
- •1 Короткий огляд про нафту і газ
- •1.1 Коротка історія розвитку нафтової і газової промисловості
- •1.2 Нафтогазоносні регіони України
- •1.3 Характеристика пластових флюїдів нафтових і газових родовищ
- •2 Земна кора, її будова і властивості
- •2.1 Склад і будова гірських порід
- •2.2 Фізичні властивості гірських порід
- •3 Класифікація свердловин, способів і режимів їх буріння
- •3.1 Поняття про свердловину та її елементи
- •3.2 Класифікація свердловин за призначенням
- •3.3 Способи буріння свердловин
- •1) Ударним:
- •3.3.1 Ударне буріння
- •3.3.2 Обертальне буріння
- •Процес буріння свердловини чергують із спуском обсадних колон 3,7, цементуванням затрубного простору 4, проведенням каротажних робіт, дослідженням перспективних пластів, тощо.
- •3.3.3 Ударно-обертальне буріння
- •3.4 Параметри режимів буріння свердловини
- •4 Цикл будівництва свердловин. Техніко-економічні показники та документація
- •4.2 Основні техніко-економічні показники будівництва свердловин
- •4.3 Основні документи на будівництво свердловин
- •5 Породоруйнуючий інструмент для буріння свердловин
- •5.1 Призначення та класифікація породоруйнуючого інструменту
- •5.2 Бурові долота для буріння свердловин суцільним вибоєм
- •5.2.1 Лопатеві долота
- •Ці долота використовують для буріння в неабразивних м’яких пластичних породах і для буріння в неабразивних м’яких породах з пропластками неабразивних порід середньої твердості.
- •5.2.2 Шарошкові долота
- •5.2.3 Алмазні долота Алмазні долота призначені для руйнування різанням (мікрорізанням) і стиранням неабразивних порід середньої твердості і твердих (рис. 5.6).
- •5.2.4 Твердосплавні долота
- •5.3 Бурові долота спеціального призначення
- •6 Бурильна колона. Вибійні двигуни
- •6.1 Призначення та складові елементи бурильної колони
- •6.1.1 Бурильні труби та з’єднуючі муфти
- •6.1.2 Бурильні замки
- •6.1.3 Обважнені бурильні труби
- •6.1.4 Ведучі бурильні труби
- •6.1.5 Перевідники
- •6.2 Призначення вибійних двигунів і їх модифікації
- •Турбобури
- •Гвинтові вибійні двигуни
- •Електробури
- •7 Викривлення свердловини. Засоби його забезпечення. Ускладнення в процесі
- •7.1 Поняття про викривлення свердловин
- •1 Причини геологічного характеру:
- •2 Причини технічного характеру:
- •3 Причини технологічного характеру:
- •7.2 Види буріння похилих свердловин
- •7.3 Ускладнення в процесі буріння
- •Порушення цілісності стінок свердловини. Причини ускладнень:
- •7.3 Параметри режимів буріння свердловини
- •8 Кріплення свердловин. Обсадні колони та їх цементування. Освоєння та випробування свердловин
- •8.1 Мета і способи кріплення свердловин
- •Свердловина є довготривалою капітальною спорудою, її конструкція повинна забезпечувати:
- •8.2 Цементування свердловин
- •Основні властивості тампонажного порошку
- •Основні властивості тампонажного розчину
- •8.3 Освоєння та випробування свердловин
- •9 Промивання свердловин і промивальні рідини
- •III Аеровані промивальні рідини.
- •IV Газоподібні агенти.
- •Властивості бурових розчинів
- •9.1 Хімічні реагенти для промивальних рідин на водній основі
- •9.2 Приготування промивальних рідин
- •9.3 Очищення промивальних рідин
- •Перелік рекомендованих джерел
Електробури
Електробур – це вибійний буровий двигун, який перетворює електричну енергію в механічну на вихідному валу. Електробур складається з електродвигуна, шпінделя і системи захисту цих механізмів від проникнення промивальної рідини.
Електродвигун являє собою високовольтну, трифазну, асинхронну мастилонаповнену машину з короткозамкнутим ротором. Він монтується в трубних секціях, з’єднаних одна з одною з допомогою конічної різьби. У корпусі статора запресовані пакети магнітопровідної сталі, що чергуються з пакетами немагнітопровідної сталі. Вихідні кінці обмоток, які закладені в пазах статора, приєднані до кабеля, через який підводиться струм до електродвигуна.
Буріння з допомогою електробурів має ряд переваг порівняно з використанням інших вибійних двигунів:
Незалежність потужності і частоти обертання вала електробура від кількості і властивостей промивальної рідини.
Можливість вести контроль за роботою долота на вибою і попереджувати аварії з ним.
Можливість автоматизувати процес буріння при найкращому використанні потужності.
Використання спеціальної апаратури при бурінні похило-направлених свердловин.
Використання будь-яких видів промивальних рідин і циркуляційних агентів.
До недоліків застосування електробурів належать:
необхідність джерела постачання електроенергією і спеціального обладнання;
недосконалість системи струмопідводу, що призводить до частих пробоїв в ізоляції;
неможливість регулювання частоти обертання внаслідок жорсткої характеристики двигуна;
застосовують електробури при невисоких вибійних температурах;
необхідність застосування спеціальних бурильних труб;
великі втрати напруги в системі струмопроводу.
7 Викривлення свердловини. Засоби його забезпечення. Ускладнення в процесі
БУРІННЯ
7.1 Поняття про викривлення свердловин
Як уже відзначалось, свердловини бурять вертикальні, похилі, і похиловикривлені. У першому випадку вживають заходи спрямовані на запобігання викривлення, а в другому і третьому бурять свердловину з похилим або похиловикривленим положенням її осі.
Положення осі свердловини в будь-якій точці прийнято характеризувати трьома величинами:
1 Зенітним кутом , тобто кутом між вертикаллю і дотичною до осі в даній точці;
2 Азимутальним кутом , тобто кутом між напрямком на північ і проекцією до осі в даній точці на горизонтальну площину (взятий за годинниковою стрілкою);
3 Зміщенням (альтитудою), тобто найкоротшою віддалю між проекцією даної точки на горизонтальну площину і устям.
Розрізняють декілька типів причин, які сприяють мимовільному викривленню свердловин.
1 Причини геологічного характеру:
a) анізотропія, шаруватість, сланцюватість, тріщинуватість гірських порід;
б) часте чергування порід з різними механічними властивостями, особливо при їх похилому заляганні;
в) наявність у розбурюваних пластах тектонічних порушень, каверн, порожнин;
г) тверді включення в м’які незцементовані породи.
2 Причини технічного характеру:
а) наявність у нижній частині бурильної колони при (бурінні з допомогою вибійних двигунів) зігнутих труб або перекошених різьбових з’єднань;
б) непрямолінійність ведучої труби та наявність перекосів у з’єднанні ведучої труби;
в) неспіввісність талевої системи і стола ротора;
г) неспіввісність стола ротора і направлення.
Слід відмітити, що дія останніх двох причин проявляється на порівняно невеликій глибині: від декількох метрів до декількох десятків метрів, і дуже рідко - до сотень метрів.