- •Тема 1. Менеджмент персоналу як наукова дисципліна і сфера практичної діяльності керівників
- •Тема 2. Проблеми менеджменту персоналу фінансових служб
- •Тема 3. Формальні та неформальні відносини і виникнення формальних і неформальних груп у фінансових службах
- •Тема 4. Вплив конфліктів на морально-психологічний стан колективу і управління конфліктами
- •Тема 5. Управління кадрами фінансової служби як процесом розвитку коллективу
- •Тема 7. Мотивування в системі менеджменту персоналу
- •Тема 8. Організація робочих місць у фінансових службах
Тема 5. Управління кадрами фінансової служби як процесом розвитку коллективу
1. Не являється етапом розвитку трудових колективів: а) зародження; б) юність; в) зрілість; г) старіння.
2. Який метод використовують для формування структури та штатів: а) спостереження; б) аналіз змісту трудової діяльності; в) опитування; г) групова оцінка особистості.
3. Який метод використовують для розвитку персоналу: а) аналіз змісту трудової діяльності; в) тренінг; г) аналіз дисциплінарної влад; д) групова оцінка особистості.
4. Який метод використовують для раціонального використання персоналу: а) інтелектуальні тести; б) ситуаційні завдання; в) експертні оцінки; г) аналіз результатів роботи колективу, стилю керівництва.
5. Для вирішення якого завдання потрібно визначити індивідуально-психологічні особливості людини та її спрямованість: а) формування структур та штатів; б) підбір кадрів; в) розвиток персоналу; г) оцінка і розстановка кадрів.
6. Для вирішення якого завдання потрібно визначити місце працівника в системі колективу: а) формування структур та штатів; б) підбір кадрів; в) розвиток персоналу; г) оцінка і розстановка кадрів.
7. Для вирішення якого завдання потрібно визначити професійно-кваліфікаційні вимоги до працівників: а) формування структур та штатів; б) підбір кадрів; в) розвиток персоналу; г) оцінка і розстановка кадрів.
8. Для вирішення якого завдання потрібно визначити найбільш ефективні форми професійного навчання: а) підбір кадрів; б) розвиток персоналу; в) оцінка і розстановка кадрів; г) раціональне використання персоналу.
9. Для вирішення якого завдання потрібно визначити найбільш ефективність кадрової роботи: а) раціональне використання персоналу; б) розвиток персоналу; в) оцінка і розстановка кадрів; г) підбір кадрів.
10. Для вирішення якого завдання використовують методи: аналіз трудової діяльності, відповідальність професійним вимогам робочого місця, моделювання, експертні оцінки: а) розвиток персоналу; б) оцінка і розстановка кадрів; в) формування структур та штатів; г) підбір кадрів.
11. Для вирішення якого завдання використовують методи: спостереження, бесіда, вивчення документів, тести інтересів, інтелектуальні тести, експеримент, анкети спеціальних здібностей: а) розвиток персоналу; б) оцінка і розстановка кадрів; в) формування структур та штатів; г) підбір кадрів.
12. Що не є етапом процесу створення трудового колективу: а) формування групи на основі особистих симпатій; б) встановлення конкретних цілей; в) складання графіку робіт; г) узгодження різних видів робіт (проведення експерименту).
13. Що не є елементом колективу: а) емоції; б) цілі; в) засоби; г) механізми.
Тема 7. Мотивування в системі менеджменту персоналу
1. Мотивування це: в) це сукупність об'єктивних і суб'єктивних факторів, які змушують індивідуума поводитися доцільним або необхідним чином.
2. До основного змісту поняття «мотивування» варто віднести: б) зусилля, організаційні завдання, індивідуальні потреби;
3. Теорії мотивування розглядаються у: а) двох аспектах: змістовому і процесуальному;
4. Змістові теорії в частині теорій мотивування ще називають: а) теорією задоволення;
5. Змістові теорії базуються на принципі: в) ідентифікації потреб, які змушують людей діяти певним чином.
6. До змістових теорій мотивування належить: а) теорія ЖВЗ К. Алдерфера; б) теорія посилення В. Ф. Скіннера; в) модель мотивації Портера — Лоулера; г) теорія очікування В.Врума.
7. До змістових теорій мотивування належить: а) теорія трьох потреб Д. Макклеланда
8. До змістових теорій мотивування належить: б) теорія потреб А. Маслоу;
9. До змістових теорій мотивування не належить: в) теорія очікування В.Врума.
10. До змістових теорій мотивування належить в) теорія двох факторів Ф. Герцберга;
11. Теорії мотивування розглядаються у таких аспектах: а) змістовому, процесуальному і корпоративному; б) індивідуальному і колективному; в) потреб, зусиль і інтересів.
12. До змістових теорій мотивування не належить: в) модель мотивації Портера — Лоулера.
13. Процесуальна теорія (більш сучасна) базується: б) на тому, як поводяться люди, орієнтуючись на їхні сприймання і пізнання
14. До процесуальних теорій належить: в) модель мотивації Портера — Лоулера.
15. До процесуальних теорій належить: в) теорія очікування В.Врума.
16. Теорія очікування В.Врума розглядає мотивацію з огляду на: а) два чинники; б) три чинники; в) чотири чинники.
17. Результати, досягнуті працівниками, залежать від трьох змінних: затрачених зусиль, здібностей і характерних рис людини, а також від ступеня усвідомлення нею своєї ролі в процесі праці. Це постулати теорії: в) мотивації Портера — Лоулера.
18. Управління винагородженням: а) процес проектування, впровадження і вдосконалення систем винагородження з метою підвищення ефективності праці окремих працівників, структурних підрозділів і персоналу організації загалом;
19. постійна частина винагородження, яка охоплює пов'язану зі змістом праці основну і додаткову заробітну плату це: а) премія; б) комісія; в) бонус; г) вірна відповідь відсутня.
20. Винагородження це: а) сукупність грошових видатків та інших послуг, виплачених працівникам, які працюють в організації на умовах найму;
21. Процес проектування, впровадження і вдосконалення систем винагородження з метою підвищення ефективності праці окремих працівників, структурних підрозділів і персоналу організації загалом називається: а) управління винагородженням;
22. Дохідна функція винагородження персоналу полягає в тому, що: а) винагородження для більшості людей є основним або єдиним джерелом отримуваного доходу, завдяки якому вони мають змогу здобувати необхідні цінності для задоволення різноманітних своїх потреб;
23. Витратна функція винагородження персоналу полягає в тому, що: в) винагородження, будучи для працівників доходом, для організації є суттєвою статтею витрат, що впливає на її конкурентоспроможність на ринку
24. Мотиваційна функція винагородження персоналу полягає в тому, що: г) вона є інструментом формування ставлення працівника до організації, її цілей, відповідного зосередження своїх трудових зусиль.
25. Соціальна функція винагородження персоналу полягає в тому, що: б) вона суттєво впливає на відносини в соціальній системі організації;
26. Яка функція винагородження персоналу полягає в тому, що винагородження для більшості людей є основним або єдиним джерелом отримуваного доходу, завдяки якому вони мають змогу здобувати необхідні цінності для задоволення різноманітних своїх потреб: б) дохідна;
27. Яка функція винагородження персоналу полягає в тому, що вона суттєво впливає на відносини в соціальній системі організації г) соціальна.
28. Яка функція винагородження персоналу полягає в тому, що вона є інструментом формування ставлення працівника до організації, її цілей, відповідного зосередження своїх трудових зусиль: в) мотиваційна;
29. Яка функція винагородження персоналу полягає в тому, що винагородження, будучи для працівників доходом, для організації є суттєвою статтею витрат, що впливає на її конкурентоспроможність на ринку: а) витратна;
30. Уперше на необхідність стратегічного підходу до організування системи винагородження звернув увагу: а) Е. Лоурер
31. Стратегія винагородження яка відображає ступінь складності праці на конкретному робочому місці і яка використовується здебільшого при формуванні постійної частини винагородження, називається: а) стратегія обумовлення винагородження видом виконуваної праці;
32. Стратегія винагородження, яка є складовою управління за результатами і прихильники якої переконані, що винагородження людей за їх працю є найсправедливішим, ефективно мотивує їх до участі у справах організації, спрямовує зусилля на досягнення її цілей, сприяє задоволенню власною працею називається: в) стратегія винагородження за результати праці.
33. Основою стратегії винагородження основою якої є диференційоване, еластичне, пристосоване до умов організації винагородження за досягнення загально організаційних, групових та індивідуальних цілей відповідними способами називається: а) стратегії винагородження за внесок в організацію;
34. Є така форма винагородження: а) мажорна, б) акордна
35. Є така форма винагородження: б) кафетерійна;
36. Система винагородження персоналу це: в) сукупність засад, на підставі яких визначають форми, розміри і структуру винагороджень, а також процедури їх планування, нарахування, виплати і моніторингу.
37. Якщо винагородження залежить від відпрацьованого часу або від часу, протягом якого працівник готовий надавати трудові послуги організації і отримуване винагородження не залежить від досягнутих результатів праці то це: б) погодинна форма винагородження персоналу;
38. Підставою для цієї форми винагородження персоналу є обсяг доведеного окремому працівнику чи колективу денного завдання і час, необхідний для його виконання: а) відрядна форма винагородження персоналу;
39. Підприємства, які використовують цю форму винагородження, винагороджують своїх працівників відповідно до кількості виконаної роботи, вираженої виробленою продукцією, її елементами, послугами, діями. Про яку форму винагородження іде мова: б) акордну;
40. Коли винагородження нараховують у відсотках від вартості укладених працівником угод і воно складається з заздалегідь обумовлених постійної і змінної частин то це: а) комісійна форма винагородження персоналу
41. Якщо працівник має змогу вибрати з переліку пропонованих складників ті винагородження, які вважає найдоцільнішими, то це: а) кафетерійна форма винагородження персоналу;
42.При виконанні термінових робіт, коли їх невиконання в установлені терміни може спричинити суттєві втрати для організації найчастіше вдаються до: в) акордна форма винагородження персоналу.