- •Вступ до лабораторного практикуму
- •1. Основні правила роботи в лабораторіях
- •2. Методика лабораторних занять
- •1. Коротка теорія та метод вимірювання.
- •3. Побудова графіків
- •4. Короткі відомості про міжнародну систему одиниць вимірювання фізичних величин (si)
- •Основнi одиницi si
- •Додатковi одиницi si
- •Похiднi одиницi si
- •Механічні та теплові величини
- •Електромагнiтнi I cвiтловi величини
- •Визначення деяких одиниць системи si
- •Префiкси для утворення кратних I часткових одиниць
- •Спiввiдношення мiж одиницями si I одиницями iнших систем, а також позасистемними одиницями
- •5. Загальні питання електричних вимірювань
- •Шунти і додаткові опори
- •Багатограничні прилади
- •Ізоляція приладів
- •Вплив зовнішніх магнітних полів
- •Класифікація електровимірювальних приладів
- •6. Методика обробки результатів досліду
Префiкси для утворення кратних I часткових одиниць
Префiкси кратної одиницi |
Співвідношення до основної oдиницi |
Префiкси часткoвoї одиницi |
Співвідношення до основної oдиницi |
дека- (да) |
101 |
деци- (д) |
10-1 |
гекто- (г) |
102 |
санти- (с) |
10-2 |
кiло- (к) |
103 |
мiлi- (м) |
10-3 |
мега- (М) |
106 |
мiкpo- (мк) |
10-6 |
гiга- (Г) |
109 |
нано- (н) |
10-9 |
тера- (Т) |
1012 |
пiко- (п) |
10-12 |
пета- (П) |
1015 |
фемто- (ф) |
10-15 |
екса- (Е) |
1018 |
атто- (a) |
10-18 |
Спiввiдношення мiж одиницями si I одиницями iнших систем, а також позасистемними одиницями
1 м = 102 см = 105 мкм = 109 нм = 1010А0. 1 кг = 103 г = 0,102 т.о.м. (технічна одиниця маси) = 6,021026 а.о.м. (атомна одиниця маси) 1 Н = 105 дн = 0,102 кГ. 1 Нм =107 днсм = 0,102 кГсм. 1 Дж = 107 ерг = 0,102 кГм = 0,239 кал = 2,7810-4 Вт год =
9, 8710-3 латм = 6,251012 MeB 1 Вт = 107 ерг/с = 0,102 кГм/с = 1,36l0-3 к. с. 1 Па =10 дн/см2 = 0,102 кГ/м2 = 1,0210-5ат = 9,8710-6 атм =
7,510-3 мм. рт. ст. = 0,102 мм вод. ст.
1Кл = 3109 СГСЕ
1Вб = 108 максвел (Мкс)
1В = 1/300 СГСЕ 1В/м = 1/(3104) СГСЕ 1Ф = 91011 см (CГCE)
1А/м = 1,2610-2 ерстед (Е) 1 Тл = 104 гаус (Гс)
1 Гн = 109 см
5. Загальні питання електричних вимірювань
На практиці виникає необхідність вимірювання електричних величин в надто широких межах. Так, наприклад, межі вимірювань постійних струмів визначаються приблизно від 10 -11 до 105А. Часто одні і ті ж прилади та вимірювальні механізми використовують для вимірювань величин в широких межах. Цю задачу вирішують за допомогою шунтів, додаткових опорів, поділювачів напруги та вимірювальних підсилювачів.
Шунти і додаткові опори
Шунт являє собою опір, що вмикається паралельно до вимірювального
м
I
Ii
A
Ri
Iш
V
Рис.1
Rш
вимірювального механізму, RШ - опір шунта.
Якщо треба збільшити межу вимірювань в n разів( n = I / II ), то опір шунта на основі співвідношення II RI = IШ RШ та IШ = I - II буде дорівнювати:
RШ = Ri / ( n - 1 )
Шунти виготовляють зі спеціального сплаву – манганіну. Для струмів до 30А шунти звичайно влаштовують всередину приладу, а для струмів понад 30А застосовують зовнішні шунти. Для магнітоелектричних приладів шунти на струми до 30 А виготовляють на кілька меж.
Д
Ri
Rд
Н
Iн
V
V
Рис.2
IH Ri m = IH (Ri + RД ), звідки RД = Ri ( m - 1).
Додатковий опір виготовляють із манганінового проводу, намотаного на каркас з ізоляційного матеріалу.