4. Функціональне значення мікроекономіки

Як економічна наука, мікроекономіка шукає відповіді на основні питання, що постають перед будь-якою економічною системою: що, як і для кого виробляти ?

Стосовно першої проблеми – «що виробляти», вирішальне значення має вибір споживача. Виробництво має орієнтуватись на по­треби в тих чи інших благах, тому однією з ключових проблем мікроекономіки є теорія споживчого вибору. Споживач «голосує» за виробництво того чи ін­шого товару грошима.

Друга проблема – «як виробляти», визначається конкуренці­єю різних виробників. Кожен з них має вирішити, які ресурси та в якій кількості залучати до виробничого процесу. Найбільш ефективний і дешевий метод виробництва в кінцевому підсумку завжди витісняє дорожчі. В умовах конкуренції підприємці мо­жуть вистояти і максимізувати свої прибутки тільки в тому разі, якщо вони утримують витрати виробництва на максимально ни­зькому рівні. Механізм розподілу ресурсів між підприємствами та галузями виробництва досліджує теорія виробництва.

Третя проблема – «для кого виробляти», визначається грою пропозиції і попиту. З одного боку, загальна величина і рівень доходів різних споживачів визначають обсяг і структуру наяв­ного попиту. Але з іншого боку, попит не може не приховувати реальних можливостей пропозиції.

Сьогодні до класичних питань додається четверте: „коли будуть спожиті блага чи ресурси?” Воно відображає вплив на результати вибору часу його здійснення, урахування факту, що між поточними вигодами (у разі споживання чи виробництва зараз) і перспективними вигодами (при виробництві чи споживанні у майбутньому) існує протиріччя. У мікроекономічній теорії це протиріччя ілюструє так званий ефект Робін Гуда.

Мікроекономіка вирішує як позитивні, так і нормативні проблеми. Позитивні проблеми пов’язані з аналізом і прогнозу­ванням, нормативні- з плануванням діяльності підприємств чи галузей. Позитивний аналіз використовують, коли бажають зна­ти наслідки прийняття того чи іншого рішення, а нормативний аналіз - для оптимізації рішення, тобто для визначення найкра­щого варіанта із можливих.

5