Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів

Виникнення категорії «фінанси»

Термін «фінанси» походить від латинських слів finare,finatiо, finantia, finantia реcunaria що вживалися в середині ХУ століття в сенсі обов'язкової сплати будь-якої грошової суми. Як відзначали відомі дореволюційні фінансисти В.А. Лебедєв і І.І. Янжул, можливо, унаслідок близькості звуків із словами fien (хитрий) feinheit (спритність) і erfinderisch (винахідливий) або тому, що самі піддавались у той час різного роду утискам, вираз «фінанси» в Німеччині в XVI і XVII ст. мало негативне значення — містило в собі елемент лукавства, здирства. Не в останню чергу це пояснювалося тим, що основним завданням фінансової науки в той період було створення не теоретично обґрунтованої і ясної системи оподаткування, а дослідження спритних, майстерних прийомів, за допомогою яких прагнули обдурити народ, щоб узяти з нього якомога більше грошей. Наприклад, відомий німецький фінансист того часу Шотеліус поняття «фінанси» пояснював наступними виразами: шкуродерство, лихварство, а Себастіан Брант зіставляв поняття Untreu, Schinderei, Hass, Neid, Finanz з поняттями «віроломство», «грабіж», «ненависть», «заздрість», «фінанси». Проте з XVI ст. у Франції це слово уживається вже в значенні, близькому до сучасного, а при Людовіку XIV загальноєвропейське вживання французької мови витіснило з континенту негативне німецьке значення слова «фінанси».

Сучасне розуміння категорії «фінанси»

инКатегорія «фінанси» розглядається по-різному. У працях з економіки сталим визначенням даної категорії є розуміння в широкому й вузькому сенсах. Фінанси в широкому сенсі

— це система відносин у суспільстві з приводу утворення та використання грошових фондів у сферах: державних «публічних» фінансів, кредитної системи, галузей відтворювального процесу, вторинного фінансового ринку, міжнародних фінансових відносин.

За фінанси у вузькому сенсі вважаються тільки державні (публічні) фінанси — система грошових відносин з приводу формування й використання фондів, необхідних державі для виконання своїх функцій. При цьому така термінологічна плутанина в економічній літературі пояснюється двома чинниками. По-перше, «в економічній науці, як ні в якій іншій, існує термінологічна плутанина, що призводить... до міждисциплінарної плутанини». По-друге, за радянських часів в умовах превалювання державної власності поняття «фінанси» і «державні фінанси» означали одне й те саме. Хоча заради справедливості необхідно відзначити, що окремі економісти все ж таки ідентифікували фінанси з ресурсами. Потім з крахом соціалістичної держави все сплуталося і завдяки запозиченням з американської економічної літератури термін «фінанси» розповсюдився на всі грошові відносини, у тому числі й на грошові відносини недержавних організацій, і на банківську справу, і домашнє господарство, і взагалі на все, що пов'язане з рухом грошей».

У юридичній і управлінській літературі під фінансами розуміються лише власне публічні фінанси. Найчастіше використовуваним визначенням фінансів є наступне: Фінанси — це економічні грошові відносини з приводу формування, розподілу та використання фондів грошових коштів держави, її територіальних підрозділів, а також підприємств, організацій і установ, необхідних для забезпечення розширеного відтворення та соціальних потреб, у процесі утворення яких відбувається розподіл і перерозподіл суспільного продукту, При цьому державні фінанси, як правило, визначаються їхнім економічним і матеріальним змістом:

1. у економічному сенсі — це система грошових відносин, у процесі яких формуються державні і муніципальні грошові фонди в результаті розподілу та перерозподілу національного доходу;

2. у матеріальному сенсі — це грошові фонди держави та муніципальних утворень, що мобілізуються та використовуються для публічних цілей.