протигаз в цьому положенні тасьмою поясу.
У бойове положення протигази переводять по команді “Гази”, або самостійно при загрозі хімічного чи біологічного зараження або випаданні радіоактивних речовин. В усіх перелічених випадках треба затримати подих і заплющив очі зняти капелюха, швидко вийняти із сумки шлем-маску (маску) і надіти її на голову. Після цього, зробивши ризький видих, розплющити очі і поновити подих, надіти капелюха.
Знімають протигази по команді “Протигази зняти”, або самостійно коли буде встановлено, що небезпека ураження мінувала. Для цього треба однією рукою підняти капелюха, а іншою взявши за клапанну коробку відтягнути шлем-маску вниз, потім вперед та догори і зняти її. Потім надіти капелюха. Шлем-маску (маску) потому протирають сухою ганчіркою і укладають в сумку.
Ізолюючі протигази ІП-5, ІП-4, призначені для захисту органів дихання , очей, шкіри обличчя від усіх небезпечних домішок у повітрі. Їх застосовують, коли фільтруючі протигази не забезпечують такий захист і під час подачі кисню у повітрі. Ізолюючий протигаз має: лицеву частину, регенеративний патрон, дихальний мішок, каркас і сумку.
Принцип дії ізолюючого протигазу полягає в тому, що необхідне для дихання повітря збагачується киснем у регенеративному патроні, який оснащений спеціальною речовиною (перекис натрію).
Для дітей віком до 1,5 років засобом індивідуального захисту може використовуватися спеціальна камера захисна дитяча (КЗД-4). Ця камера пристосована для перенесення в руках і через плече.
Респіратори застосовують для захисту органів дихання від радіоактивного і ґрунтового пилу. Найбільш поширені респіратори Р-2 і ШБ-1 («Пелюсток»). Респіратор Р-2 це фільтруюча напів-маска, яка наділена двома клапанами вдиху і одним клапаном видиху (з запобіжним екраном), оголовком з еластичних тасьомок і зажиму для носа. Напівмаска має два клапани вдиху і один — видиху. У клапана видиху є запобіжний екран. Зовнішня частина напівмаски виготовлена з поліуретанового пінопласту зеленого кольору, а внутрішня — з тонкої повітронепроникної плівки, до якої вмонтовано два клапани вдиху. Між поліуретаном і плівкою є фільтр із полімерних волокон. Респіратор має носовий затискач, щоб притиснути напівмаску до перенісся (рис.1).